Рішення № 10361174, 06.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.10 р.                     Справа № 34/90                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства „Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Макіївського регіонального виробничого управління, м. Макіївка

до відповідача: Харцизького комунального підприємства „Міськводоканал”м. Харцизьк

про стягнення 976486,95грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Сербін В.В. (за довіреністю)

від відповідача – Шевченко Ю.В. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним підприємством „Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Макіївського регіонального виробничого управління, м. Макіївка до Харцизького комунального підприємства „Міськводоканал”м. Харцизьк про стягнення основного боргу в сумі 953639,40грн., пені в сумі 16166,24грн., 3% річних в сумі 2368,51грн. та інфляційні витрати в сумі 4312,80грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання питної води, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 953639,40грн.

В поясненнях від 05.07.2010р. (вхід №02-41/28720) (а.с. 83) позивач погоджується із тим, що відповідачем на момент розгляду справи була сплачена суму у розмірі 300000грн., за послуги централізованого питного водопостачання. Крім того позивач зазначає, що розрахунки заборгованості, пені 3% річних та інфляційних позивачем були здійснені станом на 09.04.2010р., а погашення заборгованості відповідач почав здійснювати в день підписання позовної заяви та здійснення розрахунків. У зв'язку із цим позивач вважає безпідставним здійснювати перерахунок штрафних санкцій та позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій просить задовольнити повністю.

Заявою від 06.07.2010р. (вхід. №02-41/28967) позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 3246,78грн. по стягненню боргу, який виник по селищу імені Войкова та Широкий та просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 950392,62грн. Заяву про зменшення розміру позовних вимог представник відповідача отримав у судовому засіданні про що мається відмітка у нижньому куті заяви. Відповідно до ст. 22 ГПК України заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.05.2010р. (вхід. №02-41/21696) суму боргу визнає у розмірі 650460,70грн. та надав докази часткової оплати суми боргу у розмірі 300000грн.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

Між Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» (Підприємство) в особі директора Макіївського регіонального виробничого управління Гайдаша С.І. та Харцизьким комунальним підприємством „Міськводоканал” (Споживач) в особі директора Єніна. А.М. 26 грудня 2007року укладено договір №2/05-85/07, за умовами якого Підприємство зобов’язується надавати Споживачу послуги з централізованого питного водопостачання в обсягах відповідно до щомісячного графіка в межах технічних можливостей Підприємства, а Споживач зобов’язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами в строки та на умовах передбаченими цим договором.

Відповідно до п. 5.1. договору Споживач оплачує підприємству послуги водопостачання за тарифами, які встановлені відповідно до діючого законодавства та не підлягають погодженню сторонами.

Орієнтована сума договору на дату його укладання складає 2890500грн. та ПДВ 20% - 578100грн. (п. 5.2. договору).

Згідно із п. 5.4. договору з урахуванням протоколу погодження розбіжностей Споживач здійснює поточні платежі за отриману воду рівномірно протягом місяця по 1/3 частини платежу у наступні періоди: 10, 20, 30 числа поточного місяця виходячи із водоспоживання попереднього місяця та діючого на цей період часу тарифу.

Остаточний розрахунок за надані послуги за минувший місяць Споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту в отриманні води платіжним дорученням, після отримання рахунку протягом 5-ти банківських днів з урахування поточних передплат.

Пунктом 6.6. договору встановлено, що Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за послуги питного водопостачання.

У разі несвоєчасної оплати послуг водопостачання Споживач зобов’язаний оплатити Підприємству пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент виникнення заборгованості, на суму заборгованості у відсотковому відношенні, юридичних осіб Споживачу у період виникнення заборгованості. (п 7.3. Договору з урахуванням протоколу погодження розбіжностей).

Договір набуває чинності при досягненні сторонами згоди по всім істотним умовам та діє до 31.12.2008року. Дія договору продовжується на наступний рік на тих же умовах, шляхом підписання додаткової угоди, з урахуванням зміни заявки на споживання води, яка є невід»ємною частиною даного договору. (п 9.1., 9.3. Договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплений печатками підприємств. Договір було укладено із протоколом погодження розбіжностей.

Додатковою угодою від 22 грудня 2008року сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2009р. та внесли зміни до обсягів наданих послуг водопостачання та Додатковою угодою від 31.12.2009р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2010р. та внесли зміни до обсягів наданих послуг водопостачання.

Додаткові угоди підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

Сторонами на виконання умов договору в період з січня по березень 2010р. були складені акти, якими сторони фіксували обсяги поданої питної води. Так відповідно до акту від 29.01.2010р. було подано 470000м3, від 26.02.2010р. подано 455235 м3, за березень 449100м3. Акти підписані збоку відповідача без заперечень.

На підставі складених між сторонами актів позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату послуг центрального водопостачання, зокрема, рахунок №11 від 29.01.2010р. на суму 460528,56грн., №35 від 26.02.2010р. на суму 446061,11грн., №70 від 31.03.2010р. на суму 440049,73грн., всього на загальну суму 1346639,40грн.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору №2/05-85/07 від 24.01.2008р. та неповною оплатою наданих позивачем послуг з централізованого питного водопостачання за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 950392,62грн.

Протягом розгляду справи відповідачем було додано до матеріалів справи копії платіжних документів, які підтверджуються часткову сплату суми боргу у розмірі 300000,00грн., сплату якої також підтверджує позивач у письмових поясненнях від 05.07.2010р. (а.с. 83). У зв'язку із сплатою відповідачем суми у розмірі 300000,00грн., що підтверджується наданими відповідачем документами та не заперечується позивачем, суд дійшов висновку щодо припинення провадження по справі в частині стягнення з Харцизького комунального підприємства „Міськводоканал” основного боргу у розмірі 300000,00грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 18.05.2010р. за спожиту воду по договору №2/05-85/07 від 26.12.2007р. відповідно до якого позивач підтвердив суму у розмірі 653639,40грн., а відповідач у розмірі 650392,62грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку із сплатою відповідачем суми у розмірі 300000грн., провадження по справі в частині стягнення з Харцизького комунального підприємства „Міськводоканал” суми боргу в розмірі 300000грн. слід припинити відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про стягнення суми боргу розмірі 650392,62грн. відповідно до договору №2/05-85/07 від 26.12.2007р. щодо надання послуг централізованого питного водопостачання, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, надані йому послуги не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 650392,62грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу у розмірі 650392,62грн. відповідач підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 650392,62грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 4312,80грн. та 3% річних в сумі 2368,51грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у письмових поясненнях від 05.07.2010р. (а.с.83) зазначає, що сума боргу у розмірі 300000грн. відповідачем почала сплачуватися після здійснених відповідачем розрахунків штрафних санкцій та підписання позовної заяви, у зв'язку із чим позивач вважає, що розрахунок штрафних санкцій зроблений ним вірно. Суд із твердженням позивача частково не погоджується, оскільки сума у розмірі 15000грн., яка підтверджується виписками з банку від 08.04.2010р. на суму 1000грн., (а.с. 40), від 08.04.2010р. на суму 4600грн. та на суму 9400грн. (а.с. 50), була здійснена відповідачем до 09.04.2010р. тобто до дня коли були здійснені розрахунки. Відтак за розрахунком суду стягненню підлягає 3% річних у розмірі 2367,26грн. та інфляційні витрати в сумі 4312,80грн.

З урахуванням вищевикладеного судом також було перераховано суму пені та за висновком суду стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 16160,35грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України. Враховуючи, що сума у розмірі 15000грн. була оплачена відповідачем 08.04.2010р., тобто до дня здійснення позивачем розрахунку суми боргу та штрафних санкцій (09.04.2010р.) судові витрати у цій частині покладаються на позивача.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Макіївського регіонального виробничого управління, м. Макіївка до Харцизького комунального підприємства „Міськводоканал”м. Харцизьк про стягнення основного боргу в сумі 950392,62грн., пені в сумі 16166,24грн., 3% річних в сумі 2368,51грн. та інфляційні витрати в сумі 4312,80грн. , задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 300000,00грн., у зв’язку із відсутністю предмету спору

Стягнути з Харцизького комунального підприємства „Міськводоканал” (86700, м. Харцизьк, вул. Красина, 7, р/р №26003260738040 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, код ЄДРПОУ 05524328) на користь Комунального підприємства „Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Макіївського регіонального виробничого управління (86130, м. Макіївка, вул. Трубіцина, 2, п/р №26006301535922 в філіалі ЦМВ АК ПІБ України м. Макіївки, МФО 334516, ЄДРПОУ 35397827) основний борг в сумі 650392,62рн., пеню в сумі 16160,35грн., 3% річних в сумі 2367,26грн., інфляційні витрати в сумі 4312,80грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Харцизького комунального підприємства „Міськводоканал” (86700, м. Харцизьк, вул. Красина, 7, р/р №26003260738040 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, код ЄДРПОУ 05524328) на користь Комунального підприємства „Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Макіївського регіонального виробничого управління (86130, м. Макіївка, вул. Трубіцина, 2, п/р №26006301535922 в філіалі ЦМВ АК ПІБ України м. Макіївки, МФО 334516, ЄДРПОУ 35397827) державне мито в розмірі 9582,33грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 231,58грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя