Рішення № 10363664, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/20416.06.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-торг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний"

про стягнення боргу 50495,42 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Остапов Р.Е. - дов. № 14/06 від 14.06.10

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-торг" (надалі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван Будівельний”(надалі-відповідач) суми заборгованості в розмірі 50495,42 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 63/06-08РЧ від 05.06.2008р. не у повному обсязі виконані зобовязання щодо оплати поставленого товару, у звязку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача в сумі 50495,42 грн., як того просив позивач, а заявлене клопотання судом відхилене через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач знайомився з матеріалами, однак у судові засідання жодного разу не зявився, відзиву на позов не надав.

Провадження у справі порушено ухвалою від 13.04.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2008р. між ТОВ "Караван будівельний" та ТОВ "Аверс-торг" укладено договір № 63/06-08РЧ за яким постачальник зобовязувався доставляти і передавати на умовах та у встановлені договором строки непродовольчу продукцію у власність покупця, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах договору.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними № 104 від 03.07.2008р. та № 105 від 03.07.2008р. на загальну суму 187233,26 грн., які у належним чином засвідчених копіях міститься в матеріалах справи. Отримання товару відповідачем підтверджується підписом та відтиском печатки відповідача у графі отримувач на зазначених накладних та довіреністю серії ЯПЗ № 372218 від 28.06.2008р., що також в копії залучена до справи.

Відповідно до положень п. 18.1 договору, договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р.. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки товару з приводу оплати якого виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у звязку з чим зазначені вище накладні свідчить про поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем здійснено частково на суму 139258,16 грн. та товар не повертався, у звязку з чим заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 47975,10 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу положень договору (п. 7.1) строк оплати товару визначається в пункті 2 Угоди про Умови і відраховується з дня реалізації покупцем товару споживачу.

У п. 2 Угоди про Умови, яка є додатком № 1 до договору, строк платежу сторони погодили, як з дня реалізації, тобто має вираховуватись від дня продажу покупцем товару споживачам.

У звязку із нездійсненням розрахунків за поставлений товар, ненаданням даних щодо продажу товару споживачу, позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 33 від 02.06.2009р.) у якому вимагав провести звірку залишків нереалізованого товару, а у випадку не проведення звірки залишків не реалізованого товару, весь товар буде вважатись реалізованим по закінченню 20-денного строку з моменту з дня отримання цього листа. Відповідач отримав зазначений лист 05.06.09, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач відповіді на зазначений лист не надав.

Зважаючи на вищевикладене станом на 25.06.09 неоплачені залишки товару вважаються реалізованими, а відповідача виникло зобовязання щодо сплати їх вартості.

Відповідачем в свою чергу не представлено доказів у спростування та недоведено факту нереалізації споживачам поставленого позивачем товару за накладними № 104 від 03.07.2008р. та № 105 від 03.07.2008р.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 47975,10 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 14.10.2009р., який підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та залучений до матеріалів справи у належним чином засвідченій копії. Доказів здійснення розрахунків за товар після підписання вказаного акту звірки відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 47975,10 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В звязку з простроченням відповідачем зобовязання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2520,32 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобовязань підлягають задоволенню у сумі 2239,49 грн. за розрахунком суду.

Судові витрати позивача по відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Караван Будівельний”(04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 10-А корп. 8; ідент. код 34344491) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-торг" (65078, м. Одеса, вул. Новосельського, 10; ідент. код 25418261) 47975 (сорок сім тисяч девятсот сімдесят пять), 10 грн. - основного боргу, 2239 (дві тисячі двісті тридцять девять) 49 грн. пені, 502 (пятсот дві), 14 грн. витрат по сплаті державного мита та 234 (двісті тридцять чотири), 68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук