Рішення № 10361161, 06.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.10 р.                     Справа № 20/143                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Рассвет-1”, м.Алчевськ

до відповідача: Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ

про стягнення 1993640,00 грн.

За участю представників:

від позивача: Кравченко І.Л. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Шахта „Рассвет-1”, м.Алчевськ, із позовом до Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ, про стягнення 1993640,00 грн. – сума попередньої оплати за вугільну продукцію сплачену за договором поставки вугільної продукції № 29/07-2008 від 29.07.2008 р.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки вугільної продукції № 29/07-2008 від 29.07.2008 р., на приписи Цивільного кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

При цьому, в матеріалах справи наявне поштове повідомлення, яке свідчить про отримання відповідачем процесуального документу по справі № 20/143.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

29 липня 2008 року між Державним відкритим акціонерним товариством „Шахта „Рассвєт” ДП ДХК „Жовтень вугілля” (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Шахта „Рассвет-1” (далі-Покупець) було укладено договір поставки вугільної продукції № 29/07-2008 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, в порядку і на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов’язався передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію, найменування, якість, кількість, ціна якого визначається в специфікаціях, що оформлені у вигляді додатків до Договору, що є невід’ємною частиною.

Згідно із п.5.2 Договору, оплата за товар проводиться в безготівковому порядку на підставі пред’явлених Постачальником рахунків шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Умови оплати – на протязі 10 банківських днів після закінчення звітного місяця. Допускається попередня оплата товару.

Відповідно до специфікації № 1 від 29.07.08 р. до Договору ДВАТ „Шахта „Рассвєт” ДП ДХК „Жовтеньвугілля” зобов’язався поставити ТОВ „Шахта „Рассвет-1” у серпні-грудні 2008 р. 20000 тон вугілля вартістю 9480000,00 грн.

Як зазначає позивач у своєму позові, позивач перерахував на протязі серпня 2008 року – березня 2009 року ДВАТ „Шахта „Рассвєт” ДП ДХК „Жовтеньвугілля” попередню оплату за вугілля в сумі 6230000,00 грн., що підтверджується виписками банку про рух грошових коштів на рахунку позивача.

При цьому, ДВАТ „Шахта „Рассвєт” ДП ДХК „Жовтеньвугілля” здійснило поставку позивачу 17654 тон вугілля загальною вартістю 4236960,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме – актами прийому-передачі вугілля.

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 18.09.07 р. № 372 діяльність ДВАТ „Шахта „Рассвєт” ДП ДХК „Жовтеньвугілля” була припинена шляхом реорганізації – приєднання до Державного підприємства „Шахтарськантрацит”. Пунктом 5 зазначеного наказу передбачено, що ДП „Шахтарськантрацит” є правонаступником усіх майнових прав та обов’язків ДВАТ „Шахта „Рассвєт” ДП ДХК „Жовтеньвугілля” згідно із передавальним балансом.

Станом на 01.12.09 р. згідно Проміжного передавального балансу, затвердженого заступником Міністра вугільної промисловості України ДВАТ „Шахта „Рассвєт” ДП ДХК „Жовтеньвугілля” передало, а ДП „Шахтарсьантрацит” прийняло заборгованість перед ТОВ „Шахта „Рассвет-1” в сумі 20845,54 грн. за Договором.

12 травня 2010 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 143 про повернення сплаченої попередньої оплати за Договором в сумі 1993640,00 грн., яка відповідачем залишена без відповіді.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 1993640,00 грн. – суми попередньої оплати за вугільну продукцію сплачену за договором поставки вугільної продукції № 29/07-2008 від 29.07.2008 р.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 693 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що у випадку, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Свої позовні вимоги позивач підтвердив наявними в матеріалах справи договором поставки вугільної продукції № 29/07-2008 від 29.07.2008 р., Специфікацією до Договору, актами прийому-передачі, накладними, рахунками, виписками банку, актом звірки.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1993640,00 грн. – суми попередньої оплати за вугільну продукцію сплачену за договором поставки вугільної продукції № 29/07-2008 від 29.07.2008 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки суду не надано доказів належного виконання відповідачем умов Договору щодо поставки товару.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 693 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Рассвет-1”, м.Алчевськ, до Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м.Шахтарськ, про стягнення 1993640,00 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Шахтарськантрацит” (86211, Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Крупської, 20; код ЄДРПОУ 32299510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахта „Рассвет-1” (94204, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Московська, 6; код ЄДРПОУ 35038195) 1993640,00 грн. – суму попередньої оплати за вугільну продукцію сплачену за договором поставки вугільної продукції № 29/07-2008 від 29.07.2008 р., 19936,40 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 06.07.10 р.

Повний текст рішення підписано 08.07.10 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.