Рішення № 103610006, 03.03.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16410/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря Луцак В.Я.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіУжгород впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Хрипта Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Калінін Сергій Костянтинович, звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича №37027 від 14.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором в розмірі 41280,00 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, зокрема по оплаті послуг за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5000,00 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис №37027 від 14.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 41 280,00 грн. Приватний нотаріус мотивував вказаний виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №2514445 від 20.12.2020 укладеним із ТОВ «МІЛОАН», правонаступником цсіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ». Вказано, що строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів, стягнення проводиться за період з 22.03.2021 по 11.05.2021, і що сума заборгованості за кредитним договором складає 41280,00 грн. Зазначає, що згідно реєстру приватних нотаріусів, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович тимчасово не діє. На підставі спірного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Хриптою Олександром Олександровичем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66992691 від 01.10.2021.

Вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що такий протиправний, винесений з порушенням вимог діючого законодавства, його було вчинено нотаріусом за відсутності документів, що підтверджували б безспірність заборгованості тана кредитному договорі не посвідченому нотаріально. Зазначає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої палати Вурховного суду від 21.09.2021 у справі №910/10374/17.

Крім того, разом з позовною заявою представник позивача - адвокат Калінін Сергій Костянтинович подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення по виконавчому провадженні №66992691 за оспорюваним виконавчим написом.

Процесуальні дії по справі:

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.12.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін (а.с. 35-36).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Калініна С.К. про забезпечення позову у даній справі задоволено. Постановлено зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №37027 від 14 травня 2021 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, яким запропоновано стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором в розмірі 41 280,00 грн., за яким приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №66992691 (а.с.38-41).

06.01.2022 року до суду від представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за довіреністю Бабич В.І. поступив відзив на позовну заяву, до якого додано докази його направлення іншим учасникам справи. У відзиві зазначено, що відповідач ознайомившись з попередньою (орієнтовною) сумою судових витрат вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. не відповідає складності. Повністю заперечує та просить відмовити у відшкодуванні витрат на провову допомогу позивачу, так як: сума та вид виконаної роботи є неспівмірними та не відповідають критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг; час витрачений на підготовку позовної заяви є невиправданим та явно не співмірним із складністю виконаних адвокатом робіт. Просять ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (а.с. 47-48).

11.01.2022 представником позивача подано заяву, з доказом її направлення іншим учасникам, в якій просив про приєднання до матеріалів справи доказів щодо сплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме копії меморіальних ордерів від 26.11.2021, 02.12.2021 та 25.12.2021 (а.с. 55, 56,-58).

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. При цьому, 12.01.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача адвоката Калініна С.К. поступила заява, у якій просить розглянути справу без участі сторони позивача, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та треті особи в судове засідання повторно не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення про їх виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. При цьому, від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву, а треті особи пояснень не подавали.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача та третіх осіб та на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 14.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №37027. Згідно вказаного виконавчого напису запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: невідомо, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код: 35234236, місцезнаходженя: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 відкритий у АТ «Райфайзен Банк Аваль», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 40484607, відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги №65-МЛ від 23 березня 2021 року за Кредитним договором №2514445 від 20.12.2020 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 . Пропонує задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» стягнути з ОСОБА_1 за період з 22.03.2021 року по 11.05.2021 року включно, суму у розмірі: 15000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 23850,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 1500,00 грн. заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту; за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача; загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 41280.00 грн. (а.с. 14).

Згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.10.2021 ВП №66992691 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Хриптою Олександром Олександровичем розглянуто заяву стягувача про примусове виконання та постановлено відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого напису №37027 виданого приватним нотаріусом Київського МНО Остапенко Євгена Михайловича про стягнення з ОСОБА_1 41280 грн. на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» (а.с. 19).

З копії постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.11.2021 у ВП № 66992691 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Хриптою Олександром Олександровичем, при примусовому виконанні виконавчого напису № 37027 виданого 14.05.2021 приватним нотаріусом Київського МНО Остапенко Євгена Михайловича постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 20).

З доданої до матеріалів справи копії кредитного договору №2514445 від 20.12.2020 вбачається, що такий укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та громадянином України ОСОБА_1 . Відповідно до п.п. 1.2. вказаного договору сума кредиту становить 15000.00 грн., у валюті: Українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 20.12.2020 (п.п. 1.3 кредитного договору). У відповідності до п.п. 1.4. договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 19.01.2021. Згідно п.п. 1.5. кредитного договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити Позичальник за цим договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 7125,00 грн. в грошовому виразі та 578.00 грн. відсотків річних у процентному значенні і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1.-1.5.2. Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 22125.00 грн. Комісія за надання кредиту: 1500.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1. договору). Проценти за користування користування кредитом: 5625.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована (п.п. 1.5.2.) Крім того, доданий Графік розрахунків (Додаток №1 до Кредитного договору) містить розрахунок заборгованості (в тому числі суми кредиту 15000.00; комісії за надання кредиту 1500.00; процентів 5625.00, разом 22125.00, із зазначенням дати платежу 19.01.2021 (а.с. 15-18).

У відповіді від 26.07.2021 Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на адвокатський запит повідомлено, що наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30 червня 2021 року № 1075/6 «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М.», на підставі пункту 4 частини першої статті 29-1 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. зупинена з 01 липня 2021 року до усунення цього недоліку (а.с. 21).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Згідно із ч. 1 ст. 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 12 та 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Звертаючись до суду з даним позовом, сторона позивача посилається на порушення порядку вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом, а саме: вчинення виконавчого напису за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості.

Згідно зі ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" (надалі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі «Порядок»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі «Перелік»).

Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Незважаючи на те, що судовим рішення були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, виконавчий напис був вчинений за Кредитним договором №2514445 від 20.12.2020 року, який нотаріально не посвідчений. Наведене дає підстави для визнання спірного виконавчого напису №37027 вчиненого 14.05.2021 року таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Також, згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного суду в справі № 910/10374/17 від 21.09.2021 порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Пронотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19) та Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справа №569/8884/17 (провадження № 61-48189св18) у постанові від 14.08.2019.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку і на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України "Про нотаріат"у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

З наведеного можна зробити висновок, що відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Так, з доданої до позову копії кредитного договору № 2514445 від 20.12.2020 встановлено, що такий не є посвідченим нотаріально. За умовами вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» зобов`язалося надати Позичальнику грошові кошти в сумі 15000.00 грн. строком на 30 днів з 20.12.2020. Термін повернення кредиту і сплати комісії та прооцентів 19.01.2021. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 22125.00 грн. (п.1 Кредитного договору). Доказів того, що вказаний договір продовжувався після 19.01.2021, суду надано не було.

Разом з тим, із доданої копії оспорюваного виконавчого напису №37027 вбачається, що сума заборгованості за вказаним кредитним договором за період з 22.03.2021 року по 11.05.2021 року включно становить: 15000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 23850,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 1500,00 грн. заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту; за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача; загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 41280.00 грн.

Відповідно до глави 5ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

У п. 2.3 глави 16 Вчинення виконавчого напису Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, який суд в даному випадку застосовує за аналогією, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Однак підтвердження того, що таке повідомлення позивачем було отримано в матеріалах справи відсутнє, що також свідчить про порушення відповідачем прав позивача як боржника щодо можливості спростування розміру заборгованості.

З огляду на вищевказане, на думку суду, приватний нотаріус Остапенко Євген Михайлович, не переконався належним чином у безспірності характеру правовідносин між відповідачем та позивачем, не перевірив дійсність суми заборгованості за договором, а отже заявлена відповідачем до стягнення кредитна заборгованість не могла вважатися безспірною на момент вчинення виконавчого напису.

Враховуючи наведене, позовна вимога про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягає до задоволення.

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Що стосується вимоги про стягнення судових витрат, то слід зазнчити наступне.

Так, у відповідності до ч. ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-другоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Подібні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 580/3241/20, від20.01.2021 у справі № 750/2055/20.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача не погоджувалась із сумою заявлених стороною позивача витрат на правничу допомогу, заперечувала щодо таких, зазначала, що сума та вид виконаної роботи є неспівмірними та не відповідають критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг, час витрачений на підготовку позовної заяви є невиправданим та явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт, у зв`язку з чим,просила відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, в постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 757/16448/17-ц, від 24.03.2021 у справі № 308/1020/16-ц.

На підтвердження витрат на правову допомогу, понесених позивачем до позовної заяви додано: договір №б/н/21 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 04.10.2021 укладений між Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» в особі керуючого Калініна С.К. та ОСОБА_1 (а.с. 22-24), Додаток №1 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №б/н/21 від 04.10.2021, в якому домовились про гонорар бюро, умови та порядок розрахунків, що за надання професійної правничої допомоги, клієнт сплачує Бюро гонорар (винагороду) в розмірі 5000,00 грн.; Додаток №2 до вказаного Договору акт виконаних робіт (наданих послуг) від 25.11.2021р., в якому перелічені послуги, термін виконання та вартість, а також копії меморіальних ордерів від 08.10.2021 на 1000,00 грн., 26.11.2021 на 1000,00 грн., 02.12.2021 на 1000,00 грн. та 25.12.2021 на 2000,00 грн. про оплату ОСОБА_1 за договором №б/н/21 від 04.10.2021 (а.с. 26, 56,-58). Повноваження адвоката Калініна С.К. підтверджуються ордером на надання правничої (правової допомоги) серія ВІ № 1065577 від 25.11.2021 (а.с. 7).

Проаналізувавши долучений до матеріалів позову акт виконаних робіт (наданих послуг), подані документи,суд дійшов висновку, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) при складанні, оформленні позовної заяви та заяви про забезпечення позову не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг і часом, витраченим на виконання відповідних робіт.

З огляду на зазначене, суд частково приймає до уваги посилання представника відповідача про неспівмірність вартості послуг адвоката.

Верховний Суд в додатковій постанові від 28.04.2021 у справі № 903/451/20 наголосив, що визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Враховуючи наведене, надавши оцінку поданим позивачем доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначивши характер та фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи (вивчення документів, консультація клієнта щодо захисту його прав, складання адвокатського запиту, підготовка позовної заяви та заяви про забезпечення позову), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., оскільки саме такий розмір судових витрат є доведеним, документально обґрунтованим та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Крім того, у відповідності до ст.141ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1362,00 грн. судового збору, які підтвердженні квитанціями про сплату.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 13 , 81 , 141 , 223 , 258-259 , 268, 272-273, 354-353 ЦПК України, ст. ст. 11, 207, 626, 628, 633, 634 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Хрипта Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича за №37027 від 14.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором в розмірі 41280,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2021 року у справі продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Хрипта Олександр Олександрович, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Мукачево, вул.. Штефана Августина, 25/2, офіс. 36.

Дата складення повного рішення суду 07 березня 2022 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило