Рішення № 10361263, 12.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.10 р.                     Справа № 4/126                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Сагарда О.І. – довіреність від 08.07.2010р. № 1-04/01-1305,

від відповідача – Левченко В.А. – довіреність від 04.01.2010р. № 5,

за позовом – Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез в особі відокремленого

підрозділу „Управління матеріальними ресурсами” Державного підприємства

„Торезантрацит” м. Торез

до відповідача - Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ

про стягнення 11907,24грн. заборгованості, 3%річних, інфляції

в с т а н о в и в :

          Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 11907,24грн., з яких: 11149,24грн. - заборгованість, 144,79грн. - 3%річних за період 24.12.2009р. по 30.04.2010р., 613,21грн. - інфляції за період з грудня 2009р. по березень 2010р.

          В підтвердження позову позивач посилається на наказ про відпущення зі складу, товарно-транспортну накладну від 16.11.2009р. на суму 11149,24грн. та довіреність №265 від 16.11.2009р., по яких отриманий товар відповідачем, рахунок №16001828 від 16.11.2009р. на суму 11149,24грн., який виписаний позивачем відповідачу, претензію №04/01-600 від 29.03.2010р. та відповідь на неї, акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств.

          Відповідач у відзиву на позов не погоджується з вимогами позову на тій підставі, що ним не одержана вимога від позивача про оплату боргу як цього вимагає частина друга ст.530 Цивільного кодексу України, а за цим у нього не виникло зобов”язання по ополаті одержаного від позивача товару.

          Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 11907,24грн. заборгованості за поставлений за усною домовленістю товар та річні та інфляційні витрати нараховані на суму боргу з моменту пред”явлення позову.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям “угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договори можуть укладатись в усній або в письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

У відповідності з вимогами статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За статтею 180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.

У відповідності з вимогами частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона

2

повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

З документів, наданих сторонами вбачається, що сторони дійшли згоди про здійснення певних дій, направлених на виникнення господарських зобов’язань, за якими позивач зобов’язався поставити товар, а відповідач – прийняти та оплатити його. Тобто форма правочину сторонами вибрана відповідно до ст.205 Цивільного кодексу, на підставі якої у простій письмові формі правочин можна здійснити шляхом складання певного докупнту, підписаного обома сторонами, які буруть участь у правочину.

За п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладанні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, що не суперечить законодавству.

Із взаємодій сторін, суд встановив, що вони направлені на виконання окремих зобов’язань і спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Встановлено судом, що на підставі довіреності №265 від 16.11.2009р., виданої Шахтою „Шахтарська-Глубока” ДП „Шахтарськантрацит” представниом Мурашко М.А. отриманий товар по товарно-транспортній накладній від 16.11.2009р. на загальну суму 11149,24грн.

Факт одержання цього товару відповідачем не спростовується, а навпаки актом звірки від 01.12.2009р. підтверджується одержання руддолготьє в кількості 25,5куб.м. на суму 11779,41грн.

Позивачем відповідачу виставлений рахунок №16001828 від 16.11.2009р. на суму відпущеного товару - 11149,24грн., який не сплачений одержувачем.

Позивач направив відповідачу претензію №04/01-600 від 29.03.2010р. з вимогою оплати, яка останнім отримана та визнана відповіддю № 17-1/1-261 від 16.04.2010р., але грошові кошти за товар не перераховані.

Заперечення відповідача стосовно не одержання від кредитора вимоги про сплату боргу не відповідає дійсності, а тому не приймається судом до уваги, так як претензія являється вимогою до сплати боргу у відповідності з викладеними у частині другої ст. 530 Цивільного кодексу України правилами.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Тобто боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якою э заявлена відповідачу пертензія №04/01-600 від 29.03.2010р.

Крім цього, відповідач відповідно до умов пункту першого ст.692 Цивільного кодексу України, зобов”язаний як покупець оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не вставнолений інший строк оплати товару

Оскільки позивачем доведений факт поставки товару, факт неоплати подержаного відповідачем товару, господарський суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 11149,24грн. заборгованості за товар в повному обсязі.

Окрім заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 144,79грн. 3%річних за період 24.12.2009р. по 30.04.2010р. і 613,21грн. інфляційних витрат за період з грудня 2009р. по березень 2010р., посилаючись на прострочку виконання боржником строку оплати, встановленого ст.530 Цивільного кодексу України у відповідності з пунктом другим ст.625 цього ж кодексу.

У відповідності з правилами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач відмовився заявою від 12.07.2010р. від стягнення річних процентів та витрта від інфляції.

Приймаючи до уваги, що відмова від частини позову не зачипає інтерекси інших осіб, суд приймає цю відмову і не розглядує ці вимоги.

3

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст. 202,530,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175,179-181,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в :

Задовольнити позов Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез в особі відокремленого підрозділу „Управління матеріальними ресурсами” Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез до Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ про стягнення 11907,24грн. заборгованості.

Стягнути з Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ-86206, вул. Крупської, 20, ЗКПО 33136569 на користь Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез-86600, вул. Енгельса, 88, ЗКПО 32366906 в особі відокремленого підрозділу „Управління матеріальними ресурсами” Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез-86602, вул. Заводська, 2, ЗКПО 26391328 заборгованість в сумі 11149,24грн., державне мито в сумі 111,49грн. та 221,21грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 12.07.2010року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

1-відповідачу