Вирок № 103633321, 10.03.2022, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2025/21

Провадження № 1-кп/352/46/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2022 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Гриньків Д.В.,

секретарі судового засідання Шпек В.О., Кукула О.С., Костюк О.Я.,

за участю: прокурора Рудого О.Б.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілих Винника І.І.,

захисників Тиніва І.Д., Боднарчука М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021090000000349 від 18.06.2021 по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, працюючого пекарем в ТДВ «Івано-Франківський хлібокомбінат», не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, що спричинило смерть потерпілого та тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості потерпілому за наступних обставин.

18 червня 2021 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_3 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, керуючи автомобілем марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався ділянкою автодороги, що по вул. Федьковича у с. Липівка Тисменицької ТГ, Івано-Франківського району Івано-Франківської області зі швидкістю приблизно 70 км/год, яка є вищою за максимально допустиму в населеному пункті. На передньому пасажирському сидінні автомобіля знаходився ОСОБА_4 .

Проїжджаючи ділянкою дороги без вуличного освітлення та із поворотом ліворуч, водій ОСОБА_3 проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його руху та безпечно керувати ним, унаслідок чого не справився з керуванням, виїхав за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя, де вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які йшли по узбіччі в попутному напрямку.

При цьому ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 1.10. в частині визначення поняття терміну «узбіччя» - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів;

п. 2.1., в якому зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 10.1., який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.4., де зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50км/год.

У результаті порушення водієм ОСОБА_3 вказаних пунктів Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, її органів, органів черевної порожнини та заочеревинного простору, з переломами ребер, забоями та розривами внутрішніх органів, забійними ранами та саднами в ділянках лівої верхньої та обох нижніх кінцівок, яка ускладнилась тяжким травматичним шоком, від яких на місці події настала його смерть; пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми лівої верхньої кінцівки з переломом ліктьової кістки у верхній третині зі зміщенням уламків, забійною раною в ділянці лівої верхньої кінцівки, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя у момент спричинення.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю. Зазначив, що 18.06.2021 рухаючись ділянкою дороги по вул. Федьковича у с. Липівка Тисменицької ТГ, Івано-Франківського району Івано-Франківської області проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості руху, не справився з керуванням, виїхав на проїжджу частину де проходили потерпілі. В той момент його автомобіль занесло оскільки на дорозі були вибоїни і його викинуло на потерпілих. На швидкість руху уваги не звернув, транспортний засіб був справним. Пояснив, що строк дії посвідчення водія, яке йому було видане терміном на 2 роки закінчився, а він не встиг його продовжити. Просив його суворо не карати. Потерпілих просив йому вибачити і пообіцяв, що більше такого не повториться.

Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 його винуватість у вчиненні за вказаних вище обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Потерпіла ОСОБА_5 показала, що в день коли сталось ДТП їй подзвонили на роботу та повідомили про подію. На момент її прибуття на місце події її старшого сина ОСОБА_2 вже повезли до лікувального закладу, а молодшого ОСОБА_1 показали. Обвинувачений в той час знаходився в машині працівників поліції. Зазначила, що їй відомо про зустріч в той день її синів із друзями, інші обставини їй не відомі. Просила обвинуваченого суворо не карати, вказала, що шкода відшкодована.

Потерпілий ОСОБА_2 суду повідомив, що перебуває у дружніх стосунках з обвинуваченим. Вказав, що напередодні повернувся із братом з-за кордону. В той день він з ОСОБА_1 зустрілися із друзями серед яких був і обвинувачений, поспілкувалися та ішли додому по узбіччю. На тій ділянці дороги міститься заокруглення, а 5-7 метрів до самого місця ДТП ями. Вказав, що внаслідок отриманих ушкоджень не пам`ятає усіх подій, а тому більш детально розповісти не може. Просив обвинуваченого суворо не карати, шкода йому відшкодована повністю.

Крім того, стороною обвинувачення суду надані наступні докази:

витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021090000000349 про реєстрацію заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідування від 18.06.2021 року;

рапорт старшого інспектора -чергового ВП №1 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Залізняк І.П., відповідно до якого 18.06.2021 ним отримано заяву та зареєстровано ЄО за №2839 від 18.06.2021 як ДТП із травмованими;

рапорт старшого інспектора -чергового ВП №1 Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Залізняк І.П., відповідно до якого 18.06.2021 ним отримано заяву та зареєстровано ЄО за №2841 від 18.06.2021 як ДТП із травмованими;

протокол огляду місця події від 18.06.2021 з додатками: схемою та фототаблицями від 18.06.2021 р., якими зафіксовані результати дорожньо-транспортної пригоди у с. Липівка по вул. Федьковича Тисменицької ТГ, Івано-Франківської області. Зокрема на фототаблицях та схемі детально зафіксовано розміщення транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди;

протокол огляду вмісту СD-R диску від 21.06.2021 та фототаблицями до нього, на яких відображено обставини ДТП, що мало місце 18.06.2021, СD-R диск із відеозаписом ДТП від 18.06.2021;

протоколи тимчасового доступу до речей і документів від 13.08.2021, 16.08.2021 і 19.08.2021та описи речей і документів, які були вилучені;

протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину відповідно до якого ОСОБА_3 було затримано 18.06.2021 о 04 год. 30 хв.;

висновок експерта за №356 відповідно до якого смерть ОСОБА_1 настала від поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, її органів, органів черевної порожнини та заочеревинного простору, з переломами ребер, забоями та розривами внутрішніх органів, забійними ранами в ділянках лівої верхньої та обох нижніх кінцівок, яка ускладнилась тяжким травматичним шоком. Вказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення і перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті;

висновок експерта за №480 відповідно до якого тілесні ушкодження ОСОБА_2 відносяться до легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень;

висновок експерта за №508 відповідно до якого тілесні ушкодження ОСОБА_4 відносяться до легких тілесних ушкоджень;

висновок експерта за №473 відповідно до якого кров із трупа ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО;

висновок експерта за №948/21 відповідно до якого в наданих гістологічних препаратах від трупа гр. ОСОБА_1 2002 р.н. виявлено ознаки шоку. Поява клітин «Краєвського». Вогнищеві крововиливи в паренхіму печінки. Малокров`я судин кіркової, мозкової речовини та капілярів клубочків нирок. Субдуральна гематома головного мозку. Субарахноїдальний крововилив головного мозку. Набряк м`якої мозкової оболонки та речовини головного мозку. Вогнищеві діапедезні, периваскулярні діапедезні крововиливи в речовині головного мозку. Крововиливи в м`які тканини ділянки перелому ребер зі слабо вираженими ознаками реактивних змін.

висновок експерта за №1040 відповідно до якого в крові та сечі трупа ОСОБА_1 не виявлено спиртів та їх ізомерів;

висновок експерта за №99 відповідно до якого при дослідженні трупа ОСОБА_1 на фрагменті 5-го ребра справа виявлено неповний розгинальний перелом, який утворився від прямої дії тупого предмета, про що свідчить ознаки розтягнення на внутрішній кістковій пластинці;

висновок експерта за № СЕ-19/109-21/7315-ІТ від 15.07.2021 відповідно до якого на момент дослідження автомобіля марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 несправностей робочої гальмівної системи не виявлено, виявлено несправності рульового керування, які виникли під час ДТП, тому водій не мав можливості їх виявити під час експлуатації транспортного засобу;

висновок експерта за № СЕ-19/109-21/7727-ІТ від 20.08.2021 відповідно до якого наїзд автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 на пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно елементів дороги відбувся у місця, яке у повздовжньому напрямку знаходиться приблизно на рівні, або дещо передує ділянці скупчення уламків пластмаси, зафіксованих на відстані 11,8 м від базової лінії та 4,6 м від правого краю проїзної частини, на бетонному містку (заїзді) на територію домогосподарства, а у поперечному напрямку в межах переміщення транспортного засобу, зафіксованого слідами юзу його коліс;

висновок експерта за № СЕ-19/109-21/9732-ІТ від 13.09.2021 відповідно до якого водій автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 повинен був керуватися вимогами п.2.3б, 12.4, 12.1 ПДР України, в діях водія вбачаються невідповідності вимогам п.12.1 ПДР України, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної ДТП;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до якого власником є ОСОБА_3 .

Вищевказані докази суд вважає належними та допустимими, оскільки такі прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України і отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і без використання інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

Одночасно стороною обвинувачення суду надано інші документи, які є процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченого чи інші рішення, які вирішують певні процедурі питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують, а саме:

постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні та постанову про визначення слідчої групи для здійснення досудового розслідування від 18.06.2021;

ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 23.06.2021 у справі за №344/9835/21 відповідно до якої надано дозвіл на обшук в автомобілі марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до якого власником є ОСОБА_3 ;

ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 22.06.2021 у справі за №344/9803/21 відповідно до якої накладено арешт на автомобіль марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 ;

ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.06.2021 у справі за №344/9792/21 відповідно до якої до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із правом внесення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 113 500 грн;

ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.07.2021 у справі за №344/11030/21 якою надано тимчасовий доступ до медичної карти стаціонарного хворого №8992/2021 та рентгенограм ОСОБА_2 ;

ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.07.2021 у справі за №344/11089/21 якою надано тимчасовий доступ до карт виїзду швидкої медичної допомоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.07.2021 у справі за №344/11125/21 якою надано тимчасовий доступ до догоспітальних клінічних протоколів та рентгенограм ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.08.2021 у справі за №344/12727/21 якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021090000000349 від 18.06.2021 на два місяці;

ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.08.2021 у справі за №344/12807/21 якою продовжено строк запобіжного заходу - застави в частині покладених обов`язків;

довідку про звільнення ОСОБА_3 серії І-ФР №08936 та квитанцію за №0.0.2171253963.1 від 22.06.2021 відповідно до якої внесено заставу за ОСОБА_3 в розмірі 113 500 грн.;

постанову про визнання речовим доказом від 18.06.2021 якою автомобіль марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом та зберігається на території спеціального майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів Тисменицького РВП ГУНП в Івано-Франківській області;

постанову про визнання речовим доказом від 18.06.2021 відповідно до якої вилучені з автомобіля марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 подушки безпеки водія та переднього пасажира визнано речовими доказами;

постанову про визнання речовим доказом від 21.06.2021 відповідно до якої відеозапис з обставинами ДТП, внаслідок якої загинув ОСОБА_1 , що наданий жителем с. Липівка Тисменицької ТГ ОСОБА_6 визнано речовим доказом;

розписки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відповідно до яких останні отримали від ОСОБА_3 повне відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що мала місце 18.06.2021;

копію ID-картки за № НОМЕР_3 від 29.01.2021, виданої на ім`я ОСОБА_3 ;

копію ID-картки за № НОМЕР_4 від 09.07.2018, виданої на ім`я ОСОБА_2 ;

копію довідки за №5106 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 та копію картки платника податків;

копію витягу з ЄДДР за №2626-1815806-2018 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 ;

вимогу УІАП від 30.06.2021 за №8191 відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий;

характеристику ТОВ «Івано-Франківський хлібокомбінат» від 24.09.2021 за №1128 згідно із якою ОСОБА_3 працює в ТОВ «Івано-Франківський хлібокомбінат» на посаді пекар 4 розряду, зарекомендував себе як привітний і сумлінний працівник;

характеристику Тисменицької міської ради за №232 від 27.09.2021 згідно із якою на ОСОБА_3 скарг з боку жителів села не поступало;

довідку за №43433 від 27.09.2021 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб;

відповідь КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» за №1610 від 01.07.2021 відповідно до якої ОСОБА_3 наркологічну допомогу не отримував;

відповідь КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я» за №7369 від 27.08.2021 згідно із якою ОСОБА_3 амбулаторну допомогу не отримував;

довідку РСЦ ГСЦ МВС в Івано-Франківській області за №31/9/3791 від 19.08.2021 відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_5 терміном дії до 12.06.2021;

довідки про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні на суму 1 372,96 грн, 1 716,20 грн, 858,10 грн.

Стороною захисту суду надано виписки з історії хвороби ОСОБА_3 відповідно до яких в останнього встановлено перфоративну виразку пілорічного відділу шлунку, виразкову хворобу шлунку, хронічний гастродуоденіт, гіпотрофія щитовидної залози, еутіреоз, пролапс мітрального клапана І ступеня.

Таким чином, дослідивши докази сторони обвинувачення, вислухавши учасників кримінального провадження, взявши до уваги визнання вини обвинуваченим, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у тому, що він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, що спричинили смерть потерпілого та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Так, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Санкція ст. 286 ч. 2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 3, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність незнятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та повне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Прокурор у судових дебатах просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання із встановленням іспитового строку.

Захисник та обвинувачений підтримали позицію прокурора.

Потерпілі просили суворо обвинуваченого не карати, так як шкода їм відшкодована і зла ОСОБА_3 не бажають.

Таким чином, при призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує те, що обвинувачений вчинив злочин з необережності, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, повністю відшкодував шкоду, є особою молодого віку, раніше не судимий, не одружений, дітей не має, працює, має зареєстроване місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на наркологічному та психіатричному обліках у лікарів.

На переконання суду, призначення основного покарання в межах санкції частини 2 статті 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки буде справедливим за своїм видом, достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

В той же час, з урахуванням стану здоров`я обвинуваченого, позиції потерпілих, які просили обвинуваченого суворо не карати, те, що потерпілий ОСОБА_1 був близьким другом обвинуваченого і ОСОБА_3 морально тяжко переживає дану подію, за викладених вище обставин суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 із звільненням його від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України.

Щодо додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до довідки РСЦ ГСЦ МВС в Івано-Франківській області за №31/9/3791 від 19.08.2021 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_5 терміном дії до 12.06.2021.

Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного суду України №14від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно. Позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

В той же час, відповідно до пункту 25-1 постанови КМУ від 8 травня 1993 року № 340 обмін посвідчення водія, виданого особі вперше, проводиться без складення іспитів за умови вчинення особою протягом двох років з дня видачі такого посвідчення не більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та не вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України.

Таким чином, обмін посвідчення водія за вищевказаних умов відбувається за спрощеною процедурою, а відтак не звернення особи з метою обміну одразу після закінчення його дії не свідчить про відсутність у особи такого права.

В той же час, відповідно до п.20 вищевказаної Постанови повернення посвідчення водія особам, які отримали його вперше та були позбавлені права на керування транспортними засобами, не відбувається. Поновлення права керування транспортними засобами в такому випадку здійснюється після підготовки у навчальному закладі та після успішного складення теоретичного і практичного іспитів у сервісному центрі МВС. Таке посвідчення знову видається на 2 роки.

Відтак, чинним законодавством України передбачено чіткий порядок обміну посвідчення водія, виданого особі вперше, та поновлення права керування транспортними засобами у випадку позбавлення особи такого права за судовим рішенням чи вчинення більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху чи кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України.

З огляду на зазначене, оскільки обвинувачений не позбавлений самого права керування транспортним засобом, оскільки таке підлягає поновленню у визначеному порядку, суд вбачає підстави для застосування додаткового покарання, передбаченого санкцією частини 2 статті 286 КК України, а саме позбавлення права керувати транспортними засобами, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 3 роки.

Цивільні позови у кримінальному проваджені не заявлено.

Крім того у відповідності до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта для проведення експертиз у даній справі, а саме: 1 372,96 грн, 1 716,20 грн, 858,10 грн., що у загальній сумі становить 3 947,26 грн.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 також було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 18.06.2021 до 22.06.2021, з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України.

На даний час до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави який до набрання вироком законної сили слід залишити без змін. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень слід повернути заставодавцю - ОСОБА_7 .

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 , починаючи з 18.06.2021 до 22.06.2021, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю у 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

До набрання вироком законної сили залишити без змін ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 113 500 (сто тринадцять тисяч п`ятсот) гривень слід повернути заставодавцю - ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3 947 (три тисячі дев`ятсот сорок сім) грн 26 коп. витрат на залучення експертів для проведення експертиз.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.06.2021 у справі за №344/9803/21 на автомобіль марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 скасувати.

Речові докази:

автомобіль марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який тимчасово зберігається на території спеціального майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів Тисменицького РВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути ОСОБА_3 ;

вилучені з автомобіля марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 подушки безпеки водія та переднього пасажира - знищити;

відеозапис з обставинами ДТП, внаслідок якої загинув ОСОБА_1 , що наданий жителем с. Липівка Тисменицької ТГ ОСОБА_6 та знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Дзвенислава ГРИНЬКІВ