Рішення № 10362896, 09.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/18009.07.10 За позовом Малого приватного підприємства «Муза» до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення заборгованості

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 09.04.2010р.);

від відповідача: Солодовнік О.С. (довіреність № 06-5/17 від 04.01.2010р.);

09.07.2010р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство «Муза»(надалі МПП «Муза», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»(надалі КП «Київпастранс», відповідач) заборгованості за договором № 11/1-08 від 27.02.2008р. про закупівлю товару в сумі 139428, 57 грн., в тому числі 104449, 42 грн. основного боргу, 18210, 71 грн. збитків від інфляції, 4205, 95 грн. 3% річних, 12562, 49 грн. пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 11/1-08 від 27.02.2008р. не у повному обсязі виконані зобовязання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні представник зазначив про недофінансування коштів з бюджету на підтвердження чого представив відповідну довідку.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 21.06.2010р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2008р. між МПП «Муза»та КП «Київпастранс»укладено договір про закупівлю товару № 11/1-08 за яким постачальник зобовязувався здійснити поставку та передати у власність замовника вузли та деталі до рухомого складу (електротранспорт) відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), для виконання капітальних ремонтів (п. 2.1 договору), а замовник (відповідач у справі) зобовязувався оплатити та прийняти товар на умовах договору (п. 2.2 договору).

Додатком № 1 до договору є специфікація, якою сторони погодили поставку товару загальною вартістю 433750 грн., що відповідає положенням договору, зокрема п. 2.3, п. 5.1.

На виконання договору позивачем здійснено поставку товару згідно накладних № 17 від 30.10.2008р. на суму 100649, 45 грн., № 6 від 03.10.2008р. на суму 3799, 97 грн., № 7 від 23.05.2008р. на суму 54000 грн., № 5 від 31.03.2008р. на суму 94999, 92 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, отримання вказаного у них товару відповідачем підтверджується довіреностями серії ЯНЦ № 706495 від 30.10.2008р., серії ЯНЦ № 706319 від 23.10.2008р., серії ЯНЦ № 706257 від 26.05.2008р., серії ЯНЦ № 706156 від 31.03.2008р., а надходження коштів в рахунок оплати поставленого товару підтверджує наявність у відповідача зобовязання щодо оплати товару.

Відповідно до положень п. 11.1 договору сторони погодились, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008р.. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки товару з приводу оплати якого виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у звязку з чим зазначені накладні свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем здійснено не у повному обсязі (банківські виписки про часткову сплату залучені до матеріалів справи), у звязку з чим заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 104449, 42 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок та умови здійснення розрахунків по договору сторони погодили у розділі 6 договору, згідно з п. 6.1 якого оплата за поставлений товар здійснюється замовником частинами за кожну поставлену партію товару протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару; у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі.

З урахуванням наведених положень договору строк виконання зобовязань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних які залучені до матеріалів справи станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 45 календарних днів після отримання товару за накладними, несплаченими є накладні № 6 від 30.10.2008р. та № 17 від 30.10.2008р..

При вирішенні спору судом враховані посилання відповідача на наявність недофінансування коштів з бюджету на капітальні ремонти рухомого складу, однак наведене не є підставою вважати таким, що не настав, або таким, настання якого залежить від надходження коштів державного бюджету, строк виконання зобовязань по оплаті поставленого товару, оскільки вказані положення договору передбачають саме порядок розрахунків, а строки розрахунків сторонами чітко визначені у п. 6.1 договору. Зазначене підтверджується положеннями самого договору, зокрема, згідно п. 6.3 договору розрахунки за договором можуть проводитись на рахунок бюджетних коштів відповідного призначення, а також за рахунок власних коштів замовника. Жодних належних доказів відсутності у відповідача коштів протягом тривалого строку (2009р. 2010р.) для розрахунку за поставлені позивачем товари, відповідачем до матеріалів справи не надано, в судовому засіданні про їх наявність не повідомлено.

Проведення оплати поставлених за договором товарів є обовязком замовника (п. 2.2, 6.1 договору), а питання щодо здійснення фінансового забезпечення зобовязань замовника не є предметом даного спору, такі відповідно, не можуть вирішуватись в межах заявленого позову. Обовязок виконання договору не залежить від наявності вини щодо неможливості його виконання тощо.

В силу положень договору (п. 6.2) оплата товару за договором здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Довідкою з банку за вих. 08.7.0.0.0/100707171212 від 07.07.2010р. (Київська філія ПриватБанку) підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 28.10.2008р. по 06.07.2010р. від КП «Київпастранс», у звязку з чим сума заборгованості відповідача за поставлені товари складає 104449, 42 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобовязань за несвоєчасну оплату поставленого товару позивачем не доведено, відповідних положень якими сторони передбачили таку відповідальність в договорі № 11/1-08 від 27.02.2008р. не міститься, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 18210, 71 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 4205, 95 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 11/1-08 від 27.02.2008р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 1394, 30 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1467, 27 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе 2, п/р 35443026001742 КФК 240900 в УДК м. Києва, МФО 820019, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31725604) на користь Малого приватного підприємства «Муза»АДРЕСА_1 п/р НОМЕР_1 КБ «Приватбанк»МФО 321842, ідент. код НОМЕР_2) 104449, 42 грн. (сто чотири тисячі чотириста сорок девять гривень 42 копійки) основного боргу, 18210, 71 грн. (вісімнадцять тисяч двісті десять гривень 71 копійку) інфляційних збитків, 4205, 95 грн. (чотири тисячі двісті пять гривень 95 копійок) 3% річних, 1467, 27 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят сім гривень 27 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 12.07.2010