Рішення № 103633112, 11.01.2022, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8445/21

2-о/214/18/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 січня 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Прасолова В.М.,

при секретарі - Петренко К.І.,

за участю заявниці - ОСОБА_1 ,

за участю представника заявниці - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Саксаганський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту батьківства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить: встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести зміни до актового запису №1344 від 24.11.2009 року, зробленого Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області про народження « ОСОБА_4 », зазначивши в графі батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, прізвище дитини залишити без змін.

В обґрунтування вимог зазначила, що в 2008 році вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , познайомилась з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З моменту знайомства між ними почались романтичні стосунки та через деякий час вони почали проживати разом як одна сім`я без реєстрації шлюбу в належній їй квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . З того часу вона з разом з ОСОБА_3 вели спільне господарство, святкували домашні та державні свята, мали спільний побут, взаємно морально підтримували один одного, мали спільний бюджет, взаємні права та обв`язки, тобто проживали як чоловік та дружина, однак без реєстрації шлюбу. За час спільного їхнього проживання, ІНФОРМАЦІЯ_6 у них народилась спільна донька - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Оскільки на момент народження їхньої доньки вони з ОСОБА_3 не перебували у зареєстрованому шлюбі, то батька дитини записали з її слів на підставі ст. 135 СК України, - ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою № 21 від 19.10.2010 року та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька. Вони з ОСОБА_3 та їхньою спільною дочкою жили як одна сім`я, вели спільне господарство, святкували домашні та державні свята, мали спільний побут, взаємно морально підтримували один одного, спільно з чоловіком виховували та утримували їхню доньку, приймали активну участь у житті один одного, що підтверджується спільними сімейними фотокартками. ІНФОРМАЦІЯ_2 раптово помер ОСОБА_3 , у віці 55 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після смерті ОСОБА_3 , вона займалась усіма справами щодо організації та проведення його похорон. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 помер раптово, та враховуючи те, останній був пенсіонером, вона після його смерті, діючи в інтересах їхньої доньки, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою в інтересах їхньої дитини, для призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Проте пенсійним фондом було відмовлено у призначені їхній дитині пенсії у зв`язку з втратою годувальника, оскільки відсутні документи, які підтверджують родинні відносини, а саме, що померлий є батьком дитини. Враховуючи вказане, з метою встановлення факту батьківства, було рекомендовано звернутись до суду та вже після чого з відповідним рішенням знову звернутися до пенсійного фонду. Отже, для отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника їй необхідно встановити факт батьківства, а саме що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 був батьком їхньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідно до ст. 315 ППК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Згідно ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Відповідно ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Відповідно ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення вказано, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства. Так, ст. 130 СК України визначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст. 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій ст. 128 цього Кодексу. Ч. 1 ст. 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Ч. 3 ст. 128 СК України встановлено, що позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

В судовому засіданні заявниця та її представник заяву підтримали в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Саксаганського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник заінтересованої особиГоловного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в судове засідання, не з`явився про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд, враховуючи вимоги частини першої ст. 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_6 , яка пояснила, що ОСОБА_7 доводився їй двоюрідним братом. Їй відомо, що заявниця ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 проживали разом з 2008 року у квартирі ОСОБА_8 . В 2009 року у них народилась дочка ОСОБА_9 . Брат дуже радів, що у нього народилась донька. На момент народження дочки, брат ще перебував у шлюбі, але фактично не проживав з дружиною, ОСОБА_9 визнавав як свою дочку. Вони втрьох їздили на відпочинок.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_10 , яка пояснила, що заявниця доводиться їй дочкою. ОСОБА_3 був її зятем та цивільним чоловіком її дочки, з яким вона проживала з 2008 року. Дитина ОСОБА_9 її онука, до якої ОСОБА_3 ставився нормально, казав, що радий, що у нього народилася донька. Він водив її у садочок. Донька разом з ОСОБА_3 та онукою їздили відпочивати. ОСОБА_3 бажав зареєструвати себе батьком дитини ОСОБА_9 після того, як розірве попередній шлюб.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні докази: свідоцтво про народження (а.с.8), довідка (а.с.9), витяг з державного реєстру (а.с. 10), акт (а.с. 11), свідоцтво про смерть (а.с. 12), відповідь ПФУ ГУП Фонду України (а.с.13-14), фото (а.с.15-18), копія паспорту (а.с.19-20), пенсійне посвідчення (а.с.21), військовий квиток (а.с.22), свідоцтво про народження (а.с. 23), довідка про причину смерті (а.с. 24), товарний чек (а.с. 25).

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у п.45 рішення у справі "Бочаров проти України" від 17 березня 2011 року та у рішенні по справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року « … суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів…».

Суд, керуючись вимогами ст.77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами:свідоцтво про народження (а.с.8), довідку (а.с.9), витяг з державного реєстру (а.с. 10),так як ці докази містять інформацію, що стосується предмету доказування, а саме факт та дату народження дитини ОСОБА_4 , а також запис відомостей про батька зі слів матері дитини на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

Суд вважає належними доказами: свідоцтво про смерть (а.с. 12), довідку про причину смерті (а.с. 24), так як ці докази містять інформацію, що стосується предмету доказування, а саме факт смерті ОСОБА_3 .

Суд вважає належними доказами: акт (а.с. 11),показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , так як ці докази містять інформацію, що стосується предмету доказування, а саме факт визнання свого батьківства ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 .

Суд вважає належним доказом: відповідь ПФУ ГУП Фонду України (а.с.13-14), так як цей доказ містить інформацію, що стосується предмету доказування, а саме те, що ОСОБА_1 зверталась до пенсійного фонду в інтересах дитини для оформлення пенсії по втраті годувальника, але їй було відмовлено.

Суд вважає належними доказами фото (а.с.15-18), так як ці докази містять інформацію, що стосується предмету доказування, а саме факт спільного відпочинку померлого ОСОБА_3 разом з заявницею та дитиною ОСОБА_4 .

Суд, відповідно до ст.78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази та показання свідків допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази та показання свідків є достовірними.

Керуючись вимогами ст.80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір`ю якої є заявниця. Відомості про батька дитини ОСОБА_4 внесені до актового запису про її народження відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що вбачається зі свідоцтва, довідки та витягу (а.с.8,9,10).

Заявниця ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_11 однією сім`єю з 2008 року за адресою: АДРЕСА_1 , що встановлено актом (а.с.11), підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається зі свідоцтва (а.с.12).

За життя ОСОБА_11 визнавав дитину ОСОБА_4 своєю донькою, спільно з заявницею виховував та утримував дитину, водив до дитячого садочку, їздили на відпочинок, що підтверджується поясненнями заявниці, показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , фото (а.с.15-18).

Після смерті ОСОБА_11 , заявниця звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, однак їй було відмовлено, що вбачається з повідомлення (а.с.13-14).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Ч. 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається із роз`яснень, даних в Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.

Відповідно до ч.3 ст.128, ч.1 ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України.

У пункті 9 вказаної постанови зазначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2008 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_9 народилась дитина ОСОБА_4 . ОСОБА_3 за життя визнавав дитину своєю дочкою, піклувався про неї, брав участь у її вихованні та утриманні, разом їздили на відпочинок, проживали разом до часу смерті ОСОБА_3 .

Згідно з положеннями ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Враховуючи викладене, а також те, що запис про батька щодо ОСОБА_4 вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, та те, що встановлення факту батьківства ОСОБА_3 відносно дитини ОСОБА_4 породжує юридичні наслідки, надає заявниці можливість реалізувати право ОСОБА_4 на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, та те, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ч.7 ст.294 ЦПК України, у зв`язку з чим понесені заявником судові витрати по справі відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 128, 130, 134, 135 СК України, ст.ст. 258, 259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Саксаганський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту батьківства - задовольнити повністю.

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису № 1344 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 24.11.2009 року Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, вказавши батьком дитини ОСОБА_4 , - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прізвище ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити без змін.

На рішення суду заявником може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17 січня 2022 року.

Суддя Прасолов В.М.