Рішення № 103636301, 14.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2022 року м. Кропивницький справа № 340/9576/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до таКропивницької митниці Державної митної служби України (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27-Б, код ЄДРПОУ 44005668) Дніпровської митниці Державної митної служби України (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935)провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Дніпровської митниці Державної митної служби України від 03.12.2020 року №00000291902Ф та №00000301902Ф.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Кропивницькою митницею Державної митної служби України 03.11.2021 року поштовим відправленням №2500673998526 Позивачу надіслана вимога щодо сплати грошових коштів за податковими повідомленнями - рішеннями Дніпровської митниці Держмитслужби від 03.12.2020 року №00000291902Ф та №00000301902Ф (додаються - додаток 1), за якими Позивачу донараховано грошові зобов`язання на суму 40089 грн. Позивач вважає, що відповідач безпідставно зробив висновок щодо сплати позивачем митних платежів, оскільки декларування автомобіля Рено за довіреністю здійснено гр. ОСОБА_2 .

Відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України, позивач у відповідності до приписів Митного кодексу України є відповідальною особою за достовірність та правдивість документів, поданих під час розмитнення автомобіля. Недостовірність даних щодо першої реєстрації вантажного автомобіля призвело до невірного визначення терміну використання транспортного засобу в іноземній державі. Відтак, донараховані у податкових повідомленнях-рішеннях зобов`язання є правомірними.

Позивачем подана відповідь на відзив.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою суду від 15.12.2021 року у справі відкрито провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.01.2022 року відповідачем подано відзив на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 04.02.2022 року у якості співвідповідача залучено Дніпровську митницю Державної митної служби України.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Разом з тим, суд зазначає, статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

04.08.2018 року оформлена довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Масаловим В.В. за р. №394, якою позивач уповноважив гр. ОСОБА_2 , купити за кордоном на ім`я позивача автомобіль, перегнати його в Україну, провести всі належні процедури з митного оформлення (в тому числі - сплатити передбачені при імпорті товарів в Україну податки) та зареєструвати автомобіль у відповідних органах МВС.

Відповідно до цієї довіреності, всі дії по придбанню автомобіля Рено - Меган, 2014 року виготовлення, його ввезенню на митну територію України, його оформленню в митних органах із сплатою всіх належних податків і зборів, а також реєстрацією автомобіля у відповідних органах МВС, здійснював гр. ОСОБА_2 . Після проведення вищезазначених дій, позивачем, за автомобіль Рено - Меган, 2014 року виготовлення, було сплачено 10450 доларів США готівкою.

Постановою Волинської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0834/20500/19 від 22.05.2019 року, позивача було визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів), в зв`язку з поданням Волинській митниці ДФС при здійсненні митного оформлення по митній декларації №205090/2018/065343 від 15.08.2018 року, нібито підроблених документів. Однак, при здійсненні митного оформлення автомобіля Рено - Меган, 2014 року виготовлення по митній декларації №205090/2018/065343 від 15.08.2018 року, позивач не перебував у статусі декларанта, а отже - неправдивих відомостей в митній декларації не заявляв та документів з такими відомостями, в митний орган не подавав.

Постанова Волинської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0834/20500/19 від 22.05.2019 у відношенні позивача, рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.07.2020 року у справі №405/7684/19, визнана протиправною та скасована.

Наказом Дніпровської митниці Держмитслужби від 19.10.2020 №316 проведена документальна невиїзна перевірка дотримання громадянином України ОСОБА_1 вимог законодавства з питань митної справи в частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 15.08.2018 № 205090/2018/065343.

За результатами документальної невиїзної перевірки складено акт від 10.11.2020 №0048/20/7.5-19/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого, встановлено наступні порушення:

1) пункту 2 частини 2 статті 52, частини 1 та 8 статті 257 Митного кодексу України, а саме, подання Дніпровській митниці ДФС недостовірних відомостей про вартість товару за митною декларацією від 15.08.2018 №UA205090/2018/065343, що в подальшому призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита у розмірі 10 022,29 грн. та порушення вимог пункту 2 частини 3 статі 75, пунктів 1 та 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України;

2) пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результат чого занижено податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 15.08.2018 №UA205090/2018/065343 у розмірі 22 049,03 грн. та порушення вимог пункту 2 частини 3 статті 75, пунктів 1 та 4 частини 1 стаття 266 Митного кодексу України.

Так, перевіркою встановлено, що 15.08.2018 в зоні діяльності Волинської митниці ДФС здійснено митне оформлення Товару в режимі імпорту за митною декларацією №UA205090/2018/065343.

Відповідно до відомостей митної декларації від 15.08.2018 №UA205090/2018/065343 митна вартість Товару визначена декларантом самостійно та дорівнює 67 337,24 грн. Митна вартість визначена декларантом за резервним методом, відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Для документального підтвердження вартості Товару під час декларування Товару за митною декларацією від 15.08.2018 №UA205090/2018/065343 до Волинської митниці ДФС надано:

1) рахунок-фактуру (KAUFVERTRAG) від 13.08.2018 №9301 (код документу « 0380» у гр. 44 митної декларації), згідно якого вартість Товару складає 2000 євро (по курсу Національного банку України на 15.08.2018 - 62639,29 грн.), продавцем Товару згідно рахунку-фактури є «WERNER EGERLAND Automobillogistik GmbH & Co. KG, Zweigniederlassung Bonnstrasse 31-33, 50226 FRECHEN/KOLN», покупець Товару згідно рахунку-фактури є «RUSLAN MISKO Ukraine, Kirovograd, Habarivska str. 5-l/39»;

2) довідку гр. ОСОБА_1 від 15.08.2020 (код документу « 3007» у гр.. 44 митної декларації) про вартість транспортування Товару до місця ввезення на митну територію України в розмірі 50 євро (по курсу Національного банку України на 15.08.2018- 1565,98 грн.);

3) некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (відомості гр.. 44 митної декларації: код документу - «3022» номер - SCHWACKE LISTE; дата - 15.082020), в якому зазначена оціночна вартість продажу у розмірі 2 100 євро (по курсу Національного банку України на 15.08.2018 - 65771,26 грн.).

Окрім того, перевіркою встановлено, що декларантом разом з митною декларацією від 15.08.2018 №UA205090/2018/065343 подано до Волинської митниці ДФС скановану копію посвідчення про тимчасову реєстрацію транспортного засобу від 11.08.2018 № НОМЕР_2 , виданого державним підприємством Литовської Республіки «Regutra» (згідно відкритих джерел інформації «Regutra» є державним підприємством Литовської Республіки, установа,якій належать права та обов`язки володільця вказаного підприємства, є Міністерство внутрішніх справ Литовської Республіки. «Regutra» веде реєстр транспортних засобів Литовської Республіки та надає інформацію з такого реєстру).

Відповідно до зазначеного посвідчення про тимчасову реєстрацію транспортного засобу від 11.08.2018 №15863384 власником товару зазначено «UАВ «ТD ТRANSPORT» (МАRIJAMPOLE, V. ВORISEVICIAUS G 4, код юридичної особи: 151170443).

Департаментом організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС листом від 21.01.2019 № 1880/7/99-99-20-02-01 -17 до Волинської митниці ДФС скеровано звернення митних органів Литовської Республіки від 07.11.2018 №(20.4/05)ЗВ-9332 (вх. ДФС України від 20.12.2018 №58731/5) про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки по факту незакінченої процедури експорту транспортних засобів, в т.ч. «RENAULT MEGANEЕ» (VIN: НОМЕР_3 ), разом із завіреними митними органами Литовської Республіки копіями документів, що стосуються митного оформлення та факту продажу вказаного транспортного засобу, для подальшого опрацювання та проведення відповідної перевірки.

Вказаним листом Департаментом організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС повідомлено Волинську митницю ДФС, що вищенаведений транспортний засіб оформлено Волинською митницею ДФС за митною декларацією від 15.08.2018 №UІА205090/2018/065343 вартість якого заявлена митним органам при його оформлені не відповідає вартості, заявленій при його вивезенні.

На виконання вимог, передбачених статтями 345-355 Митного кодексу України Волинською митницею Держмитслужби листом від 06.02.2020 №1094-7.3-20 (вх. Дніпровської митниці Держмитслужби від 14.02.2020 № 2253/7 - 7.5-08-03-16) направлено Дніпровській митниці Держмитслужби зазначене звернення разом з копіями документів щодо митного оформлення за митною декларацією від 15.08.2018 №UА205090/2018/065343.

Під час опрацювання звернення встановлено, що митними органами Литовської Республіки здійснено митне оформлення вказаного транспортного засобу із застосуванням декларування для стандартної процедури експорту, разом з тим, процедура експорту з Литовської Республіки не завершена. Підтвердженням зазначеного є надана митними органами Литовської Республіки в зверненні інформація та завірена копія експортної декларації Литовської Республіки типу «ЕХ-А» від 14.08.2018 №UІА205090/2018/065343, оформленої на переміщення Товару в країну призначення - Україна. Згідно інформації, отриманої під час перевірки у відповідному розділі офіційного сайту Єврокомісії (https://ес/еuropa.еа) за запитом №UА205090/2018/065343: №UА205090/2018/065343, поточний стан визначення товару за межі країн Європейського співтовариства - з 05.11.2018: «movement under exit confirmation request» (перекл..: проводиться перевірка підтвердження вивезення).

Таким чином, переміщення Товару з Литовської Республіки до України здійснювалося з оформленням в країні відправлення експортної декларації від 14.08.2018 MRN: №18LТКС0100ЕК0СF840, згідно якої вартість Товару при вивезенні з Литовської республіки в Україну складає 5 300 євро (по курсу Національного банку України на 15.08.2018. - 165 994,12 грн), відправник Товару - «UAB «TD TRANSPORT» (V. BORISEVICIAUS 4, 68137 MARIJAMPOLE, LT код юридичної особи: 151170443), одержувач Товару - «MISKO RUSLAN» (Habarivska 5/1/39, Kirovograd, UA).

Згідно наданих митними органами Литовської Республіки разом із зверненням документів, що відносяться до митного оформлення та продажу Товару з території Литовської Республіки в Україну, а саме: довідки-рахунку (від лит. «Pazyma-saskaita») «UAB «TD TRANSPORT» від 14.08.2018 серія TDT №03880, квитанції (від лит. «Ріпщи ргіетіто куііаз») «UAB «TD TRANSPORT» від 14.08.2018 TSC №0200671 про сплату грошових коштів у сумі 5 300 євро (по курсу Національного банку України на 15.08.2018 - 165 994, 12 грн), вартість транспортного засобу «RENAULT MEGANE» (VIN: НОМЕР_3 ) складає 5 300 євро (по курсу Національного банку України на 15.08.2018 - 165 994, 12 грн), продавцем Товару є «UAB «TD TRANSPORT» (V. BORISEVICIAUS 4, 68137 MARIJAMPOLE, LT код юридичної особи: 151170443), покупець Товару є «MISKO RUSLAN» (Habarivska 5/1/39, Kirovograd, UA).

У зв`язку із встановленою дійсною вартістю автомобіля, здійснено визначення повного обсягу митних платежів, які мали бути нараховані і сплачені при митному оформленні транспортного засобу.

Дніпровською митницею Державної митної служби України на підставі встановлених актом перевірки порушень, винесено оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, якими збільшено суму грошових зобов`язань: №00000291902Ф від 03.12.2020 року за платежем мито на транспортні засоби, на суму основного податкового зобов`язання 10 022,29 грн. і штрафних санкцій на суму 2505,57 грн. та №00000301902 від 03.12.2020 року за платежем - податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів на суму основного податкового зобов`язання 22 049,03 грн. та 5 512,26 грн. штрафних санкцій.

Кропивницькою митницею Державної митної служби України 03.11.2021 року поштовим відправленням №2500673998526 позивачу надіслана та останнім отримана вимога щодо сплати грошових коштів за податковими повідомленнями-рішеннями Дніпровської митниці Держмитслужби від 03.12.2020 року №00000291902Ф та №00000301902Ф.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування прийнятих відповідачем рішень.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Предметом доказування у даній справі, зокрема є встановлення та перевірка обставин існування підстав прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Дніпровської митниці Держмитслужби.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).

Згідно пункту 1 частини 3 статті 345 Митного кодексу України (надалі МК України) органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Пунктом 2 частини 2 статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, серед іншого, направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Частиною 6 статті 345 МК України передбачено, що результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

За змістом частини 1 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації, вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації (частини 8, 13 статті 264 МК України).

У відповідності до підпункту "в" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі ПК України) об`єктом оподаткування платників податків є ввезення товарів на митну територію України.

Згідно положень пункту 187.8 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У відповідності вимог статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать транспортні засоби для перевезення вантажів. Залежно від строку їх використання встановлені різні ставки акцизного податку, що стягуються при імпорті.

Відповідно підпункту 215.3.5-2 пункту 215.3 статті 215 ПК України акцизний податок справляється з моторних транспортних засобів для перевезення вантажів, за кодом товару (продукції) НОМЕР_2 згідно УКТ ЗЕД за ставкою податку з одиниці імпортованого товару (продукції) 0,02 EUR за 1 куб. см. об`єму циліндрів двигуна. Ставки податку для транспортних засобів, що відповідають коду 8704 згідно УКТ ЗЕД для автомобілів, що використовувалися з 5 до 8 років застосовується з коефіцієнтом 40, а для автомобілів, що використовувалися понад 8 років з коефіцієнтом 50.

Також операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України є об`єктами обкладанням податком на додану вартість. Базою обкладення ПДВ є контрактна (фактурна) вартість товару. Крім того, до бази оподаткування ПДВ входять увізне мито, додатковий імпортний збір та акцизний податок.

Пунктом 4 частини 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Як встановлено пунктом 54.4 статті 54 ПК України, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

При цьому, у пункті 54.3.6. статті 54 ПК України зазначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, серед іншого, результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

У відповідності пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З аналізу вищезазначених положень митного та податкового законодавства слідує, що декларант або уповноважена ним особа, здійснюючи ввіз на митну територію України товарів або транспортних засобів з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації несе повну відповідальність за достовірність відомостей зазначених в ній, в тому числі щодо достовірності даних про термін використання автомобіля в іноземній державі з дати його першої реєстрації.

В даному випадку таку відповідальність несе фізична особа платник податку ОСОБА_1 , оскільки ввезення та митне оформлення транспортного засобу «RENAULT MEGANE» (VIN: НОМЕР_3 ) здійснено в його інтересах за недостовірними відомостями щодо вартості товару.

З матеріалів справи судом встановлено, що у відповідності до Угоди про парнерство та співпрацю між Європейським Союзом та Україною від 14.06.1994 в частині застосування Протоколу щодо міжвідомчої допомоги в галузі митного права та Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 21.03.2014 року в частині застосування Протоколу ІІ про взаємну адміністративну допомогу в митних справах, Митним департаментом Литовської Республіки разом із зверненням документів, що відносяться до митного оформлення та продажу Товару з території Литовської Республіки в Україну, надано: довідки-рахунку (від лит. «Pazyma-saskaita») «UAB «TD TRANSPORT» від 14.08.2018 серія TDT №03880, квитанції (від лит. «Ріпщи ргіетіто куііаз») «UAB «TD TRANSPORT» від 14.08.2018 TSC №0200671 про сплату грошових коштів у сумі 5 300 євро (по курсу Національного банку України на 15.08.2018 - 165 994, 12 грн), вартість транспортного засобу «RENAULT MEGANE» (VIN: НОМЕР_3 ) складає 5 300 євро (по курсу Національного банку України на 15.08.2018 - 165 994, 12 грн), продавцем Товару є «UAB «TD TRANSPORT» (V. BORISEVICIAUS 4, 68137 MARIJAMPOLE, LT код юридичної особи: 151170443), покупець Товару є «MISKO RUSLAN» (Habarivska 5/1/39, Kirovograd, UA).

Вищевказані документи, які отримано разом із зверненням митних органів Литовської Республіки, при митному оформлені Товару за митною декларацією від 15.08.2018 №UА205090/2018/065343 до Волинської митниці ДФС не надавались.

Отже, при митному оформленні Товару за митною декларацією від 15.08.2018 №UА205090/2018/065343 для підтвердження митної вартості надано рахунок-фактуру (KAUFVERTRAG) від 13.08.2018 № N9301 із вартістю меншою, ніж вартість Товару, що зазначена у документах, наданих офіційним зверненням митних органів Литовської Республіки, на 3 300 євро (по курсу Національного банку України на 15.08.2018 - 103 345,83 грн).

Таким чином, рахунок-фактура (KAUFVERTRAG) від 13.08.2018 №9301, наданий для підтвердження вартості Товару до Волинської митниці ДФС разом з митною декларацією від 15.08.2018 №UА205090/2018/065343, має недостовірні відомості щодо вартості Товару. Декларантом для підтвердження митної вартості Товару разом з митною декларацією від 15.08.2018 №UА205090/2018/065343 не надано органу доходів і зборів документи, що містять достовірні відомості.

Тому, внаслідок подання для митного оформлення документів із недостовірними даними та здійснення митного оформлення за недостовірними відомостями щодо вартості «RENAULT MEGANE» (VIN: НОМЕР_3 ), спричинено недоплату митних платежів до Державного бюджету України.

Вищезазначене та фактичні обставини, які були встановлені у цій справі, дають підстави суду вважати, що відомості щодо дійсної вартості «RENAULT MEGANE» (VIN: НОМЕР_3 ), які надійшли від уповноважених органів Литовської Республіки документально підтверджені та мають значення для оподаткування товару, оскільки ці відомості відрізняються від задекларованих під час митного оформлення. У зв`язку з наведеним, контролюючий орган у спірних правовідносинах правомірно самостійно визначив базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків.

При цьому суд не погоджується із твердженнями представника позивача, що обов`язок зі сплати митних платежів покладено на гр. ОСОБА_2 солідарно з митним брокером ТОВ «Бін торг», як особою уповноваженою на декларування на підставі довіреності від позивача.

Приписи ч.4 ст.266 МКУ чітко визначають обсяг відповідальності декларанта при декларуванні товарів: У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Тому, виключно наведені обов`язки покладаються на уповноважену декларантом особу, яка виконує від імені декларанта та в його інтересах декларування товарів, що належать декларанту. Тобто, відповідальність уповноваженої особи - митного брокера може наставати виключно щодо порушення митних правил при здійсненні ним оформлення товарів для декларанта.

Відповідно до ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Положеннями ст.239 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Частиною 1 ст.1000 ЦК України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Так, ОСОБА_2 у відносинах декларування «RENAULT MEGANE» (VIN: НОМЕР_3 ) не діяв від власного імені та не у своїх інтересах, а інтересах позивача.

Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, правочини вчинені гр. ОСОБА_2 , які пов`язані із придбанням за межами митної території України, подальшим ввезенням на митну територію України та митним оформленням транспортного засобу на території України за митною декларацією від 15.08.2018 №UА205090/2018/065343, та інші здійснені гр. ОСОБА_2 правочини відповідно до виданої позивачем довіреності, створили цивільні обов`язки довірителя, у тому числі щодо подання за встановленою формою точних відомостей про товар, мету його переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, у тому числі податкові обов`язки ОСОБА_1 в частині сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт товару.

Позивач в обґрунтування своїх вимог також зазначає, що у цій справі не доведено вчинення ним умисних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, а тому відповідачем протиправно прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкові зобов`язання.

Відповідно до підпункту 14.1.155. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Кодексу).

Таким чином, сплата податків та зборів у встановлених законодавством розмірах є обов`язком позивача. Такий обов`язок не залежить від встановлення вини платника податків.

Під виною розуміють психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її результатів. Розрізняють дві форми вини: умисел і необережність. Умисел характеризується усвідомленням особою протиправності своєї поведінки і бажанням їх настання або байдужим ставленням до нього. Необережність характеризується тим, що особа, хоча й усвідомлює протиправність своєї поведінки, не передбачає можливість наслідків, не бажає їх настання, але повинна була усвідомлювати характер своєї поведінки і передбачати наслідки.

Отже, встановлення саме умислу позивача на зазначення недостовірної інформації, в тому числі використання і застосування документів з такими відомостями не є необхідним в даному випадку для донарахування податкових зобов`язань.

Посилання представників позивача на відсутність вини позивача у поданні недостовірної інформації (відомостей), що має значення для правильного визначення обов`язкових митних платежів і зборів, з мотивів не знання про таку недостовірність, на переконання суду, має правове значення виключно у правовідносинах щодо притягнення фізичних осіб до відповідальності і застосування санкцій за порушення митних правил. Зокрема, в такому контексті суд погоджується про необхідність обов`язкової перевірки мети і умислу подання недостовірних відомостей з приводу вчинення дії, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів (стаття 485 Митного кодексу України).

Суд зазначає, що сам факт сплати митних платежів у меншому розмірі, ніж визначено законодавством, внаслідок зазначення у митній декларації недостовірних відомостей щодо даних про термін використання автомобіля в іноземній державі з дати першої реєстрації такого транспортного засобу, є підставою для донарахування недоплачених податкових зобов`язань (митних платежів).

При цьому, з огляду на те, що має місце факт подання недостовірних відомостей щодо вартості транспортного засобу, в наслідок чого митні платежі сплачено не у повному обсязі, згідно з пунктом 54.4 статті 54, пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 ПК України контролюючий орган зобов`язаний був самостійно визначити суму грошових зобов`язань та донарахувати штрафні санкції.

Також, помилковим є посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України згідно якої якщо митний орган, приймаючи митну декларацію самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів, то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових рішень про донарахування податкових зобов`язань.

Так, згідно статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

В даному випадку підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало не визначення більшого розміру митної вартості товару, а сплата митних платежів у меншому розмірі, ніж визначено законодавством, внаслідок невірного визначення терміну використання автомобіля у зв`язку із подання недостовірних відомостей щодо вартості транспортного засобу. При цьому, митна вартість транспортного засобу «RENAULT MEGANE» (VIN: НОМЕР_3 ), залишилась незмінною. Тобто, позивачем невірно тлумачаться поняття митна вартість товару та митні платежі, які не є тотожними.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах держава не може нести тягар у вигляді недоплачених митних платежів і обов`язкового збору, так як їх несплата в повному обсязі не була наслідком помилки чи протиправного рішення, дії, бездіяльності відповідальних посадових осіб митних органів України при проведенні розмитнення транспортного засобу.

Не знання позивача про ту обставину, що довірена особа в його інтересах подала недостовірні відомості, не може бути правовою підставою для зменшення обов`язкових платежів до бюджету, визначених законом.

Суд вважає, що Держава не повинна нести тягар щодо повернення завданої шкоди бюджету із невстановленого перевірками чи слідством кола осіб, з вини чи необережності яких допущено такі помилки (недостовірність) у первинних документах, які мають значення для вірного визначення митних платежів і зборів в країні кінцевого одержувача.

У даному випадку ні держава, ні митні органи України не вступали у правовідносини із продавцем транспортного засобу. У правовідносини з останніми безпосередньо вступив позивач через уповноважену ним особу, саме йому продавець і реєстратор довів до відома недостовірну вартість автомобіля.

Помилка у відношенні щодо вартості автомобіля встановлена в ході перевірки митними органами України і наслідки її допущення усунуті в порядок та спосіб визначений Митним кодексом України і Податковим кодексом України.

Якщо позивач вважає, що таким додатковим законним фінансовим навантаженням йому завдано відповідну шкоду чи він поніс (понесе) у зв`язку із цим додаткові, не заплановані витрати у вигляді сплати в бюджет всіх належних платежів і зборів, або які він не мав на меті сплачувати, так як це не входило в обсяг його законних сподівань щодо кінцевої вартості автомобіля і як наслідок можливої відмови від його придбання, то покупець у спірних правовідносинах повинен вирішувати вказане питання з продавцем або уповноваженою ним особою щодо придбання та розмитнення. Зазначений спір позивач повинен врегульовувати в цивільно-правовому порядку чи за наслідками розслідування кримінального провадження, ставлячи перед слідством і судом свої вимоги як потерпілої особи.

Держава в особі Дніпровської митниці не обтяжила позивача додатковим податковим зобов`язанням, а визначила вірний митний платіж при розмитненні транспортного засобу марки «RENAULT MEGANE» (VIN: НОМЕР_3 ), як власника.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини є правовою підставою визначення вірних митних платежів при розмитненні транспортного засобу. У свою чергу, надані в інтересах позивача до митного оформлення документи містять недостовірні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Враховуючи викладене, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах держава не може нести тягар у вигляді недоплачених митних платежів і обов`язкового збору, так як їх несплата в повному обсязі не була наслідком помилки чи протиправного рішення, дії, бездіяльності відповідальних посадових осіб митних органів України при проведенні розмитнення транспортного засобу.

Не знання позивача про ту обставину, що довірена особа в його інтересах подала недостовірні відомості, не може бути правовою підставою для зменшення обов`язкових платежів до бюджету, визначених законом.

Суд вважає, що Держава не повинна нести тягар щодо повернення завданої шкоди бюджету із невстановленого перевірками чи слідством кола осіб, з вини чи необережності яких допущено такі помилки (недостовірність) у первинних документах, які мають значення для вірного визначення митних платежів і зборів в країні кінцевого одержувача.

У даному випадку ні держава, ні митні органи України не вступали у правовідносини із продавцем транспортного засобу. У правовідносини з останніми безпосередньо вступив позивач через уповноважену ним особу, саме йому продавець і реєстратор довів до відома недостовірну вартість автомобіля.

Помилка у відношенні щодо вартості автомобіля встановлена в ході перевірки митними органами України і наслідки її допущення усунуті в порядок та спосіб визначений Митним кодексом України і Податковим кодексом України.

Якщо позивач вважає, що таким додатковим законним фінансовим навантаженням йому завдано відповідну шкоду чи він поніс (понесе) у зв`язку із цим додаткові, не заплановані витрати у вигляді сплати в бюджет всіх належних платежів і зборів, або які він не мав на меті сплачувати, так як це не входило в обсяг його законних сподівань щодо кінцевої вартості автомобіля і як наслідок можливої відмови від його придбання, то покупець у спірних правовідносинах повинен вирішувати вказане питання з продавцем або уповноваженою ним особою щодо придбання та розмитнення. Зазначений спір позивач повинен врегульовувати в цивільно-правовому порядку чи за наслідками розслідування кримінального провадження, ставлячи перед слідством і судом свої вимоги як потерпілої особи.

Держава в особі Дніпровської митниці не обтяжила позивача додатковим податковим зобов`язанням, а визначила вірний митний платіж при розмитненні транспортного засобу марки «RENAULT MEGANE» (VIN: НОМЕР_3 ), як власника.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини є правовою підставою визначення вірних митних платежів при розмитненні транспортного засобу. У свою чергу, надані в інтересах позивача до митного оформлення документи містять недостовірні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Враховуючи викладене, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

VI. Судові витрати.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук