Рішення № 10361628, 13.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.10 р.                     Справа № 14/121                               

за позовом Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, ЄДРПОУ 03361477,

м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського

району м.Донецька”, ЄДРПОУ 05514241, м.Донецьк

про стягнення 13830 грн. 12 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Міроненко В.М.-юрисконсульт

від відповідача: Селіверстова Т.С.-нач. планово-економічного відділу

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення в сумі 13830,12 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою без номера та дати, що надійшла на адресу суду 29.06.2010р., змінив підстави позову.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором від 01.01.2008р. №2.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 02.06.2010р. №01/4-1331 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність в нього відповідних зобов’язань перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Виходячи зі змісту позовної заяви, 01.01.2008р. між сторонами був підписаний договір №2 про надання інформаційних послуг.

Згідно з умовами вказаного договору, оплата за витрачену воду та стоки здійснюється квартиронаймачами позивачу за показами приладів обліку, а при їх відсутності – за встановленими нормами та тарифами.

Відповідно до п.1.2 договору від 01.01.2008р. №2 в разі встановлення будинкових (або на групу будинків) засобів обліку холодної та гарячої води, споживач сплачує за холодну та гарячу воду, згідно показів приладів обліку, за винятком витрат виконавця послуг (відповідача) та орендарів - юридичних осіб, які знаходяться в даному будинку.

Крім цього, як вказує позивач, п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” визначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку.

26.02.2010р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №09/819 від 26.02.2010р. про сплату заборгованості за понаднормативне водоспоживання на суму 13830,12 грн.

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення в сумі 13830,12 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 02.06.2010р. №01/4-1331.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При подачі позову до суду за приписом ст.54 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивачем повинні бути викладені обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, визначені докази, що підтверджують позов, наданий обгрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Виходячи зі змісту позовної заяви (з урахуванням заяви, що надійшла до суду 29.06.2010р.), позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення в сумі 13830,12 грн.

В обгрунтування вказаних вимог позивач посилається на наявність у відповідача обов’язку сплачувати суму понаднормативного водоспоживання.

При цьому, за твердженням позивача, такий обов’язок відповідача передбачений договором від 01.01.2008р. №2 про надання інформаційних послуг, а також п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

За приписом ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Як вказувалось вище, 01.01.2008р. між сторонами був підписаний договір №2 про надання інформаційних послуг, згідно з умовами якого оплата за витрачену воду та стоки здійснюється квартиронаймачами позивачу за показами приладів обліку, а при їх відсутності – за встановленими нормами та тарифами.

Згідно п.1.2 договору від 01.01.2008р. №2 передбачено, що в разі встановлення будинкових (або на групу будинків) засобів обліку холодної та гарячої води, споживач сплачує за холодну та гарячу воду, згідно показів приладів обліку, за винятком витрат виконавця послуг (відповідача) та орендарів - юридичних осіб, які знаходяться в даному будинку.

В п.1.4 договору передбачений обов’язок відповідача подавати позивачу відомості про рух мешканців, інформацію про орендарів нежилих приміщень, інформацію про приміщення, переведені із жилого фонду у нежитловий, а також довідки про склад родин квартиронаймачів для подачі позовних заяв до суду 1 раз на місяць, не пізніше 20 числа поточного місяця.

За таких обставин, договором від 01.01.2008р. №2 встановлені певні зобов’язання відповідача перед позивачем.

Проте, за висновками суду, договір від 01.01.2008р. №2 не містить у собі такого зобов’язання відповідача як сплата позивачу понаднормативного водоспоживання.

Одночасно, згідно п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” визначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку.

Тобто, вказаною нормою також не передбачено обов’язку відповідача сплачувати позивачу понаднормативне водоспоживання.

Як умовами договору від 01.01.2008р. №2, так й п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення” встановлено випадок звільнення споживача від сплати за холодну та гарячу воду у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, – за винятком витрат виконавця послуг (відповідача) та орендарів - юридичних осіб, які знаходяться в даному будинку.

Проте, звільнення споживачів від оплати певних витрат водоспоживання ще не призводить до автоматичного виникнення у відповідача обов’язку сплачувати ці витрати.

Зокрема, як встановлено судом, за поясненнями сторін, між позивачем та відповідачем відповідного договору, який би встановлював обов’язок відповідача сплачувати ці витрати укладено не було.

Одночасно, наявності будь-яких дій відповідача, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків з позивачем з оплати витрат понаднормативного водоспоживання судом не встановлено.

Інших підстав для виникнення у відповідача обов’язку сплатити позивачу грошові кошти в сумі 13830,12 грн. останнім не вказано, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, позивачем не доведено наявності підстав для виникнення зобов’язань відповідача по сплаті вартості понаднормативного водоспоживання.

Крім цього, як встановлено судом, позивачем також не доведено самого факту наявності понаднормативного споживання.

Зокрема, в матеріалах справи наявний розрахунок позивача за понаднормативне споживання питної води та викид стоків по житловим будинкам КП „СЄЗ Київського району”. За змістом вказаного розрахунку містяться відомості показників водомірів, обсяги по орендаторах та індивідуальних лічильниках, нормативні витрати.

Проте, до справи позивачем не надано первісних документів, які б підтверджували відомості, що зазначені у проведеному позивачем розрахунку.

Тобто, позивач вимагає стягнення заборгованості за понаднормативне водоспоживання, але всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надає будь-які первісні документи, що визначають наявність обов’язку відповідача сплачувати таке водоспоживання.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13830,12 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства „Донецькміськводоканал”, м.Донецьк до Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Київського району м.Донецька”, м.Донецьк про стягнення заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення в сумі 13830 грн. 12 коп.

В судовому засіданні 13.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 13.07.2010р.

Суддя