Рішення № 10362848, 29.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/28729.06.10 За позовомДочірнього підприємства «Торіз» До           Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія»

Провизнання недійсним кредитного договору № 01/01-07-2007

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача не з’явились

Від відповідача Кадиров В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Відкритого акціонерного товариства Банку «БІГ Енергія»про визнання недійсним кредитного договору № 01/01-07-2007 від 02.07.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством Банком «БІГ Енергія»та Дочірнім підприємством «ТОРІЗ».

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 10.06.2010р.

Позивач повторно в судове засідання не з’явився. Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством Банком «БІГ Енергія»та Дочірнім підприємством «ТОРІЗ» був укладений кредитний договір № 01/01-07-2007.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору Відповідач надав Позивачу кредит в сумі 7 500 000,00 гривень. Термін повернення кредиту Позивачем Відповідачу 16 липня 2008 р.

Згідно із п. 1.2. кредитного договору метою кредитування є придбання (оплата) Позивачем обладнання для виготовлення одноразового посуду. Відповідальність за цільове використання кредиту несе Позивач.

П. 1.3. кредитного договору передбачається, що плата (проценти, відсотки) за користування кредитом встановлюється в розмірі 20 процентів річних. При нарахуванні процентів приймається фактична кількість днів в місяці і році, а також враховується день видачі кредиту і не нараховується день повернення кредиту.

За п. 1.4. кредитного договору проценти відсотки за користування кредитними коштами нараховуються Відповідачем на фактичний залишок заборгованості по кредиту за фактичний час використання кредитних коштів протягом терміну кредитування, тобто з 02 липня 2008 р. по 15 липня 2008 р. включно, згідно графіку викладеному в даному пункті.

Відповідно до п. 3.3.2. кредитного договору Відповідач зобов'язується надати кредит протягом одного робочого дня з моменту вступу в силу цього договору. Кредит надається Позивачу шляхом перерахування Відповідачем суми кредиту на поточний рахунок Позивача № 26005001001312 в ВАТ Банк «БІГ Енергія»МФО 322603, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25638620. Вищевказане перерахування здійснюється Відповідачем власним платіжним дорученням.

Згідно із п. 6.1. кредитного договору при змінах фінансово-кредитної політики держави та (або) кон’юнктури ринку грошових ресурсів Відповідач має право (п.3.2.1. цього договору) переглянути рівень процентної ставки за користування кредитними ресурсами, попередивши про це Позивача за 5 (п'ять ) календарних днів. У разі відмови від зміни процентної ставки Позивач зобов'язаний повернути кошти кредиту не пізніше (п'яти) робочих днів з моменту отримання повідомлення про збільшення плати за кредит і одночасно сплатити проценти за фактичний термін користування кредитом виходячи з діючої процентної ставки. У разі неповернення коштів в п'ятиденний термін після повідомлення і не підписання Позивачем додаткової угоди до цього кредитного договору про зміну плати за користування коштами кредиту, зобов'язання Позивача за цим договором, в частині повернення кредиту і виплати процентів, вважаються простроченими.

Крім того між Позивачем та Відповідачем були укладені додаткові угоди №1 від 05.09.2008 р. ,№2 від 15.10.2007 р. ,№3 від 31.10.2007 р., угоди від 15.02.2008р., від 15.04.2008р. , від 13.06.2008р., додаткова угода № 4 від 16.07.2008р. до кредитного договору, відповідно до яких сторонами були змінені умови договору щодо граничного строку сплати відсотків за певні періоди та інші умови.

Позивач вважає, що на підставі ч.І ст. 203 ЦК України кредитний договір повинен бути визнаний недійсним, так як кредитний договір не містить передбачених ч.2 ст. 345 ГК України обов'язкових умов, а саме:

1) умови і порядок видачі кредит та його погашення;

2)          порядок плати за кредит;

3)          Обов'язків, прав і відповідальності сторін щодо видачі та погашенню кредиту.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Пунктом 3 частиною 1 статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено право банків на підставі банківської ліцензії здійснювати, серед інших операцій, операції по розміщенню залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Тобто, здійснювати кредитні операції. Таке ж поняття кредитних операцій визначене ч.І ст. 345 ГК України.

ВАТ Банк «БІГ Енергія»здійснював кредитні операції на підставі банківської ліцензії № 41 від 04.10.2001 р.

ВАТ Банком «БІГ Енергія», який діяв на підставі банківської ліцензії, уклав з Дочірнім підприємством «ТОРІЗ»Кредитний договір № на суму 7 500 000,00 грн. з терміном повернення кредитних коштів - 16.07.2008р.

Додатковою угодою № 1 від 05.09.2007р. до Кредитного договору сума кредитних коштів збільшена на 3 000 000,00 грн. до 10 500 000,00 грн.

Додатковою угодою № 3 від 31.10.2007р. до Кредитного договору сума кредитних коштів збільшена ще на 1 500 000,00 грн. до 12 000 000,00 грн.

Додатковою угодою № 4 від 16.07.2008р. до Кредитного договору термін повернення кредитних коштів встановлений на 23.07.2009р.

На виконання умов Кредитного договору, на підставі письмових заяв Відповідача, Банк надав 02.07.2007р., 05.09.2007р. та 31.10.2007р. ДП «ТОРІЗ»кредитні кошти на загальну суму 12 000 000,00 (дванадцять мільйонів) грн., тобто виконав свої зобов'язання в повному обсязі (платіжне доручення № 74\2 від 02.07.2007р., платіжне доручення № 74\1 від 05.09.2007р., платіжне доручення № 92\1 від 31.10.2007р.).

За умовами Кредитного договору Відповідач повинен був сплачувати проценти за користування кредитними ресурсами щомісячно, в строк до 25 числа кожного місяця, та повернути кредит 23.07.2009р. (пункти 1.1., 1.5. договору).

Твердження Позивача, що на підставі ч.І ст. 203 ЦК України кредитний договір повинен бути визнаний недійсним, так як кредитний договір не містить передбачених ч.2 ст. 345 ГК України обов'язкових умов, а саме:

- умови і порядок видачі кредит та його погашення;

- порядок плати за кредит;

- обов'язків, прав і відповідальності сторін щодо видачі та погашенню кредиту

не приймається судом до уваги, оскільки таке твердження Позивача є безпідставним і не відповідає дійсним обставинам справи.

          Так, умови і порядок видачі кредиту та його погашення зазначені в пункті 3.3 Кредитного договору, порядок плати за кредит визначений у п.п.1.3, 1.4, 1.5, 3.5.2 Кредитного договору, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашенню кредиту зазначено в главах 3 та 4 Кредитного договору.

Таким чином, всі передбачені ч.2 ст. 345 ГК України обов'язкові умови містяться у Кредитному договорі.

Твердження Позивача, що Банк порушив вимоги ст. 1056-1 ЦК України, так-як пунктом 6.1 Кредитного договору передбачив право змінити розмір процентної ставки в односторонньому порядку, суд також не приймає до уваги, оскільки матеріалами справи доведено, що протягом терміну дії кредитного договору процента ставка по договору не змінювалась.

Пунктом 6.1 Кредитного договору не передбачено право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки.

Крім того, як зазначено статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Всі зобов'язання за кредитним договором Банк виконав, кредит було надано.

Відповідач свої зобов’язання за договором не виконав.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Банк (Відповідач) зі своєї сторони виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надав Позивачу кредит.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач своїм підписом на кредитному договорі засвідчив свою згоду з усіма умовами кредитного договору.

Статтями 203, 207, 208, 209, 210, 638, 639, 640 ЦК України передбачені загальні вимоги для укладання правочину (договорів). Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, при підписанні Кредитного договору, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладання договору були дотримані, договір містить всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми його укладення, дійсність договору підтверджена його фактичним виконанням, а тому суд не вбачає підстав стверджувати про невідповідність їх умов вимогам законодавства, на що Позивач посилається у своїй позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що кредитний договір укладено відповідно до положень чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

29.06.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя за згодою представника позивача, на підставі ст.85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Рішення підписано: 05.07.2010р.