Рішення № 10363045, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/24803.06.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кіровоград-Авто»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»

про стягнення 105654,44 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Шугальова О.А. - представник за довіреністю

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 105654,44 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 1056,54 грн. та послуг з інформаційно технічного забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2010 було порушено провадження в справі № 47/248 та призначено розгляд справи на 18.05.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 розгляд справи було відкладено до 03.06.2010.

В судовому засіданні 03.06.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що внаслідок розірвання договору підряду № 53/2006 від 08.09.2006 рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.01.2009 по справі № 18/186, яке набрало законної сили, відповідач має повернути позивачу перерахований останнім аванс, роботи на який виконані не були, в розмірі 92590,60 грн.

Відповідач в судове засідання 03.06.2010 представників не направив, письмового відзиву на позов не надав В минулому судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував. Суд зазначає про те, що відповідач був належним чином повідомлений про проведення судових засідань і був обізнаний про наявність судового спору, і відповідно, не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2006 між позивачем ВАТ «Кіровоград-Авто», як замовником, та відповідачем - ТОВ «Найкен», як підрядником, укладено договір підряду № 53/2006 (далі договір № 53/2006 від 08.09.2006), відповідно до умов якого замовник (позивач) доручив, а підрядник (відповідач) прийняв на себе виконати підрядні роботи з будівництва нульового циклу «Виставкового центру автомобілів»за адресою: м.Кіровоград, вул. Карла Маркса,80 (п. 1.1), договірна ціна є динамічною і була погоджена сторонами в сумі 967386,00 грн. (п. 5.1, 5.2), замовник (позивач) зобовязався перерахувати на рахунок підрядника (відповідача) аванс у розмірі 60% від договірної ціни робіт (п. 14.1).

Відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт за травень 2007 року на суму 3187,20 грн., за вересень 2006 року на суму 8944,80 грн., за вересень 2006 року на суму 150339,60 грн., за вересень 2006 року на суму 29966,40 грн., за жовтень 2006 року на суму 137421,60 грн., за листопад 2006 року на суму 43756,80 грн., за травень 2007 року на суму 90417,60 грн., які підписані представниками позивача та відповідача і посвідчені печатками сторін, позивачем, як підрядником, було виконано, а відповідачем, як замовником прийнято робіт загалом на суму 459104,40 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.01.2009 по справі № 18/186 було задоволено вимоги ВАТ «Кіровоград-Авто»до ТОВ «Найкен» щодо розірвання договору підряду № 53/2006 від 08.09.2006.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.01.2009 по справі № 18/186 мотивоване тим, що згідно платіжних доручень № 63 від 12.09.2006, № 92 від 28.09.2006, № 96 від 09.10.2006, № 309 від 03.11.2006 позивачем було перераховано на користь відповідача загалом 551695,00 грн. в якості авансового платежу по договору підряду № 53/2006 від 08.09.2006, передано майданчик для будівництва, але відповідач в порушення умов договору підряду № 53/2006 від 08.09.2006 не виконав в обумовлений договором строк обсяг замовлених позивачем робіт, а тому відбулось порушення умов договору підряду № 53/2006 від 08.09.2006 з боку ТОВ «Найкен», а тому згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір підряду № 53/2006 від 08.09.2006 було розірвано у судовому порядку.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки обовязковою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є субєктний склад спору, а в справі № 18/186 Господарського суду Кіровоградської області брали участь ті самі сторони, що й у даній справі, а тому суд приходить до висновку, що факти, встановлені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.01.2009 по справі № 18/186 не підлягають доказуванню, зокрема: перерахування позивачем відповідачу авансу в розмірі 551695,00 грн., виконання відповідачем робіт по актам приймання виконаних підрядних робіт за травень 2007 року на суму 3187,20 грн., за вересень 2006 року на суму 8944,80 грн., за вересень 2006 року на суму 150339,60 грн., за вересень 2006 року на суму 29966,40 грн., за жовтень 2006 року на суму 137421,60 грн., за листопад 2006 року на суму 43756,80 грн., за травень 2007 року на суму 90417,60 грн. з порушенням строків виконання, та розірвання договору підряду № 53/2006 від 08.09.2006 на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт по ньому.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Стаття 638 Цивільного кодексу України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.01.2009 по справі № 18/186 було задоволено вимоги ВАТ «Кіровоград-Авто»до ТОВ «Найкен»щодо розірвання договору підряду № 53/2006 від 08.09.2006 на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт по ньому, оскільки згідно платіжних доручень № 63 від 12.09.2006, № 92 від 28.09.2006, № 96 від 09.10.2006, № 309 від 03.11.2006 позивачем було перераховано на користь відповідача загалом 551695,00 грн. в якості авансового платежу по договору підряду № 53/2006 від 08.09.2006, передано майданчик для будівництва, але відповідач в порушення умов договору підряду № 53/2006 від 08.09.2006 не виконав в обумовлений договором строк обсяг замовлених позивачем робіт, оскільки відповідачем було виконано робіт загалом на суму 459104,40 грн., роботи на суму 92590,60 грн. виконані відповідачем не були і доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було, як не було надано доказів і повернення відповідачем позивачу зазначеного авансу.

Таким чином, оскільки договір підряду № 53/2006 від 08.09.2006 розірвано, позивачем заявлено про стягнення з відповідача перерахованого позивачем авансу в сумі 92590,60 грн., тобто повернення виконаного ним у зобовязанні, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 92590.60 грн. авансу, роботи на який виконані відповідачем не були і підстава набуття яких згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України відпала - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 2777,72 грн. 3% річних та 10286,12 грн. інфляційних втрат за прострочення повернення відповідачем 92590,60 грн. авансу, роботи на який виконані відповідачем не були.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють стягнення 3% річних та індексу інфляції, суд дійшов висновку, що стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тобто зазначена стаття встановлює відповідальність за порушення стороною саме грошового зобов'язання. А оскільки у відповідача перед позивачем існувало зобовязання саме по виконанню підрядних робіт на перераховану позивачем суму авансу, яке не є грошовим зобовязанням сторони, а тому відповідачем не прострочено перед позивачем виконання саме грошового зобовязання, а тому підстави для застосування статті 625 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 10286,12 грн. інфляційних втрат та 2777,72 грн. 3% річних - у суду відсутні.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача 92590,60 грн. авансу, роботи на який виконані відповідачем не були.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»(код ЄДРПОУ 32377640, місцезнаходження: 02217, м. Київ, вул. Т.Драйзера, 4а, кв. 30), а у випадку відсутності коштів з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Кіровоград-Авто»(код ЄДРПОУ 03120392, місцезнаходження: 25011, м.Кіровоград, вул. Генерала Родімцева, 123) аванс, роботи на який виконані не були 92590 (девяносто дві тисячі пятсот девяносто) грн. 60 коп., а також 925 (девятсот двадцять пять) грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 206 (двісті шість) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 12.07.2010