Рішення № 10363476, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/18503.06.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Україна"

до           Дочірньої компанії "Укртрансгаз" "Національна акціонерна компанія

          "Нафтогаз України"

про                     стягнення 143359,19 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник –Дрофенко О.М. (дов. № б/н від 10.08.09)

Від відповідача представник –Старик Я.І (дов. № 2-56 від 11.02.10)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 124304,40 грн. заборгованості за договором № У-2402-70 на проведення ремонтних робіт від 23.07.2009р. та 10329,70 грн. пені, 7233,44 грн. збитків від інфляції, 1491,65 грн. трьох відсотків річних, 9000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката та судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2010р. порушено провадження у справі № 8/185, розгляд справи призначений на 29.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2010р. розгляд справи відкладений на 03.06.2010р., у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів.

У судове засідання, призначене на 03.06.2010р. з‘явилися представники позивача та відповідача.

Від представника позивача через канцелярію суду 01.06.2010р. надійшло клопотання про залучення до матеріалів справі документів.

03.06.2010р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначалося, що роботи були виконані позивачем поза рамками договору У-2402-70 від 23.07.2009р., у зв’язку з тим, що відповідачем не було надано свого дозволу на початок проведення робіт по договору та в матеріалах справи відсутні докази надання позивачу майданчика для проведення робіт та за таких обставин, відповідач зазначив, що позивачу слід було керуватися положеннями ч. 2 ст. 530 ГПК України. А отже за відсутності доказів отримання відповідачем вимоги щодо оплати виконаних робіт, строк оплати робіт для відповідача на момент подачі позовної заяви не розпочався і право позивача на отримання оплати за роботи не було порушено.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, тому відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

23.07.2009р. між Дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»філія «Управління «Укравтогаз»- «замовник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Україна»- «підрядник»був укладений договір на проведення ремонтних робіт № У-2402-70 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «підрядник»відповідно до кошторисної документації та умов договору зобов’язався здійснити виконання робіт з капітального ремонту приміщень та інженерних мереж (ІІІ поверх № 301, 302, 311,320, 322) адміністративної будівлі Управління «Укравтогаз»(надалі - роботи).

Сторони погодили, що договірна ціна робіт є динамічною та визначається на основі кошторису, що є невід’ємною частиною договору та становить 124304,40 грн., в т.ч. ПДВ. У разі необхідності виконання додаткових робіт уточнення договірної ціни буде здійснюватись шляхом оформлення додаткової угоди, підписаною сторонами, яка є невід’ємною частиною цього договору (п.3.1 та п.3.2 договору).

В матеріалах справи відсутні документальні підтвердження уточнення договірної ціни.

Умовами договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та довідки про вартість підрядних робіт за формою КБ-3. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15-ти банківських днів з дня підписання «замовником»відповідних актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних підорних робіт (п.8.2 та п.8.3 договору).

Згідно з п.11.1 договору, договір набуває чинності з моменту підписання повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2009р.

Проте, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.11.2 договору).

Сторонами за договором були складені, підписані та скріплені печатками сторін довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009р. на суму 124304,40 грн. та акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009р. на суму 124304,40 грн., які свідчать про виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 ст. 837 ЦК України передбачено, що до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 3 ст. 875 ЦК України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк (п.8.3 договору) відповідач розрахунки з відповідачем не провів.

Позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості в розмірі 124304,40 грн. протягом 3-х календарних днів з дати одержання вимоги (доказом направлення є повідомлення про вручення поштового відправлення отримане відповідачем 22.01.2010р.), але відповіді від відповідача не отримав, відповідач у вказаний строк кошти не перерахував.

Згідно наданої позивачем банківської виписки за 24.03.2010р., відповідач 24.03.2010р. за ремонт приміщень адмінбудівлі «Укравтогаз»згідно акту виконаних робіт № 1 від 28.09.2009р. та договору № У-2402-70 від 23.07.2009р., перерахував на рахунок позивача кошти в розмірі 124300,00 грн.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач перерахував на рахунок позивача суму боргу у розмірі 124300,00 грн., тому в цій частині слід припинити провадження у справі згідно п.1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 4,40 грн.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 10329,70 грн. пені, 7233,44 грн. збитків від інфляції, 1491,65 грн. річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за виконані позивачем роботи виникло між позивачем і відповідачем на підставі договору № У-2402-70 на проведення ремонтних робіт від 23.07.2009р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних позивачем робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем збитків від інфляції в розмірі 7233,44 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 1491,65 грн. зазначених позивачем в розрахунку та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 1491,65 грн. за період з 21.10.2009р. по 15.03.2010р. правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі, вимога ж позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції за період з 21.10.2009р. по 15.03.2010р. підлягає задоволенню частково в розмірі 7209,66 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Умовами договору сторони погодили, що за порушення строків виконання грошових зобов’язань, несвоєчасну оплату виконаних робіт, «замовник»сплачує на користь «підрядника»пеню у розмірі 0,1% від суми невчасно перерахованих грошових коштів за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня (п.10.2 договору).

Враховуючи вищевикладене та перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 21.10.2009р. по 15.03.2010р. підлягає задоволенню частково в сумі 10192,96 грн. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4,40 грн. основного боргу, 10192,96 грн. пені, 7209,66 грн. збитків від інфляції, 1491,65 грн. трьох відсотків річних, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 18898,67 грн. В частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 124300,00 грн. припинити провадження у даній справі. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача при задоволенні позову, пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, враховуючи те, що відповідач перерахував на рахунок позивача суму боргу у розмірі 124300,00 грн. після звернення позивача до суду з вказаним позовом, тому в цій частині судові витрати покладаються на відповідача.

Разом з тим, на відповідача покладається 9000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, оскільки позивачем були надані належні докази понесених відповідних витрат, а саме: договір про надання правової допомоги № 01/09 від 03.08.2009р., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3 від 24.03.2010р., посвідчення адвоката, згідно якого Соловйова О.О. має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3204 від 31.01.2008 р., платіжні доручення № 34 від 03.02.2010р. та № 48 від 15.03.2010р. на перерахування 9000,00 грн. АО «СК Груп»згідно договору № 01/09 від 03.08.2009р.

Керуючись ст. ст. 15, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 612, 625, 837, 875 ЦК України, ст. ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 42, 32, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -                                         

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(01021, м.Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Україна" (03038, м.Київ, вул. Івана Федорова, буд. 28; код 32956988) 4 (чотири) грн. 40 коп. основного боргу, 10192 (десять тисяч сто дев’яносто дві) грн. 96 коп. пені, 7209 (сім тисяч двісті дев’ять) грн. 66 коп. збитків від інфляції, 1491 (одну тисячу чотириста дев’яносто одну) грн. 65 коп. трьох відсотків річних, 1431 (одну тисячу чотириста тридцять одну) грн. 99 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 124300,00 грн. припинити провадження у справі № 8/185.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 09.07.2010р.