Рішення № 10363504, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/3608.07.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «БМ Банк» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»

Простягнення 5080114,16 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача: Донченко Т.Г.-за дов.

Від відповідача: Литвинов Д.В.-дов., Шеченко Г.М. –за дов. був присутній в

попередніх засіданнях

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»суму заборгованості в розмірі 4 657 295,67 грн., в тому числі:

- 1 841 938,65 грн. заборгованості по сплаті комісій за Договором № 2008-70/DC-LC-3 від 13.07.2008 p.; 1 501 138,95 грн. заборгованості по сплаті комісій за Договором № 2008-70/DC-LC-1 від 24.07.2008 р.; 1314 218,07 грн. заборгованості по сплаті комісій за Договором № 2008-70/DC-LC-2 від :9.09.2008 р.;

- суму пені згідно з пунктами 4.2. договорів в розмірі 312 397,20 грн., в тому числі: 150 371,93 грн. пені згідно з п. 4.2. Договору № 2008-70/DC-LC-3 від 23.07.2008 p.; 122 550,68 грн. пені згідно з п. 4.2. Договору № 2008-70/DC-LC-1 від 24.07.2008 p.; 96 246,74 грн. пені згідно з п. 4.2. Договору № 2008-70/DC-LC-2 від 19.09.2008 р., 2.3.

- три проценти річних від простроченої суми згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 45 340,09 грн., в тому числі: 21 816,17 грн. за Договором № 2008-70/DC-LC-3 від 23.07.2008 p.; 17 779,83 грн. за Договором № 2008-70/DC-LC-1 від 24.07.2008 p.; 14 053,14 грн. за Договором № 2008-70/DC-LC-2 від 19.09.2008 р.

В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог на суму витрат на юридичні послуги у розмірі 65500,00 грн.

Заява позивача відповідала ст.22 ГПК України, тому прийнята судом до розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк»(повним правонаступником прав та зобов'язань якого є Відкрите акціонерне товариство «БМ Банк», подальшому змінено на Публічне акціонерне товариство «БМ Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»було укладено Договір № 2008-70/DC відновлюваної кредитної лінії з цільовим призначенням - перерахування коштів па рахунок покриття для забезпечення випуску акредитивів (п. 1.2. договору).

В рамках вищевказаного кредитного договору між Позивачем і Відповідачем було укладено:

-          Договір № 2008-70/DC-LC-3 від 23.07.2008 р. на відкриття і обслуговування документарного акредитива на суму 6 055 377,75 доларів США (договір №1);

-          Договір № 2008-70/DC-LC-1 від 24.07.2008 р. на відкриття і обслуговування документарного акредитива на суму 4 930 296,75 доларів США(договір №2);

-          Договір № 2008-70/DC-LC-2 від 19.09.2008 р. на відкриття і обслуговування документарного акредитива на суму 3 474 488,25 доларів США(договір №3).

Відповідно до умов Договорів № 1, № 2 та № 3 Банк зобов'язався відкрити безвідкличні, підтверджені документарні акредитиви, а Відповідач зобов'язався:

сплатити комісійну винагороду за послуги Банку з надання Акредитиву, викопати інші, платіжні та/або неплатіжні зобов'язання перед Банком, а також виконати інші свої зобов'язання, передбачені Договором (пункти 1.2. договорів); сплачувати Банку всі комісії, передбачені цим Договором і діючими тарифами Банку (пункти 2.2 договорів); сплачувати комісії Підтверджуючого та Рамбурсуючого банків, згідно з повідомленнями Банку, підготовленими на підставі отриманих SWIFT повідомлень від Підтверджуючого та Рамбурсуючого банків (пункти 3.2 договорі), строк сплати зазначених комісій –не пізніше 3-гшо робочого дня після отримання повідомлення банку (п. 3.4. договорів).

Відповідач прийняв також на себе повну відповідальність стосовно надання покриття, які позивач збирається взяти, щоб виконати інструкції, а також гарантирував сплату всіх пред’явлених комісій і витрат.

Крім того, пунктами 4.2. Договорів № 1, № 2 та № 3 передбачено, що у випадку прострочення перерахування Наказодавцем (Відповідачем) сум комісійної винагороди та/або сум відшкодування витрат, передбачених п. 3.1 та 3.2 цього Договору, та неможливості списання таких :ум Банком самостійно з рахунків Наказодавця, Наказодавець зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБ України, що діяла в період, в якому відбулося таке прострочення.

Позивач повністю, відповідно до умов договорів та заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»на відкриття акредитива, виконав свої зобов’язання, в тому числі відкрив акредитиви:

Акредитив №33ІМР 08072330171 на суму 6055377,75 дол.США за договором №1;

Акредитив №34ІМР 08074330171 на суму 4930296,75 дол.США за договором №2;

Акредитив №39ІМР 08091930171 на суму 3474488,25 дол.США за договором №3, та сплатив за свій рахунок за Відповідача суми комісій підтверджуючого банку (Banco Bilbao Vizcaya Arqentarsa S.A. London Creat Britaain) та суми комісій рамбурсуючого банку (ВАТ «Банк Москви»м.Москва, РФ) на загальну суму 584338,62 дол.США.

Матеріалами справи доведено, що Відповідач був неодноразово повідомлений Банком про суми комісій, які Відповідач повинен відшкодувати Банку, відповідно до п.3.2 укладених договорів, однак в порушення п.п. 3.2 та 3.4 договорів на час розгляду справи Відповідач не відшкодував Банку (Позивачу) сплачені останнім комісіях в розмірі 584338,62 дол. США, що за розрахунком Позивача, за курсом НБУ станом на 17.12.2009р. складає 4657295,67грн, з яких:

1.          231103, 19 дол.США заборгованості за договором №2008-70/DC-LC -3 від 23.07.2008р. (акредитив №33ІМР 08072330171):

–          196280,36 дол.США комісії підтверджуючого банку;

–          31185,00дол.США комісії рамбурсуючого банку;

–          3636,84 дол.США комісії рамбурсуючого банку.

2. 188343,95 дол.США заборгованості за договором №2008-70/DC-LC -1 від 24.07.2008р. (акредитив №34ІМР 08072430171):

–          159811,74 дол.США комісії підтверджуючого банку;

–          3108,00дол.США комісії рамбурсуючого банку;

–          25424,20 дол.США комісії рамбурсую чого банку.

3. 164891,48 дол.США заборгованості за договором №2008-70/DC-LC -2 від 19.09.2008р. (акредитив №39ІМР 08091930171):

–          142795,87 дол.США комісії підтверджуючого банку;

–           4193,97дол.США комісії рамбурсуючого банку;

–           17 901,64 дол.США комісії рамбурсуючого банку.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договорами, а саме не відшкодував Банку сплачені останнім комісії в розмірі 584338,62 дол.США.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача за договорами складає, а саме:

- 231103, 19 дол.США заборгованості за договором №2008-70/DC-LC -3 від 23.07.2008р. (акредитив №33ІМР 08072330171), що станом на 08.07.2010р. складає 1 872 379,14 грн.;

- 188343,95 дол.США заборгованості за договором №2008-70/DC-LC -1 від 24.07.2008р. (акредитив №34ІМР 08072430171), що станом на 08.07.2010р. складає 1 489 273,28 грн.;

- 164891,48 дол.США заборгованості за договором №2008-70/DC-LC -2 від 19.09.2008р. (акредитив №39ІМР 08091930171) що станом на 08.07.2010р. складає 1 303 829,91 грн.;

Тобто, факт наявності боргу у Відповідача Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем на спростований, тому позовні вимоги про стягнення зазначеного основного боргу підлягають задоволенню.

Умовами зазначених договорів (п.4.2 договору) передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати сум комісійної винагороди, передбачених умовами договорів на відкриття та обслуговування документарного акредитива, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договорів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідачів належить стягнути пеню у сумі:

- 150 371,93 грн. пені згідно з п. 4.2. Договору № 2008-70/DC-LC-3 від 23.07.2008 p.;

- 122 550,68 грн. пені згідно з п. 4.2. Договору № 2008-70/DC-LC-1 від 24.07.2008 p.;

- 96 246,74 грн. пені згідно з п. 4.2. Договору № 2008-70/DC-LC-2 від 19.09.2008 р.

Крім того, також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі:

- 21 816,17 грн. за Договором № 2008-70/DC-LC-3 від 23.07.2008 p.;

- 17 779,83 грн. за Договором № 2008-70/DC-LC-1 від 24.07.2008 p.;

- 14 053,14 грн. за Договором № 2008-70/DC-LC-2 від 19.09.2008 р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Підлягає також задоволенню уточнена вимога позивача про стягнення з Відповідача 65000,грн.. витрат на юридичні послуги з наступних підстав.

Стаття 224 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Матеріалами справи доведено, що Позивач поніс, зокрема, додаткові витрати –на юридичні послуги, що мало місце через неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за вказаними договорами, що змусило Позивача звернутись до суду за захистом своїх прав з відповідним позовом у справі № 4/36.

З наданих відповідачем документів на підтвердження понесених ним юридичних витрат на оплату юридичних послуг у справі вбачається, що відповідач –Відкрите (Публічне) акціонерне товариство «БМ Банк»16.11.2009р. уклало договір про надання юридичних послуг з Фізичною особою-підприємцем Козак Василиною-Русланою Вікторівною №14/12.

Надання юридичних послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих юридичних послу №1 згідно договору №14/12 від 16.11.2009р. та Платіжним дорученням №254714 від 28.01.2010р., відповідно до якого позивач сплатив за юридичні послуги Фізичній особі-підприємцю Козак В.-Р. В. 65500,00грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону та обставин справи, відповідачем, належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті комісійної винагороди в розмірі 4620482,20грн., 369169,35 пені, 53649,14 грн. 3% річних та 65500грн. витрат на юридичні послуги. Надані Відповідачем заперечення спростовані матеріалами справи.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті комісійної винагороди в розмірі 4620482,20грн., 369169,35 пені, 53649,14 грн. 3% річних та 65500грн. витрат на юридичні послуги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В решті частині заборгованості по сплаті комісійної винагороди в розмірі 36813,30грн. суд відмовляє, оскільки заборгованість у сумі 584338,62дол.США станом на 08.07.2010р. за курсом НБУ становить 4620482,33 грн. (станом на 08.07.2010р. 1 дол.США за курсом НБУ становить 7,9072грн.).

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

В судовому засіданні 01.07.2010р. закінчено розгляд справи, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.07.2010 для підготовки повного тексту рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»(03150, Україна, м. Київ, вул. Тельмана, буд. 5, Ідентифікаційний код 31871186) на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»(01032, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, № 37/122, ідентифікаційний код - 33881201): 1 827 379,14грн. заборгованості по сплаті комісій за Договором № 2008-70/DC-LC-3 від 13.07.2008 p.; 1 489 273,28 грн. заборгованості по сплаті комісій за Договором № 2008-70/DC-LC-1 від 24.07.2008 р.; 1 303 829,91 грн. заборгованості по сплаті комісій за Договором № 2008-70/DC-LC-2 від 19.09.2008 р., 150 371,93 грн. пені згідно з п. 4.2. Договору № 2008-70/DC-LC-3 від 23.07.2008 p.; 122 550,68 грн. пені згідно з п. 4.2. Договору № 2008-70/DC-LC-1 від 24.07.2008 p.; 96 246,74 грн. пені згідно з п. 4.2. Договору № 2008-70/DC-LC-2 від 19.09.2008 р., 21 816,17 грн. за Договором № 2008-70/DC-LC-3 від 23.07.2008 p.; 17 779,83 грн. за Договором № 2008-70/DC-LC-1 від 24.07.2008 p.; 14 053,14 грн. за Договором № 2008-70/DC-LC-2 від 19.09.2008 р., 25322 грн. державного мита та 234 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко