Рішення № 10361978, 14.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.10 Справа № 8/93/10

Суддя

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, м. Київ, пр. Московський, 9, оф. 2-305

Відповідач-1 –Товариство з обмеженою відповідальністю “Велес-2004”, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 31

Відповідач-2 –Відкрите акціонерне товариство “Якимівський Агрос”, Запорізька область, Якимівський район, с.Володимирівка, вул. Степова, 1-А

Суддя Попова І.А.

Представники

Позивача:Пожидаєв М.Ю., дов. від 22.04.2010 р.

Відповідача-1:

Відповідача-2:Добровольський Є.В., дов. від 20.04.2010 р.

Добровольський Є.В., дов. від 20.04.2010 р. Розглядаються позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 627281 грн. 37 коп. заборгованості за договором лізингу № F201 від 07.07.2008 р. В судовому засіданні, відкритому 28.04.2010 р., оголошувалася перерва до 26.05.2010 р., 14.06.2010 р. Строк вирішення спору продовжено відповідно до ст.. 69 ГПК України за клопотанням сторін.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 14.06.2010р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що 07.07.2008 р. з відповідачем-2 уклав договір № F201, за яким передав останньому у володіння та користування майно - культиватор. З метою забезпечення виконання грошового зобов'язання 07.07.2008 р. позивачем укладено договір поруки № G1/F201 з ВАТ “Якимівський Агрос” та ТОВ “Велес-2004”, за умовами якого відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання боржником зобов'язань за договором лізингу № F201 від 07.07.2008 р. Згідно п. 3 договору поруки поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Відповідач-2 зобов’язання щодо внесення лізингових платежів не виконував в строки, передбачені договором, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 157977 грн. 52 коп. з прострочених лізингових платежів згідно графіку за період з листопада 2008 р. по січень 2009 р., яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів. Крім того, до стягнення заявлено: згідно п. 2.3.12 договору лізингу 345926 грн. 99 коп. процентів за прострочення грошового зобов'язання, згідно п. 8.1 договору - 50404 грн. 84 коп. решти лізингових платежів та вартості викупу предмета лізингу, згідно п. 8.7 договору –62939 грн. 16 коп. неустойки за продовження утримання предмету лізингу, 10032 грн. 86 коп. витрат, понесених позивачем у зв’язку з вилученням предмету лізингу.

Відповідач-1 та відповідач-2 заявлені позовні вимоги визнали частково в розмірі заборгованості по оплаті лізингових платежів на загальну суму 157977 грн. 52 коп. Решту позовних вимог вважають безпідставними, про що зазначили у відзиві на позов.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що товариством з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна” та Відритим акціонерним товариством “Якимівський Агрос” 07.07.2008 р. укладено договір № F201, за умовами якого лізингодавець (позивач по справі) зобов’язався передати лізингоодержувачу (відповідачу-2 по справі) у володіння та користування на певний строк майно, спеціально придбане ним у визначеного лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а останній зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати плату та в кінці строку дії договору придбати майно у власність за ціною, визначеною в договорі. Вказаним договором передбачено, що об’єкт лізингу передається в лізинг строком на 18 місяців.

Розмір та строки внесення лізингових платежів визначені у Додатку № 1 до договору. Відповідно до розділу № 2 договору ціна договору включає в себе наступні платежі: операційний збір –1% бази обчислення лізингових платежів, в т.ч. ПДВ; початковий лізинговий платіж –20% бази обчислення лізингових платежів ; щомісячні лізингові платежі, розмір яких зазначено в додатку № 1 до договору фінансового лізингу; вартість викупу предмета лізингу (залишкова вартість) – 0,1% бази обчислення лізингових платежів; відшкодування витрат пов’язаних з придбанням та фінансуванням предмета лізингу; відшкодування витрат пов’язаних з придбанням та фінансуванням предмета лізингу; відшкодування витрат, пов’язаних з експлуатацією та/або користуванням предметом лізингу, інших витрат, які несе позивач як власник предмета лізингу. Згідно п. 1.2 договору фінансового лізингу ціна предмета лізингу становить 390000 грн., зазначена ціна є попередньою, бо підлягає остаточному погодженню в договорі поставки, який буде укладатися за участі цих же сторін та постачальника.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами п. 2.3 договору лізингу, яким передбачено, що щомісячні платежі, за винятком першого, підлягають оплаті кожного місяця до п’ятого, десятого, п’ятнадцятого, двадцятого чи двадцять п’ятого числа, починаючи з місяця, наступного після місяця, в якому почався лізинг, залежно від того, яке з чисел місяця буде найближчим до числа місяця, з якого розпочався лізинг. Обов’язок сплати кожного наступного лізингового платежу виникатиме одного й того самого числа кожного місяця.

На забезпечення виконання грошових зобов'язань по договору № F201 від 07.07.2008 р. позивачем з ТОВ “Велес-2004” та ВАТ “Якимівський Агрос” укладено договір поруки № G1/F201 від 07.07.2008 р. за умовами якого поручитель та боржник зобов’язалися відповідати перед позивачем солідарно за виконання боржником зобов’язань в повному обсязі по договору № F201 від 07.07.2008 р.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Положеннями ст. 292 ГК України передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів. Статтею 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, а до відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання п. 1.1 договору № F201 за актом прийому-передачі від 09.08.2008 р. ТОВ “Бізон-імпорт” (постачальник) передало відповідачу-2 майно, а саме: культиватор Tiger mate II CASE 2008 року виробництва. За даним актом постачальник –ТОВ “Бізон-імпорт” виконав свої зобов'язання за договором поставки № F201від 18.08.2008 р. та право власності на товар отримало ТОВ “СГ Еквіпмент Лізинг Україна”, а право користування товаром отримав лізингоодержувач –ВАТ “Якимівський Агрос”.

Згідно графіків лізингових платежів за період з листопада 2008 року по січень 2009 р. відповідачу-2 нараховано 157977 грн. 52 коп. лізингових платежів. На оплату лізингових платежів позивачем відповідачу-2 пред'явлено рахунки-фактури №2145/4F201 від 20.11.2008 р., № 2478/5/F201 від 20.12.2008 р., № 151/6/F201 від 20.01.2009 р. Лізингові платежі, згідно до узгодженого графіку, товариство “Якимівський Агрос” не здійснювало в повному обсязі. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем-2 склалася заборгованість в розмірі 157977 грн. 52 коп. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Таким чином, оскільки відповідач-2 не надав доказів виконання ним зобов’язань щодо сплати лізингових платежів, позовні вимоги в цій частині визнав, суд вважає обґрунтованими, підтвердженими розрахунками та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів основного боргу в сумі 157977 грн. 52 коп. строком на дати платежу згідно графіку з листопада 2008 р. по січень 2009 р.

Пунктом 2.3.12 договору лізингу № F201 передбачено, що у разі несвоєчасного внесення будь-якого платежу із платежів, передбачених п. 2.3 договору, лізингоодержувач зобов’язується сплатити лізингодавцю проценти за неправомірне користування грошовими коштами, на підставі рахунків-фактур, які будуть виставлятися щомісячно, та/або щоквартально, та/або що півроку та при достроковому припиненні договору (за ініціативою лізингодавця). Розмір суми процентів розраховується за відповідною формулою. Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачів 345926 грн. 99 коп. процентів за прострочення грошового зобов'язання. Відповідачі заперечили проти заявлених вимог в цій частині та вказують, що в розрахунку не вказано відомостей стосовно того, за яким курсом продажу валюти та за який день здійснено обчислення. Як пояснив позивач, розрахунок процентів за неналежне виконання грошового зобов'язання здійснено без застосування курсу іноземної валюти. Розрахунок процентів за прострочення грошового зобов'язання суд визнає обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 339028 грн. 39 коп., оскільки сума процентів в розмірі 6898 грн. 60 коп. позивачем необґрунтована та не підтверджена доданими матеріалами і розрахунком.

Згідно пункту 7.7 договору лізингу № F201 лізингодавець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку, якщо лізингоодержувач не виконує свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів більше 30 календарних днів, в тому числі не виконав в цей же строк зобов'язання щодо сплати початкового лізингового платежу. Відповідно до п. 8.1 договору при відмові лізингодавця від договору згідно п.п. 7.3, 7.7 дія договору припиняється з моменту, коли лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідомлення лізингодавця про відмову від договору При цьому лізингоодержувач зобов'язаний негайно сплатити лізингодавцю, зокрема, суми решти лізингових платежів, які залишилось сплатити та вартість викупу предмета лізингу (по залишковій вартості), зменшених шляхом дисконтування.

Як встановлено, листом № 216 від 17.02.2009 р. позивач повідомив ВАТ “Якимівський Агрос” про відмову від договору лізингу № F201 відповідно до п. 7.7 договору в зв’язку з порушенням зобов'язань щодо сплати лізингових платежів. Вказаний лист отриманий відповідачем-2 23.02.2009 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення. Предмет лізингу відповідач-2 повернув лізингодавцю 24.07.2009 р., про що сторонами складено акт вилучення. Таким чином, вимоги про стягнення з відповідачів решти лізингових платежів та вартості предмету лізингу, зменшених шляхом дисконтування у розмірі 50404 грн. 84 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення неустойки в розмірі 62939 грн. 16 коп., нарахованої за період з 23.02.2009 р. по 24.07.2009 р., позивач обґрунтовує п. 8.7 договору, яким передбачено, що за продовження утримання предмета лізингу лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю неустойку в розмірі трикратного щомісячного лізингового платежу, визначеного для місяця, в якому повинно відбутися повернення предмета лізингу за кожен повний місяць проведення утримання предмета лізингу. Статтею 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом. Статтею 258 ЦК України встановлена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки. Враховуючи, що відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки у даних спірних відносинах скінчився 24.02.2010 р. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. До вимог про стягнення неустойки суд застосовує позовну давність, про яку заявлено відповідачем, та відмовляє у задоволенні цих вимог.

До стягнення позивачем також заявлено 10032 грн. 86 коп. збитків відповідно до п. 8.7 договору, яким передбачено, що лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю всі інші витрати, понесені лізингодавцем у зв’язку із вилученням, зберіганням, продажем предмета лізингу, припиненням договору та інше. В обґрунтування вимог позивач посилається на договори, укладені з третіми особами, та пред’явлення йому рахунків на оплату наданих послуг. Оскільки позивач не надав суду доказів понесених ним витрат по оплаті послуг, наданих третіми особами, внаслідок чого останній поніс збитки, суд вважає вимоги про відшкодування 10032 грн. 86 коп. збитків недоведеними та відмовляє в їх задоволенні.

Інші доводи відповідачів, викладені ними у запереченнях на позов, суд не знаходить обґрунтованими та підтвердженими.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. 193, 292 ГК України, ст. 526, 625, 806 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Велес-2004” (72500, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 31, ЄДРПОУ 33252960) та Відкритого акціонерного товариства “Якимівський Агрос” (72350, Запорізька область, Якимівський район, с.Володимирівка, вул. Степова, 1-А, ЄДРПОУ 05488680) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СГ Еквіпмент Лізинг Україна” (04073, м. Київ, пр. Московський, 9, оф. 2-305, ЄДРПОУ 34537760) 157977 грн. 52 коп. основного боргу з лізингових платежів, 339028 грн. 39 коп. процентів за прострочку, 50404 грн. 84 коп. решти лізингових платежів, 5662 грн. 66 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

          Рішення підписано 05 липня 2010 року.