Рішення № 103632917, 09.03.2022, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/800/21

Провадження № 2/162/46/2022

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2022 року смт Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Савича А.С.,

за участі секретаря судового засідання Гичук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолій Євгенович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.06.2021 за зверненням ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. було вчинено виконавчий напис № 15360 про стягнення з позивача грошових коштів в сумі 26908,38 гривень, за кредитним договором № 3295581 від 10.02.2021, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «МІЛОАН», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». Так, виконавчий напис № 15360 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., було здійснено на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Вказує на те, що зі змісту виконавчого напису вбачається, що стягнення заборгованості проводиться за період з 27.05.2021 по 01.06.2021. Сума заборгованості за договором № 3295581 від 10.02.2021 складає 26908,38 гривень та складається: 5928 гривень - прострочена заборгованість на суму кредиту; 19609,44 гривень - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом; 441,00 гривня - прострочена заборгованість за комісією. 10.11.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. було відкрито виконавче провадження № 67467898 щодо примусового стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 26908,36 гривень, в тому числі виконавчого збору в розмірі 2690,83 гривень, та суми виконавчих витрат у розмірі 240,46 гривень. Крім того, 23.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вважає, що виконавчий напис № 15360 від 01.06.2021 вчинено з порушенням статті 87 Закону України «Про нотаріат» та глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, а відтак необхідним є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Просить стягнути з відповідача понесені судові витрати - 1 362,00 грн витрат по сплаті судового збору та 10 000,00 грн - витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 30.12.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.46).

За заявою позивача про вжиття заходів забезпечення позову ухвалою суду від 30.12.2021 зупинено стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса (а.с.42-43).

Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 15.02.2022 підготовче провадження у справі закрито та призначено до судового розгляду (а.с.70).

27.01.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». Відповідач просить прийняти відзив на позовну заяву до розгляду; розгляд справи здійснювати без участі представника товариства та ухвалити рішення про відмову у задоволені позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. У своєму відзиві відповідач зазначає, що сума витрат позивача на професійну правничу допомогу значно завищена та не відповідає складності справи. Предмет позову у справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу на вивчення обставин цієї справи.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_1 - Бондаренко В.Г. , будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, попередньо просили розглядати справу проводити без їх участі, позов підтримують та просять його задовольнити (а.с.66, 74).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у своєму відзиві на позовну заяву директор ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Самойліченко О.Д. просить розгляд справи здійснювати у відсутності представника відповідача (а.с.58-59).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. та приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а.с.73).

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, що виник між сторонами, є виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., реєстраційний номер №15360 від 01.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в сумі 26908,38 гривень (а.с.12).

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. від 10.11.2021 відкрито виконавче провадження ВП №67467898 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., реєстраційний номер №15360 від 01.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в сумі 26908,38 гривень (а.с.13-14).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадах.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядку вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Частиною 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 в справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Тобто, в даному випадку, суд повинен перевірити доводи боржника та встановити чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису, нотаріус, повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача.

Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірним.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором, що об`єктивно позбавило боржника можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Даних про направлення повідомлень письмової вимоги про усунення порушень боржнику, матеріали справи не містять, не були надані відповідні докази стороною відповідача чи приватним нотаріусом. Факт отримання претензії про погашення заборгованості позивач заперечує. За відсутності відповідних доказів суд позбавлений можливості перевірити та встановити чи існувала заборгованість, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі нотаріуса.

Тобто, з урахуванням вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій, сама по собі процедура стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Отже, нотаріус при вчиненні такого напису не переконалась належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушила норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Саме така правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 за результатами касаційного перегляду цивільної справи №754/9711/14-ц.

Водночас, відповідно до ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд обмежений у можливостях перевірки доказів, окрім тих, що подані сторонами по справі, інакше це буде порушенням принципу диспозитивної цивільного судочинства.

При вирішенні даного спору суд виходитиме з позиції достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, як це передбачено ст.80 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що при винесенні спірного виконавчого напису не було дотримано умову для винесення напису, а саме вимогу щодо безспірності заборгованості, а відтак оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає до виконанню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 (десять тисяч) гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем було надано копію додаткової угоди № 1 (замовлення) до договору № 10-12/01 від 10.12.2021; акт приймання-передачі виконавчих робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги № 10-12/01 від 10.12.2021 від 17.12.2021 та квитанції до прибуткового касового ордера № 17-12/01 від 17.12.2021 на суму 10000,00 (десять тисяч) гривень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем частково доведено належними доказами наявність понесених витрат, тому вимога про стягнення цих витрат з відповідача підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається із копії додаткової угоди № 1 (замовлення) до договору № 10-12/01 від 10.12.2021 (в абзаці другому вказано, що для виконання даного замовлення адвокатське об`єднання «ДЖЕНЕРАЛ ЛІГАЛ ГРУП» зокрема, але не обмежуючись, здійснювати такі заходи та дії, а саме: представляти інтереси клієнта в суді, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах та організаціях усіх форм власності, однак на виконання цього пункту до суду було надано два клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка В.Г. про розгляд справи без участі позивача та його представника (а.с.66,74). Тобто представник адвокатського об`єднання безпосередньої участі у розгляді справи в суді не брав. Також у матеріалах справи відсутні дані про те, що представник позивача представляв інтереси позивача в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах та організаціях.

З урахуванням наведеного, виходячи з конкретних обставин справи, яка, окрім того, не є складною, керуючись критерієм розумності витрат на правову допомогу, на думку суду, розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу у цій справі в сумі 10000,00 грн є завищеним, а тому - підлягає зменшенню до суми у розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі позову. Отже, з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1362,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 89, 263, 265 ЦПК України, на підставі статей 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України, статей 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною і зареєстрований в реєстрі №15360 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором № 3295581 від 10.02.2021.

Стягнути з ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.

Стягнути з ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень

Скасувати застосований ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 30.12.2021 року захід забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., зареєстрований в реєстрі 01.06.2021 за № 15360 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення 09.03.2022.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/28, Код ЄДРПОУ 35234236);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна (місцезнаходження: АДРЕСА_2);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолій Євгенович (місцезнаходження: АДРЕСА_3).

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич