Рішення № 10361880, 21.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.10 Справа № 26/171/10

Суддя

За позовом – Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (юрид. адреса: б-р Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091; факт. адреса: вул. Адмірала Нахімова, 4, м. Запоріжжя, 69057)

до відповідача – Відкритого акціонерного товариства “Інтурист-Запоріжжя” (пр. Леніна, 135, м. Запоріжжя, 69005)

про стягнення 18 705, 40 грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

Від позивача: Сікора І.В. довіреність № 20 від 04.01.2010р.

від відповідача: Гладкий В.К. довіреність б/н від 17.06.2010р.

Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ВАТ “Інтурист-Запоріжжя” про стягнення заборгованості в сумі 18 705, 40 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 26.06.2007р. № 200009.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, ст. 1, 2 ГПК України, умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200009 від 26.06.2007р.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 26/171/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 21.06.2010р. о 10 годині 15 хвилин.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 21.06.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 21.06.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві № 364-юр від 20.05.2010р. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200009 від 26.06.2007р. в сумі 18 705, 40 грн. з яких: 16 710, 31 грн. основний борг, 515, 90 грн. –3 % річних від простроченої суми, 1 479, 19 грн. –втрат від інфляції грошових коштів.

Представник відповідача визнав суму боргу частково у розмірі 16 710, 31 грн. В судовому засіданні 21.06.2010р. надав заяву від 21.06.2010р. та просить суд розстрочити виконання рішення суду щодо сплати суми боргу на шість місяців, шляхом сплати рівними частками. Також відповідач погоджується з вимогою про стягнення з нього 187, 05 грн. витрат на державне мито і 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заява відповідача прийнята судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (теплопостачальна організація) та ВАТ “Інтурист-Запоріжжя” (споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 26.06.2007р. № 200009 (надалі - договір), за яким теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 6.2 договору № 200009 від 26.06.2007р. розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3 договору, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачи. Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 договору).

Згідно п. 6.7 договору споживач з 10 по 20 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. № 4 документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання –передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області - 5- днів, по Україні - 7 днів) (п. 6.7.1 Договору). У разі неотримання Теплопостачальної організації підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою Для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобов’язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця . У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у Господарському суді (п. 6.7.2 Договору).

Позивачем були виконані умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.05.2009р. та від 30.06.2009р.

На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки № 200009 від 31.05.2009р. в сумі 30 845, 65 грн. та № 200009 від 31.06.2009р. в сумі 864, 66 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилались претензії від 10.09.2009р. № 05/880 –юр, № 05/363-юр від 14.04.2010р. та попередження № 05/7-юр від 12.01.2010р. з вимогою терміново погасити дебіторську заборгованість, на які відповідачем був наданий лист щодо реструктуризації суми боргу по графіку: березень 2010р. та квітень 2010р.

Відповідач не виконав умови договору, тому станом на 21.06.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію складає 18 705, 40 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 26.06.2007р. № 200009.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем на адресу відповідача надсилались претензії від 10.09.2009р. № 05/880 –юр, № 05/363-юр від 14.04.2010р. та попередження № 05/7-юр від 12.01.2010р. з вимогою терміново погасити дебіторську заборгованість, на які відповідачем був наданий лист щодо реструктуризації суми боргу по графіку: березень 2010р. та квітень 2010р.

Підстави для припинення зобов’язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 26.06.2007р. № 200009, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання ВАТ “Інтурист-Запоріжжя” грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 26.06.2007р. № 200009, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 16 710, 31 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми – 515, 90 грн. та 1 479, 19 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 515, 90 грн. –3 % річних від простроченої суми, а також про стягнення 1 479, 19 грн. - втрат від інфляції грошових коштів є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками позивача, які додано до позовної заяви, і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заява відповідача про розстрочку виконання судового рішення на 6 місяців підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін або у встановлений господарським судом способом.

Як встановлено судом, причини наявності заборгованості у ВАТ “Інтурист-Запоріжжя” є скрутне фінансове становище на підприємстві та визнання відповідачем суми боргу.

Відповідно до Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Приймаючи до уваги заяву відповідача, враховуючи всі вищевикладені обставини, суд вважає за можливе заяву задовольнити та розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення суми боргу строком на 6 місяців, починаючи з 01 липня 2010 року та стягуючи: 01 липня 2010р. –3 117, 57 грн., 01 серпня 2010р. –3 117, 57 грн., 01 вересня 2010р. –3 117, 57 грн., 01 жовтня 2010р. –3 117, 57 грн., 01 листопада 2010р. –3 117, 57 грн., 01 грудня 2010р. –3 117, 55 грн.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду буде сприяти захисту інтересів обох сторін та позитивно вплине на господарську діяльність відповідача.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Інтурист-Запоріжжя” (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 135, р/р 2600539839 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 02573817) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 16 710 (шістнадцять тисяч сімсот десять) грн. 31 коп. основного боргу за використану теплову енергію, 515 (п’ятсот п’ятнадцять) грн. 90 коп. –3 % річних від простроченої суми, 1 479 (одну тисячу чотириста сімдесят дев’ять) грн. 19 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 05 коп. витрат на державне мито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання судового рішення –рішення господарського суду Запорізької області від 21.06.2010р. у справі № 26/171/10 строком на 6 місяців, починаючи з 01 липня 2010 року та стягуючи: 01 липня 2010р. –3 117, 57 грн., 01 серпня 2010р. –3 117, 57 грн., 01 вересня 2010р. –3 117, 57 грн., 01 жовтня 2010р. –3 117, 57 грн., 01 листопада 2010р. –3 117, 57 грн., 01 грудня 2010р. –3 117, 55 грн.

Суддя: О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 25.06.2010р.