Ухвала суду № 103608897, 07.03.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 07.03.2022 Справа № 554/1851/22

Єдиний унікальний номер 554/1851/22

Провадження №1-кс/554/2707/2022

У Х В А Л А

Іменем України

07 березня 2022 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Бугрій В.М., при секретарі судового засідання Шевченко О.Г., за участю прокурора Верблюд М.Г ., слідчого Горбовського В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Тимохіної Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області старшого лейтенанта юстиції Горбовського В.Ю. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022170000000007 від 05.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав, що з квітня 2014 року на території Донецької області створена та діє до цього часу терористична організація «Донецька народна республіка» (далі ДНР), тобто стійке об`єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності.

Основною метою створення та діяльності ДНР є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України, шляхом створення незаконного державного утворення «Донецька народна республіка» на території Донецької області, його подальший вихід зі складу України в порушення порядку, встановленого ст.ст. 2, 73 Конституції України.

Вказана терористична організація, у відповідності до мети її створення, є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій.

З метою вчинення злочинів керівництвом та членами терористичної організації ДНР розроблений, доведений до відома та схвалений усіма співучасниками детальний план їх вчинення, а між учасниками терористичної організації, розподілені функції (ролі), що базуються на специфічних навиках та соціальному статусі кожного співучасника. Розподіл функцій між співучасниками був спрямований на досягнення єдиного протиправного плану вчинення злочинів терористичною організацією ДНР.

В цілому, для діяльності зазначеної злочинної організації характерна стабільність складу, стійкі зв`язки, насильницька та корислива спрямованість дій учасників, єдність їх намірів щодо протиправних дій, тотожність способу здійснення злочинних посягань, попередня та чітка розробка єдиного плану вчинення злочинів, розподіл ролей між учасниками та ретельна їх підготовка.

Кожний із учасників злочинної організації, незалежно від відведеної йому ролі, обізнаний щодо загальних її цілей та окремих осіб, які діяли за їх вказівкою, і проявляв бажання сприяти їх досягненню та безпосередньо брав участь у вчиненні злочинів.

На керівників блоків (політичний, силовий тощо) покладається організація, керівництво діями та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників підрозділів, що входять до їх складу.

При цьому на керівників та учасників т.зв. «силового блоку» (не передбачених законом збройних формувань) покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройних нападів та опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідально до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 днів в Україні введено воєнний стан.

Згідно повідомлення 1 відділу ГВ ЗНД Управління СБ України в Полтавській області, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сприяє діяльності терористичної організації «ДНР» шляхом передачі представникам вказаної терористичної організації відомостей щодо точного місця розташування вогневих позицій підрозділів силових структур України, залучених до оборони м. Маріуполь Донецької області

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , з метою обміну інформацією з необмеженим та невизначеним колом осіб зареєстрував (точний час у ході досудового розслідування не встановлений) у загальнодоступній та соціально-орієнтованій інтернет-мережі «Facebook» за електронною адресою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » електронну сторінку (аккаунт) під мережевим псевдонімом «Евгений Гарец».

Так, ОСОБА_1 , маючи негативне ставлення до чинної влади в Україні та української держави у цілому, діючи умисно, усвідомлюючи всі вищеназвані обставини, розуміючи, що основною метою діяльності терористичної організації «ДНР» є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення незаконного державного утворення «Донецька народна республіка» на території Донецької області, в порушення порядку, встановленого ст.ст.2,73 Конституції України, підтримуючи ідеї та мету створення терористичної організації ДНР, будучи колишнім жителем

м. Маріуполь Донецької області, та маючи у вказаному місті широке коло знайомств та зв`язків, вирішив сприяти діяльності терористичної організації «ДНР» шляхом повідомлення представникам вказаної терористичної організації місця розташування вогневих позицій силових та воєнізованих підрозділів України, які залучені до оборони м. Маріуполь під час воєнного стану.

На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1 03.03.2022 о 16 год. 47 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із використанням належного йому на праві приватної власності мобільного телефону марки Neffos TP706A (IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) із сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 та встановленим мобільним додатком «Lite (Facebook)» надіслав учаснику терористичної організації «ДНР» т.зв. «Уповноваженому по правам людини в ДНР» ОСОБА_2 текстове повідомлення із зазначенням місць розташування вогневих позицій силових та воєнізованих підрозділів України, які залучені до оборони м. Маріуполь під час воєнного стану.

Таким чином, ОСОБА_3 сприяв діяльності не передбачених законом збройним формуванням терористичної організації «ДНР» на території Донецької області, яке у збройний спосіб протистоїть підрозділам Збройних сил України, залучених до проведення операції Об`єднаних сил на території Донецької області та відсічі збройної агресії Російської Федерації.

Своїми умисними діями, які виразились у сприянні діяльності терористичної організації, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.

05.03.2022 громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Бережнівка, Кобеляцького району, Полтавської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у зв`язку з наявністю достатніх доказів, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме:

повідомленням 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Полтавській області про виявлене кримінальне правопорушення від 05.03.2022;

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05.03.2022;

протоколом огляду мобільного телефону від 05.03.2022;

іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Разом із цим, у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені

ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим, є необхідність в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з його утриманням у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Згідно ч.1ст.183КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Згідно ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, як на території України, так і на території тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим, а також закордоном, у т.ч. на території Російської Федерації через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, за скоєння ним особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Також, підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи поза аудіо-, візуальним контролем працівників установи виконання покарань, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема документальні матеріали, електронні файли тощо, які підтверджують факт сприяння ним терористичній організації «ДНР», та які, на даний час, не встановлені органом досудового розслідування.

Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_1 , може незаконно впливати на свідків, які дають викривальні покази щодо нього.

Крім того, підозрюваний може продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється (сприяння діяльності терористичної організації) або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Інші більш м`які запобіжні заходи (у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту) не можливо застосувати до підозрюваного

ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, оскільки існують вагомі причини вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування, через усвідомлення втрати свободи на тривалий час, як на території України, так і на території тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим, а також закордоном, у т.ч. на території Російської Федерації; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які можуть бути приховані у схованка («схронах»); може продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється або вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків.

Крім того, згідно листа Верховного суду від 03.03.2022 №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

ОСОБА_1 фізично здоровий, спеціального лікування або особливих умов тримання, не потребує.

На даний час діяльність терористичної організації ДНР не припинена. Частина території Донецької області, де діють терористи не підконтрольна правоохоронним та органам влади України.

При вирішенні питання про доцільність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч. 1 ст. 258-3 КПК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Разом із цим, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, згідно ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у розмірі вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Розмір застави ОСОБА_1 просив визначити з урахуванням наступних доводів.

Так, згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, зважаючи на вимоги ч.5 ст.9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч.3 ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні який ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Враховуючи характер кримінального провадження, розслідуваного відносно ОСОБА_1 , а саме вчинення ним особливо тяжкого злочину, у органу досудового розслідування немає підстав вважати, що застава, у розмірі, меншому ніж верхня межа розміру, відповідно до ступеню тяжкості вчиненого злочину, зможе забезпечити реалізацію мети обрання запобіжного заходу. У зв`язку із чим, ОСОБА_1 необхідно визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити розмір застави, який забезпечить виконання ним, передбачених КПК України обов`язків та належну процесуальну поведінку, що повинен складати не менше 300 (трьохсот) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, тобто в сприянні діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка». Підозрюваний може утримуватись в установах виконання покарань, а тому враховуючи вищевказані ризики, викладені обставини, що підтверджують наявність зазначених ризиків, матеріали, що підтверджують ці обставини, а також обґрунтування неможливості запобігання ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного та захисника дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

05.03.2022 громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Бережнівка, Кобеляцького району, Полтавської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у зв`язку з наявністю достатніх доказів, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним злочину підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків, кримінального правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того слідчий суддя бере до уваги те, що останній, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров`я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров`я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками.

Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та має бути призначений у розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров`я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Полтавській області старшого лейтенанта юстиції Горбовського В.Ю. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022170000000007 від 05.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з 05 березня 2022 року з 11 год. 05 хв.

Строк діїухвали до 11год. 05хв. 04.05.2021 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , визначених КПК України обов`язків.

Призначити заставу в розмірі 744 300 грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 , звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA 398201720355289002000015950, В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вищедепозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особівДержавній установі Полтавська установа виконання покарань №23.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державній установі Полтавська установа виконання покарань №23 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на ньогообов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави,та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноваженаслужбова особав Державнійустанові Полтавськаустанова виконанняпокарань №23 у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язанароз`яснятийого обов`язкиі наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя : В.М.Бугрій