Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/6319/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з календарної вислуги 25 років 00 місяців 07 діб, в пільговому обчисленні - 31 рік 06 місяців 24 доби.
Позов обґрунтовано тим, що Головним управління ДФС в Чернівецькій області до відповідача було направлено подання про призначення пенсії. У вказаному поданні зазначено, що календарна вислуга років позивача складає 25 років 00 місяців 07 діб, а у пільговому розрахунку 31 рік 06 місяців 25 діб, відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №600/1387/21-а. В подальшому позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії. Однак пенсійний орган відмовив йому через відсутність на це підстав, передбачених чинним законодавством.
Ухвалою суду від 24 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що згідно наказу начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області №1303-о від 17 вересня 2021 року позивач був звільнений. Вислуга років на день звільнення для призначення пенсії становить 25 років 00 місяців 07 діб. Окрім цього, вказано, що відповідно до пункту а статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби у період з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Поряд з цим, зазначено, що згідно з Поданням про призначення пенсії позивачу від 04 жовтня 2021 року №845/9/24-97-07-11 вислуга років позивача для призначення пенсії станом на дату звільнення складає 25 років 00 місяців 07 діб з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №600/1387/21-а, при цьому, у наданих документах календарна вислуга позивача на дату звільнення не відображена. Окрім цього вказано, що згадане рішення суду не містить зобов`язань щодо відповідача. Разом з тим, відповідач звертався до Головного управління ДФС в Чернівецькій області щодо уточнення календарної вислуги років позивача на день звільнення, однак останній жодної інформації стосовно цього не надав. Таким чином, відповідач вважає, що відмова позивачу у призначенні пенсії за вислугу років є правомірною. За таких обставин, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З системи «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №600/1387/21-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо перерахунку ОСОБА_1 вислуги років для призначення пенсії та зобов`язано Головне управління ДФС у Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби з 04.09.1996 по 15.12.1997 та з 16.11.1998 по 24.01.1999.
Окрім цього, з системи «Діловодство спеціалізованого суду» також вбачається, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року заяви ОСОБА_1 та Головного управління ДФС у Чернівецькій області про роз`яснення судового рішення задоволено. Роз`яснено, що при виконанні рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.07.2021 у справі № 600/1387/21-а, Головне управління ДФС у Чернівецькій області відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-XII від 09.04.1992 та постанови Кабінету Міністрів України № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб зобов`язане зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби з 04.09.1996 по 15.12.1997 та з 16.11.1998 по 24.01.1999, що безпосередньо зобов`язує Головне управління ДФС у Чернівецькій області зарахувати вказаний період роботи ОСОБА_1 до календарної вислуги років для визначення розміру надбавки за вислугу років та виплати одноразової допомоги відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей.
Судом також установлено, що наказом Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 20 вересня 2021 року №129-О «Про оголошення наказу» було оголошено наказ ДФС України від 17 вересня 202 року №1303-О «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 звільнено з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України з 21 вересня 2021 року.
Окрім цього, згідно вказаного наказу вислуга років позивача на день звільнення становить в календарному обчисленні 23 роки 06 місяців 20 діб, в пільговому обчисленні 31 рік 06 місяців 24 доби. Вислуга років для призначення пенсії (з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №600/1387/21-а) становить 25 років 00 місяців 07 діб.
Разом з тим, Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області було виготовлено та направлено відповідачу подання про призначення пенсії ОСОБА_1 від 04 жовтня 2021 року №845/9/24-97-07-11, в якому зазначено, що вислуга років станом на 21 вересня 2021 року для призначення пенсії з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №600/1387/21-а) становить 25 років 00 місяців 07 діб, в пільговому розрахунку складає 31 рік 06 місяців 25 діб.
З наданого відповідачем до відзиву розпорядження від 10 листопада 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відмовлено, при цьому зазначено, що відповідно до подання про призначення пенсії ОСОБА_1 від 04 жовтня 2021 року №845/9/24-97-07-11 календарна вислуга років позивача без урахування рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №600/1387/21-а складає 23 роки 06 місяців 24 дні. Разом з тим, у розпорядженні також вказано, що на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №2400-1703-5/36552 про уточнення календарної вислуги років позивача на день звільнення Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області вдруге не зазначено календарну вислугу.
Відповідач листом від 12 листопада 2021 року № 2400-1703-8/40297 повідомив позивача про те, що ним прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років. Окрім цього, у листі зазначено, що в отриманих документах від Головного управління ДФС у Чернівецькій області не відображена календарна вислуга років позивача, що визначає його право на пенсію. Поряд з цим, у листі відповідач указав, що згідно з поданням від 04 жовтня 2021 року №845/9/24-97-07-11 вислуга років позивача становить 25 років 00 місяців 07 діб з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №600/1387/21-а, при цьому, дане рішення не містить зобов`язань для пенсійного органу про призначення позивачу пенсії з урахуванням зазначеної у поданні вислуги років. Разом з тим, відповідач звернув увагу на те, що на запит Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про уточнення календарної вислуги років позивача на день звільнення Головне управління ДФС у Чернівецькій області інформацію не надало.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі Закон №2262-ХІІ).
Згідно пункту а частини першої статті 12 Закону України №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше
Відповідно до пунктів а - в статті 17 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібособам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:
військова служба;
служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно частини четвертої статті 17 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.
Пунктом 1 Постанови №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Статтею 17 Закону N 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону N 262-XII встановлено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом N2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Суд зазначає, що Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, особам, які проходили службу в органах внутрішніх справ. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладене, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII.
Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393.
Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Суд наголошує, що Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, особам, які проходили службу в підрозділах Державної прикордонної служби. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладене, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII.
Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393.
Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Отже, особам, які проходили службу в податковій міліції, вислуга років, що дає право для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII обчислюється також і на пільгових умовах.
Так, Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 дійшов висновку, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб календарна вислуга років може бути зарахована і на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
Відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, з системи «Діловодство спеціалізованого суду» судом установлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №600/1387/21-а визнано протиправною відмову Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо перерахунку ОСОБА_1 вислуги років для призначення пенсії та зобов`язано Головне управління ДФС у Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії стаж роботи в органах Державної податкової служби з 04.09.1996 по 15.12.1997 та з 16.11.1998 по 24.01.1999.
Судом також установлено, що згідно наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 20 вересня 2021 року №129-О «Про оголошення наказу» було оголошено наказ ДФС України від 17 вересня 202 року №1303-О «Про звільнення ОСОБА_1 » вислуга років позивача на день звільнення становить в календарному обчисленні становить 23 роки 06 місяців 20 діб, в пільговому обчисленні - 31 рік 06 місяців 24 доби. Вислуга років для призначення пенсії (з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №600/1387/21-а) становить 25 років 00 місяців 07 діб.
Окрім цього, згідно подання Головного управління ДФС у Чернівецькій області про призначення пенсії ОСОБА_1 від 04 жовтня 2021 року №845/9/24-97-07-11 його вислуга років станом на 21 вересня 2021 року для призначення пенсії з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №600/1387/21-а) становить 25 років 00 місяців 07 діб, в пільговому розрахунку складає 31 рік 06 місяців 25 діб. Вказане подання в подальшому було надіслане відповідачу.
Таким чином, з наведеного вбачається, що календарна вислуга років позивача для призначення пенсії за вислугу років на день звільнення становить 25 років 00 місяців 07 діб, а в пільговому розрахунку - 31 рік 06 місяців 25 діб.
Однак, відповідач розпорядженням від 10 листопада 2021 року та листом від 12 листопада 2021 року № 2400-1703-8/40297 відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років посилаючись на те, що в отриманому поданні не відображена календарна вислуга років позивача, що визначає його право на пенсію. Поряд з цим, у листі зазначено, що згідно вказаного подання вислуга років позивача становить 25 років 00 місяців 07 діб з урахуванням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у справі №600/1387/21-а, при цьому, дане рішення не містить зобов`язань для пенсійного органу про призначення позивачу пенсії з урахуванням зазначеної у поданні вислуги років.
Враховуючи наведені норми права та встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки вислуга років позивача для призначення пенсії на день звільнення становить 25 років 00 місяців 07 діб, а в пільговому розрахунку - 31 рік 06 місяців 25 діб.
Варто зазначити, що як розпорядження від 10 листопада 2021 року, так і лист від 12 листопада 2021 року № 2400-1703-8/40297, якими позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, не містять жодних посилань на норми законодавства, які б обґрунтовували правомірність дій відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії, а твердження, викладені у них, є надуманими, безпідставними та такими, що не грунтуються на законі.
Перевіряючи оскаржувані позивачем дії суб`єкта владних повноважень на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що при їх вчиненні відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, нерозсудливо та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване прийняте ним рішення.
Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Оскільки позивачу було відмовлено у призначенні пенсії саме розпорядженням від 10 листопада 2021 року, то належним способом захисту порушеного права буде визнання протиправним і скасування розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 10 листопада 2021 року та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з календарної вислуги 25 років 00 місяців 07 діб, в пільговому обчисленні - 31 рік 06 місяців 24 доби.
Вказане, беручи до уваги положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено повноваження суду при вирішенні справи, є належним способом захисту порушених прав позивача у даних правовідносинах.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення позовних вимог. Водночас відповідач як суб`єкт владних повноважень у поданому до суду відзиві на позовну заяву не довів законність оскаржуваних дій.
Відповідно до положень частин першої, третьої, сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 10 листопада 2021 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з календарної вислуги 25 років 00 місяців 07 діб, в пільговому обчисленні - 31 рік 06 місяців 24 доби.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 03 березня 2022 року.
Повне найменування учасників процесу: позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (м. Чернівці, Площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.П. Лелюк
Судове рішення № 103613284, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 03.03.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 600/6319/21-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: