Рішення № 10363017, 18.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/19918.05.10 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового

фонду Святошинського району міста Києва»

До Фізичної особи –підприємця Мальцева Дениса Юрійовича

Про розірвання договору, виселення та стягнення 16388,29 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача Микитин С.С.- представник за довіреністю;

від відповідача Мальцева І.П. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору оренди № 6 від 17.04.2009 щодо оренди окремо розташованої нежитлової будівлі площею 26,6 кв.м. по пр. Корольова, 12 у м.Києві, виселення відповідача з займаного ним приміщення, передачу зазначеного приміщення балансоутримувачу (позивачу), а також стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодуванню плати за землю в сумі 13749,29 грн., пені –2639,33 грн., відшкодування витрат по сплаті державного мита –334,00 грн. та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2010 було порушено провадження у справі № 47/199, розгляд справи було призначено на 13.04.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 розгляд справи відкладено до 18.05.2010.

В судовому засіданні 18.05.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 6 від 17.04.2009 щодо оренди окремо розташованої нежитлової будівлі площею 26,6 кв.м. по пр. Корольова, 12 у м. Києві.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.05.2010 проти заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідачем періодично здійснювалась оплата орендних платежів. Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Суд зазначає про те, що відповідач був належним чином повідомлений про проведення судових засідань і був обізнаний про наявність судового спору, і відповідно, не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.12.2008 № 1985 «Про закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м.Києва», за позивачем –КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»закріплено на праві господарського відання майно згідно доданого переліку, зокрема і будинок по вул.. Корольова, 12 у м.Києві.

Відповідно до розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 25.03.2009 № 298, позивачу –Комунальному підприємству «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»надано дозвіл на укладення договору оренди окремо розташованої будівлі за адресою: проспект Корольова, 12 загальною площею 26,6 кв.м., згідно з по поверховим планом, з ФОП Мальцевим Д.Ю., терміном на 2 роки 11 місяців, для розміщення магазину продовольчих товарів, з орендною ставкою 20% від вартості майна.

16.04.2009 відділом оренди комунального майна Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації на підставі вищенаведеного розпорядження № 298 від 25.03.2009, відповідачу видано ордер № 88 на право заняття нежитлового приміщення по проспекту Корольова, 12 загальною площею 26,6 кв.м. для розміщення магазину продовольчих товарів.

17.04.2009 між позивачем - КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва», як орендодавцем, та відповідачем –ФОП Мальцевим Д.Ю., як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 61 (далі - договір оренди № 61 від 17.04.2009), який підписано орендодавцем та орендарем і посвідчено печатками обох сторін, належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи.

Умовами договору оренди № 61 від 17.04.2009 сторонами погоджено, що даний договір встановлює умови оренди нежитлового приміщення, яке відноситься до комунальної власності територіальної громади Святошинського району міста Києва і закріплене за орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації № 1754 від 30.09.2003 (п. 1.1), орендодавець (позивач) на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 25.03.2009 № 298 та ордеру № 88 від 17.04.2009 передано, а орендарем (відповідачем) прийнято в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект Корольова, 12, загальною площею 26,6 кв.м., під розміщення магазину продовольчих товарів (п. 1.2), орендар (відповідач) вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту прийому-передачі вказаного приміщення (п. 2.1), орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у місті Києві ради № 41 від 31 .10.2006 і складає 1558,23 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (п. 3.1), крім орендної плати орендар (відповідач) відшкодовує орендодавцю (позивачу) амортизаційні відшкодування за орендоване майно та плату за землю (п. 3.6), орендна плата сплачується орендарем (відповідачем) незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця (позивача) (п. 3.3), за несвоєчасну сплату всіх платежів орендар (відповідач) виплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки (п. 3.10), договір діє з 17.04.2009 по 17.03.2012 (п. 9.1), договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця (позивача), якщо орендар (відповідач) не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу, згідно цього договору та систематично (більше двох раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором (п. 9.7).

Відповідно до акту приймання –передачі нежитлового приміщення від 17.04.2009, на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 25.03.2009 № 298 орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект Корольова, 12, загальною площею 26,6 кв.м., під розміщення магазину продовольчих товарів.

Також сторонами договору оренди № 61 від 17.04.2009 було погоджено:

-          розрахунок відшкодування витрат орендодавця в сумі 52,98 грн. на місяць;

-          розрахунок орендної плати за перший місяць оренди в сумі 1558,23 грн. та ПДВ 25% - 311,65 грн.;

-          розрахунок витрат балансоутримувача в розмірі 50,03 грн.;

06.10.2009 та 05.11.2009 позивачем було направлено на адресу відповідача письмові претензії № 146 та № 173/юр, в яких позивач вимагав погасити заборгованість з орендної плати та відшкодування плати за землю згідно договору оренди № 61 від 17.04.2009, а також претензією № 173/юр позивач повідомив відповідача про намір розірвати договір оренди № 61 від 17.04.2009 на підставі п. 9.7 зазначеного договору у зв’язку з неоплатою відповідачем орендних платежів.

23.11.2009 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 303/юр, в якій позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди № 61 від 17.04.2009 на підставі п. 9.7, у зв’язку з чим просив звільнити орендоване приміщення та оплатити орендну плату по день фактичного користування приміщенням.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем не сплачувалась орендна плата та плата за землю по договору оренди № 61 від 17.04.2009 за період користування приміщенням з липня 2009 по лютий 2010 включно, заборгованість за зазначений період складає 13749,29 грн., на підтвердження чого позивачем надано відповідний розрахунок.

Також, позивачем надано банківські виписки по особовому рахунку, згідно яких відповідачем в рахунок сплати орендної плати по договору оренди № 61 від 17.04.2009 було перераховано на користь позивача 25.11.2009 –500,00 грн., 23.11.2009 –200,00 грн., 10.12.2009 –300,00 грн., 11.12.2009 –300,00 грн., 14.12.2009 –300,00 грн., 18.12.2009 –300,00 грн., а загалом 1900,00 грн.

Відповідачем в свою чергу, під час розгляду справи надано квитанції від 06.05.2010 на суму 1884,07 грн. та від 17.05.2010 на суму 1000,00 грн., а загалом на суму 2884,07 грн. про часткове погашення заборгованості з орендної плати по договору оренди № 61 від 17.04.2009.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України встановлює, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Вимогами статті 134 Господарського кодексу України визначено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно статті 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюється Законом України „Про оренду державного та комунального майна.

Статтею 29 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною третьою статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що у позивача згідно з розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 30.12.2008 № 1985 «Про закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва»на праві господарського відання знаходиться будинок по вул. Корольова, 12 у м. Києві, що згідно ст.137 Господарського кодексу України передбачає і право розпорядження зазначеним майном, зокрема і право передачі в оренду.

Таким чином, на підставі укладеного договору оренди № 61 від 17.04.2009 позивачем, як орендодавцем, було передано відповідачу, як орендарю, в тимчасове користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект Корольова, 12, загальною площею 26,6 кв.м., під розміщення магазину продовольчих товарів, що підтверджується актом приймання –передачі нежитлового приміщення від 17.04.2009. Таким чином, саме 17.04.2009 відповідач прийняв у користування орендоване майно, і відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.6 договору оренди № 61 від 17.04.2009 зобов’язаний був сплачувати орендну плату в сумі 1558,23 грн. та ПДВ 25% - 311,65 грн. за перший місяць оренди, а в подальшому –з урахуванням розміру орендної плати за попередній місяць шляхом коригування на індекс інфляції, у строк не пізніше 10 числа поточного місяця.

Згідно поданого позивачем розрахунку нарахувань орендної плати по договору оренди № 61 від 17.04.2009 за період з липня 2009 року по лютий 2010 року, позивачем нараховано наступні платежі на загальну суму 15637,27 грн.:

- за липень 2009 року: орендна плата –1580,05 грн., ПДВ –316,01 грн., відшкодування плати за землю –41,69 грн., ПДВ –8,34 грн., а загалом –1946,09 грн.;

- за серпень 2009 року: орендна плата –1580,05 грн., ПДВ –316,01 грн., відшкодування плати за землю –41,69 грн., ПДВ –8,34 грн., а загалом –1946,09 грн.;

- за вересень 2009 року: орендна плата –1580,05 грн., ПДВ –316,01 грн., відшкодування плати за землю –41,69 грн., ПДВ –8,34 грн., а загалом –1946,09 грн.;

- за жовтень 2009 року: орендна плата –1580,05 грн., ПДВ –316,01 грн., відшкодування плати за землю –41,69 грн., ПДВ –8,34 грн., а загалом –1946,09 грн.;

- за листопад 2009 року: орендна плата –1580,05 грн., ПДВ –316,01 грн., відшкодування плати за землю –41,69 грн., ПДВ –8,34 грн., а загалом –1946,09 грн.;

- за грудень 2009 року: орендна плата –1580,05 грн., ПДВ –316,01 грн., відшкодування плати за землю –41,69 грн., ПДВ –8,34 грн., а загалом –1946,09 грн.;

- за січень 2010 року: орендна плата –1594,27 грн., ПДВ –318,85 грн., відшкодування плати за землю –41,69 грн., ПДВ –8,34 грн., а загалом –1963,15 грн.;

- за лютий 2010 року: орендна плата –1622,97 грн., ПДВ –324,59 грн., відшкодування плати за землю –41,69 грн., ПДВ –8,34 грн., а загалом –1997,59 грн.

Але відповідачем свої зобов’язання по оплаті орендної плати та відшкодування оплати за землю за період користування орендованим приміщенням з липня 2009 року по лютий 2010 року –не були виконані належним чином у визначений договором оренди № 61 від 17.04.2009 строк (не пізніше 10 числа поточного місяця) та у визначеному договором обсязі, оскільки відповідачем було оплачено 25.11.2009 –500,00 грн., 23.11.2009 –200,00 грн., 10.12.2009 –300,00 грн., 11.12.2009 –300,00 грн., 14.12.2009 –300,00 грн., 18.12.2009 –300,00 грн., 06.05.2010 - 1884,07 грн., 17.05.2010 - 1000,00 грн., а загалом в сумі 4784,07 грн., тобто з систематичним (більше двох раз) порушенням термінів та сум оплат за зазначеним договором, що згідно п. 9.7 договору оренди № 61 від 17.04.2009 є підставою для його розірвання з ініціативи позивача, як орендодавця.

А оскільки позивач листом № 303/юр від 23.11.2009, направленим на адресу відповідача, повідомив відповідача про розірвання договору оренди № 61 від 17.04.2009 на підставі п. 9.7, у зв’язку з чим просив звільнити орендоване приміщення та оплатити орендну плату по день фактичного користування приміщенням, суд дійшов висновку, що позивачем було дотримано досудовий порядок розірвання договорів, встановлений статтею 188 Господарського кодексу України та порядок, передбачений п. п. 9.4 та 9.7 договору оренди № 61 від 17.04.2009.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем свої зобов’язання по оплаті орендної плати та відшкодування оплати за землю за період користування орендованим приміщенням з липня 2009 року по лютий 2010 року –не були виконані належним чином у визначений договором оренди № 61 від 17.04.2009 строк, виконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті позивачу обумовлених договором платежів відбувалось з систематичним (більше двох раз) порушенням термінів та сум оплат за зазначеним договором у обумовлений період, а тому враховуючи припис частини 2 статті 611 Цивільного кодексу України та п. 9.7 договору оренди № 61 від 17.04.2009, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору оренди № 61 від 17.04.2009.

Також, підлягає частковому задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті орендної плати та відшкодування оплати за землю за період користування орендованим приміщенням з липня 2009 року по лютий 2010 року, а саме в сумі 10853,20 грн., оскільки за зазначений період користування відповідачем орендованим приміщенням позивачем було нараховано до сплати орендну плату та відшкодування плати за землю загалом на суму 15637,27 грн., з якої відповідачем було погашено 1900,00 грн. до звернення позивача з відповідним позовом (згідно виписок по особовому рахунку), а 2884,07 грн. було погашено відповідачем вже під час провадження в даній справі (15637,27 грн. (загальна сума нарахованих платежів з липня 2009 року по лютий 2010 року) –1900,00 грн. –2884,07 грн. часткових оплат = 10853,20 грн.).

Провадження в справі в частині стягнення 2884,07 грн. орендної плати суд на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України припиняє з покладенням судових витрат в цій частині на відповідача, оскільки погашення заборгованості з орендної плати в цій частині відбулось вже під час розгляду судової справи.

Розглянувши вимогу позивача щодо виселення відповідача з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, проспект Корольова, 12, загальною площею 26,6 кв.м., яке було передано позивачем відповідачу в оренду по договору оренди № 61 від 17.04.2009, суд дійшов висновку, що оскільки відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а стаття 785 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, а вимогами статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди, враховуючи те, що договір оренди № 61 від 17.04.2009 –розірвано, а тому право позивача згідно статті 136 Господарського кодексу України має бути захищене законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності шляхом виселення відповідача з безпідставно займаного ним приміщення за адресою: м. Київ, проспект Корольова, 12, загальною площею 26,6 кв.м.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по орендної плати та відшкодування оплати за землю за період користування орендованим приміщенням з липня 2009 року по лютий 2010 року пеню в розмірі 2639,33 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, враховуючи те, що відповідачем свої зобов’язання по оплаті орендної плати та відшкодування оплати за землю за період користування орендованим приміщенням з липня 2009 року по лютий 2010 року –не були виконані належним чином у визначений договором оренди № 61 від 17.04.2009 строк, виконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті позивачу обумовлених договором платежів у зазначений період відбувалось з систематичним (більше двох раз) порушенням термінів та сум оплат за зазначеним договором, що згідно пункту п. 3.10 договору оренди № 61 від 17.04.2009 та ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України та ст. 230 Цивільного кодексу України є підставами для сплати відповідачем пені, а тому вимога позивача в цій частині є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, погоджується з ним щодо сум та строків нарахувань, у зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2639,33 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 61 від 17.04.2010 та стягнення суми заборгованості з орендної плати та відшкодування оплати за землю загалом в сумі 10853,20 грн.., пені –2639,33 грн. Провадження в частині стягнення 2884,07 грн. орендної плати підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 61 від 17.04.2009, укладений між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»та Фізичною особою –підприємцем Мальцевим Денисом Юрійовичем.

3. Виселити Фізичну особу- підприємця Мальцева Дениса Юрійовича з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, проспект Корольова, 12, загальною площею 26,6 кв.м.

4. Стягнути з Фізичної особи- підприємця Мальцева Дениса Юрійовича (код 2929301374, місцезнаходження: 03134 м. Київ. вул. Симиренка, 5, кВ. 324), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»(код ЄДРПОУ 36037999, місцезнаходження: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17) суму заборгованості в розмірі 10853 (десять тисяч вісімсот п’ятдесят три) грн. 20 коп., пені - 2639 (дві тисячі шістсот тридцять дев’ять) грн. 33 коп., а також 114 (сто чотирнадцять) грн. 33 коп. - витрат по сплаті державного мита та 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 78 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Провадження в справі в частині стягнення 2884,07 грн. орендної плати припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

6.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

7.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

Дата підписання рішення –12.07.2010