Рішення № 10361741, 13.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.10 р.                     Справа № 25/93                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Приватного підприємства „Дніпросервіс” м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аерон” м. Донецьк

про стягнення 161613,43грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Дюкарева А.А. –за дов. №б/н від 10.04.2009р.

від відповідача: Назарова О.А.- за дов. №б/н від 26.02.2010р.

У судовому засіданні оголошувалась

                                                                      перерва з 15.06.2010р. по 13.07.2010р.

                                                                      згідно вимог ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Приватне підприємство „Дніпросервіс” м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аерон” м. Донецьк про стягнення пені в сумі 116981,36грн., штрафу в сумі 44632,07грн., а всього 161613,43грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2009р. по справі №25/93 позовні вимоги Приватного підприємства „Дніпросервіс” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аерон” м. Донецьк про стягнення 161613,43грн., у тому числі пені в сумі 116981,36грн., штрафу в сумі 44632,07грн., були задоволені у повному обсязі.

03.03.2010р. Постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2009р. скасоване і справа № 25/93 була направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 31.03.2010р. справа №25/93 передана для розгляду по суті судді М.О.Лейбі.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2010р. розгляд справи №25/93 було призначено на 27.04.2010р. об 11-00год.

17.05.2010р. на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи, у зв’язку з відрядженням представника. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

18.05.2010р. від позивача на адресу господарського суду надійшли заперечення проти доводів та тверджень відповідача, в яких останній повідомив суду наступне.

Згідно додатків №1 та №3 до договору відповідач взяв на себе зобов’язання по постачанню вугілля марки АШ 0-6 в травні-червні 2008р., а саме: Додаток №1 від 16.05.2008р. – 1300тон вугілля марки АШ 0-6, Додаток №3 від 30.05.2008р. – 1000тон вугілля марки АШ 0-6.

Фактично за період травень-червень 2009р. відповідачем було поставлено лише 897,62т. вугілля, про що свідчать акти прийому-передачі по кількості та якості вугільної продукції від 31.05.2008р., від 13.06.2008р та накладні №14 від 31.05.2008р., №6 від 13.06.2008р., тобто відповідачем недопоставлене в травні – червні 2008р. 1402,38т. вугілля марки АШ 0-6.

Оскільки, відповідачем зобов’язання було виконане неналежним чином, відповідно до п.6.9 договору, він зобов’язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі 116 981,36грн. та штраф у розмірі 44 632,07грн.

Крім того, позивач наголошує на тому, що сторонами не укладалась письмова угода про зміну умов та строків поставки, що є обов’язковим в силу ст.654 ЦК України, а отже між сторонами не було узгоджено змін щодо умов та строків поставки товару.

Заперечення позивача та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

31.05.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає посилаючись на наступне.

Відповідно до п.2.5 договору сторони узгоджують до початку відвантаження вугілля у відповідному місяці, щодобовий графік відвантаження вугілля на поточний місяць. Згідно п.2.6 укладеного договору по виконанню щодобового графіка відвантаження постачальник інформує покупця не пізніше 10 години наступної доби шляхом надання інформації у електронному режимі або на факс, які вказані у письмових заявках, про фактичну кількість відвантаженого вугілля за минулу добу. У разі невиконання графіку надається пояснення.

Позивач не надав суду узгоджені щодобові графіки відвантаження вугілля на травень-червень 2008р. згідно з яким ТОВ „Аерон” повинно було відвантажити за вказаний період 2300т. вугілля марки Аш 0-6 та виконання якого порушило.

Крім того, на адресу ТОВ “Аерон” по факсу №23/06-1 від 23.06.2008р. від ПП “Дніпросервіс” надійшов лист з проханням зупинити відвантаження вугілля марки АШ 0-6 на адресу Придніпровської ТЕ з 23.06.2008р.

Таким чином, позивач відмовився від постачання вугілля до спливу червня 2008р., чим завадив виконати зобов’язання по постачанню вугілля у повному обсязі у зазначений у договорі термін.

Також, відповідач зазначив, що в період строку дії договору від позивача на адресу ТОВ “Аерон” не надходило вимог або претензій щодо постачання недопоставленого вугілля в травні-червні 2008р., не надходило також і вимог щодо пояснень невиконання графіку постачання.

У зв’язку з вищевикладеним, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 31.05.2010р., за клопотанням сторін, строк вирішення спору було продовжено на 2 місяця, у порядку ст.69 ГПК України.

15.06.2010р. позивач надав суду заперечення проти доводів та тверджень відповідача, в яких повідомив суду наступне.

Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність узгоджених щодобових графіків відвантаження вугілля на травень-червень 2008р., оскільки пунктом 2.5 Договору передбачається узгодження щодобового графіку відвантаження продукції для визначення потреби у грошових коштах для оплати з/т вантажоотримувачем, а не для узгодження обсягів та порядку відвантаження вугілля.

П.1.3 Договору передбачає, що обсяг постачання вугілля визначається згідно обсягу усіх специфікацій до Договору. Також п.3.2 Договору, передбачає, що кількість, сорт та терміни поставки визначаються в Додатках до Договору.

Отже, сторони узгодили обсяги постачання вугілля у Додатках №1,3 до Договору.

Заперечення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

15.06.2010р. відповідач надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до п.2.5, 2.6 Договору відвантаження вугілля повинно було здійснюватись згідно узгодженого сторонами договору щодобового графіку відвантаження вугілля на поточний місяць.

Крім того, на адресу ТОВ “Аерон” по факсу №23/06-1 від 23.06.2008р. від ПП “Дніпросервіс” надійшов лист з проханням зупинити відвантаження вугілля марки АШ 0-6 на адресу Придніпровської ТЕС з 23.06.2008р.

Таким чином, позивач відмовився від постачання вугілля до спливу червня 2008р, чим завадив виконати зобов’язання по постачанню вугілля в повному обсязі у зазначений в договорі термін.

Письмові пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

09.07.2010р. відповідач надав суду письмові пояснення в яких зазначив, що вважає неналежними доказами надані позивачем гарантійні листи позивача адресовані Донецькій залізниці в підтвердження того, що провізна плата згідно з умовами п.2.3 Договору була сплачена за об’єм вказаний у Додатках №1, №3 до Договору.

Крім того, в поясненнях відповідач посилається на заперечення зазначені в раніше наданих поясненнях.

Письмові пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

13.07.2010р. позивач надав суду заперечення проти доводів та тверджень відповідача.

Заперечення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з необхідністю представлення сторонами додаткових документів.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.2008р. між Приватним підприємством „Дніпросервіс” (за договором –Покупець, далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аерон” (за договором-Постачальник, далі відповідач) був укладений договір постачання № 16/05/3, відповідно до п.1.1, якого постачальник зобов’язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі-вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі.

Покупець зобов’язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором (п.1.2).

Обсяг постачання вугілля – згідно обсягу усіх специфікацій до цього договору (п.1.3).

Розділом 2 договору сторони визначили базові умови поставки.

Так, Вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах FCA (залізнична станція відвантаження) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс” в редакції 2000р. з урахуванням умов, положень та застережень, передбачених у цьому договорі, за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до договору. Мінімальна норма відвантаження – 4 напіввагони (п.2.1)

Пунктом 2.5 договору встановлено, що для визначення потреби у грошових коштах на провізну плату Постачальник та покупець узгоджують, до початку відвантаження вугілля у відповідному місяці, щодобовий графік відвантаження вугілля на поточний місяць. За погодженням сторін, щодобовий графік відвантаження вугілля може бути змінений сторонами.

Про виконання щодобового графіка відвантаження вугілля постачальник інформує покупця не пізніше 10 години наступної доби шляхом наданням інформації у електронному режимі або на факс, які вказані у письмових заявках про фактичну кількість відвантаженого вугілля за минулу добу. У разі невиконання графіку надається пояснення. За згодою сторін, щодобовий графік може бути змінений на наступну добу, але не пізніше 10 години поточної доби (п.2.6).

Постачальник здійснює постачання вугілля у погоджених обсягах рівномірними партіями на протязі поточного місяця (п.2.11).

Розділом 3 договору сторони визначили кількість, якість і асортимент.

Перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт, терміни поставки, ціна 1 тони та вартість товару визначаються у додатках до договору (п.3.2)

Шостим розділом договору сторони визначили відповідальність сторін.

Так, пунктом 6.9 договору встановлено, що за порушення строків виконання сторонами зобов’язань стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого вугілля за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2008р., а в частині проведення розрахунків – до повного виконання зобов’язань (п.8.1. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Суд вважає договір постачання № 16/05/3 від 16.05.2008р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

16.05.2008р. сторони підписали Додаток № 1 до договору про постачання № 16/05/3 від 16.05.2008р., яким визначили вантажоодержувача, станцію призначення, вантажовідправника, марку та клас вугілля, обсяг вугілля, його базові показники та базову ціну, період поставки – травень 2008р.

Згідно вказаного додатку, постачальник – відповідач зобов’язався забезпечити покупцю постачання у травні 2008р. вугілля марки АШ 0-6 у обсязі 1,3 тис.тон (+/- 3,0 %).

Додаток №1 від 16.05.2008р. до договору постачання № 16/05/3 від 16.05.2008р. є невід’ємною частиною договору, підписаний сторонами та скріплений печатками у встановленому порядку.

30.05.2008р. сторони підписали Додаток № 3 до договору про постачання № 16/05/3 від 16.05.2008р., яким узгодили вантажоодержувача, станцію призначення, вантажовідправника, марку та клас вугілля, обсяг вугілля, його базові показники та базову ціну, період поставки – червень 2008р.

Згідно вказаного додатку, постачальник – відповідач зобов’язався забезпечити покупцю постачання у червні 2008р. вугілля марки АШ 0-6 у обсязі 1,0 тис.тон (+/- 3,0 %).

Додаток №3 від 30.05.2008р. до договору постачання № 16/05/3 від 16.05.2008р. є невід’ємною частиною договору, підписаний сторонами та скріплений печатками у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу вугілля марки АШ 0-6 у травні 2008р.- 550,620т., у червні 2008р. – 347,00т., а всього 897,620т. вугілля.

Факт постачання вказаного вугілля підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій про приймання вантажу, посвідченнями якості відвантаженого вугілля та актами звірки по кількості і якості партій вугільної продукції по договору №16/05/3 від 16.05.2008р., підписаними керівниками підприємств без зауважень та скріплених печатками.

Таким чином, відповідачем поставлено позивачу у травні – червні 2008р. вугілля в об’ємі меншому на 1402,38т. від визначеного у Додатках №1, №3 до договору постачання № 16/05/3 від 16.05.2008р.

Оскільки відповідачем не здійснена поставка вугілля у кількості та в строки обумовлені Договором та Додатками №1, №3 до нього, позивач звернувся до суду з позовом, в якому відповідно до п.6.9 Договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 116981,36грн. та штраф у розмірі 44632,07грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, натомість Договір має бути визнаний судом частково недійсним виходячи з наступного.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки Покупця та Постачальника, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

Таким чином, в силу статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України, розділів 1-3 Договору та Додатків №1, №3 до Договору, постачальник зобов’язався забезпечити протягом травня – червня 2008р. постачання вугільної продукції у кількості та в строки обумовлені Договором та Додатками №1, №3 до нього, а покупець зобов’язується прийняти вугілля та оплатити його вартість на умовах, встановлених договором.

Судом встановлено, що постачальником – відповідачем недопоставлене позивачу у травні – червні 2008р. 1402,38т. вугілля, обумовленого у Додатках №1, №3 до Договору постачання № 16/05/3 від 16.05.2008р.

Пунктом 6.9 договору встановлено, що за порушення строків виконання сторонами зобов’язань стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого вугілля за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позовні вимоги позивача пов’язані саме з недопоставкою відповідачем у травні – червні 2008р вугілля у кількості 1402,38т.

Відповідно до ст.546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов’язань є неустойка.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які божник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ч.1 ст. 199 ГК України визначено, що до відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Наразі, суд вважає вимоги щодо стягнення неустойки (пені) у розмірі 116981,36грн. за недопоставку відповідачем у травні – червні 2008р. вугілля такими, що суперечать закону, оскільки згідно статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання, а підставою для застосування пені є лише прострочення виконання грошового зобов’язання.

Свобода договору, визначена як загальний принцип цивільного права згідно частини 3 статті 6 та статті 627 ЦК України, не має абсолютного характеру, тобто сторони певним чином обмежені у власній волі щодо визначення умов Договору. Зокрема, норми частини 3 статті 6 ЦК України зазначають, що сторони в Договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту (тобто, якщо відповідна норма ЦК є імперативною).

Норми статті 549 ЦК України, які визначають саме поняття пені, як неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання, є нормами імперативними, тобто такими, які не можуть змінюватися на розсуд учасників цивільних правовідносин.

З огляду на наведене, умови пункту 6.9 Договору, які передбачають стягнення пені за неналежне виконання не грошового зобов’язання, є такими, що прямо суперечать нормі статті 549 ЦК України, яка встановлює юридичне поняття „пеня”, тому суд в порядку пункту 1 частини 1 статті 83 ГПК України за власною ініціативою визнає недійсним пункт 6.9 Договору в частині того, що „За порушення строків виконання сторонами зобов’язань стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого вугілля за кожний день прострочення”. Правовою підставою зазначеному є приписи частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України – невідповідність Договору в певній його частині нормам статті 549 ЦК України.

З огляду на вищезазначене суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача пені у розмірі 116981,36грн. – у зв’язку з відсутністю правових підстав для стягнення пені за недопоставку відповідачем у травні – червні 2008р. вугілля у кількості 1402,38т.

Таким чином, причиною відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині є правова безпідставність вимог та протиправне порушення сторонами умов закону при визначенні у Договорі засобів забезпечення виконання зобов’язань у вигляді неустойки (пені).

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі семи відсотків вартості недопоставленого вугілля в сумі 44632,07грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов’язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі-вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі.

Пунктом 3.2 Договору сторони визначили, що перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт, терміни поставки, ціна 1 тони та вартість товару визначаються у додатках до договору.

Згідно Додатків №1 від 16.05.2008р. та №3 від 30.05.2008р. відповідач зобов’язався забезпечити позивачу постачання у травні - червні 2008р. вугілля марки АШ 0-6 у обсязі зазначеному у вказаних Додатках.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, відповідач зобов’язання щодо поставки вугілля марки АШ 0-6 згідно умов Договору та Додатків №1, №3 до нього належним чином не виконав.

Відповідачем протягом травня – червня 2008р. було поставлено позивачу вугілля в об’ємі меншому на 1402,38т. від обумовленого у вказаних Додатках до договору.

Доказів постачання позивачу недопоставленого вугілля відповідач суду не надав.

Відповідно до пункту 6.9 Договору постачання № 16/05/3 від 16.05.2008р., за порушення строків виконання сторонами зобов’язань понад тридцять днів стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості недопоставленого вугілля.

Згідно ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов’язання щодо поставки вугілля згідно умов Договору та Додатків №1, №3 до нього, суд вважає правомірним застосування до відповідача неустойки у вигляді штрафу відповідно до пункту 6.9 Договору (в частині не визнаного судом недійсним).

Суд перевіривши розрахунок штрафу вважає його обґрунтованим, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 44632,07грн.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, щодо відсутності факту недопоставки вугілля позивачу протягом травня – червня 2008р., оскільки в порушення п.2.5 Договору сторонами не був погоджений щодобовий графік відвантаження вугілля на спірний період з огляду на наступне.

Згідно п.3.2 Договору сторони визначили, що перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт, терміни поставки, ціна 1 тони та вартість товару визначаються у додатках до договору.

Згідно Додатків №1 від 16.05.2008р. та №3 від 30.05.2008р. відповідач зобов’язався забезпечити позивачу постачання у травні - червні 2008р. вугілля марки АШ 0-6 у обсязі зазначеному у вказаних Додатках.

Таким чином, кількість, сорт та терміни поставки були визначені у Додатках до Договору, які є його невід’ємною частиною.

Щодо п.2.5 Договору, то вказаний пункт передбачає узгодження щодобового графіку відвантаження вугілля для визначення потреби у грошових коштах для оплати залізничного тарифу вантажоотримувачем, а не для узгодження обсягів, строків та порядку відвантаження вугілля.

Крім того, відповідачем була здійснена часткова поставка узгодженої у Додатках до договору вугільної продукції без погоджених щодобових графіків відвантаження.

Також судом не приймаються заперечення відповідача, що на його адресу по факсу від ПП “Дніпросервіс” надійшов лист №23/06-1 від 23.06.2008р. з проханням зупинити відвантаження вугілля марки АШ 0-6 з 23.06.2008р., а отже тим самим позивач відмовився від постачання вугілля до спливу червня 2008р.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.

Відповідачем не надано суду угоду про зміну умов та строків поставки у спірний період.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами не було узгоджено змін щодо умов та строків поставки вугілля у травні – червні 2008р.

З урахуванням зазначеного, судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України пропорційно задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 6, 203, 215, 509, 526, 546, 549, 627, 712 Цивільного кодексу України, ст.193, 199, 264-271 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 77, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Дніпросервіс” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аерон” м. Донецьк про стягнення пені в сумі 116981,36грн., штрафу в сумі 44632,07грн., а всього 161613,43грн. задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 6.9 Договору постачання №16/05/3 від 16.05.2008р. укладеного між Приватним підприємством „Дніпросервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аерон” в наступній частині: „За порушення строків виконання сторонами зобов’язань стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого вугілля за кожний день прострочення”.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Дніпросервіс” м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аерон” м. Донецьк в частині стягнення пені у розмірі 116981,36грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аерон” м. Донецьк (83048, м.Донецьк, вул. Челюскінців, 189, ЄДРПОУ 30792994) на користь Приватного підприємства „Дніпросервіс” м. Дніпропетровськ (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Мостова, 2а, ЄДРПОУ 30189535) штраф в розмірі 44632,07грн., державне мито у розмірі 446,32грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 32,59грн.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.07.2010року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку через місцевий господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя