Ухвала суду № 103607630, 03.03.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1486/22

Провадження № 1-кс/201/453/2022

УХВАЛА

Іменем України

03 березня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В., при секретарі судового засідання Вітушкіної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу адвоката Прядко Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.10.2020 року про закриття кримінального провадження № 42018041160000161, внесеного до ЄРДР 08.08.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Суть скарги (заяви, клопотання).

Адвокат ПрядкоО.О.в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.10.2020 року про закриття кримінального провадження № 42018041160000161, внесеного до ЄРДР 08.08.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, в якій просив вказану постанову скасувати.

В поданій скарзі скаржник зазначив, що під час моніторингу судових рішень у ЄДРСР з ухвали по справі № 201/7566/21 йому стало відомо про закриття вказаного кримінального провадження, постанова ним не отримувалась, а тому він просив її скасувати.

Позиції сторін.

Скаржник в прохальній частині скарги просив розглянути її без його участі, просив її задовольнити.

Слідчий СВВП №5ДРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що наявні докази в матеріалах справи.

Процесуальні питання.

Відповідно до ст. 107 КПК України повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї документи, приходить до наступного висновку.

Норми КПК України, які застосовуються при вирішенні клопотання.

Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.

Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Зокрема, якщо слідчим, дізнавачем закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Згідно ч. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин надсилається їй.

Під час розслідування слідчий здійснює процесуальні дії, тобто усі передбачені кримінально-процесуальним законодавством заходи, слідчі дії, що виконують функції збирання, дослідження, оцінювання й використання доказів. Процесуальні дії завжди спрямовані на одержання та перевірку доказів під час розслідування кримінального провадження - збирання та фіксацію доказів, притягнення як обвинуваченого, обрання запобіжного заходу, визнання потерпілим, цивільним позивачем або цивільним відповідачем тощо.

Таким чином сторона захисту, потерпілий можуть звернутися до сторони обвинувачення із клопотанням у порядку ст. 220 КПК України, в якому можуть просити слідчого або прокурора про виконання певних процесуальних дій, а останні мають розглянути таке клопотання та у межах дискреційних повноважень прийняти рішення про проведення процесуальних дій або відмову у їх проведенні.

КПК України закріплений правовий статус слідчого судді систему закріплених нормативно-правовими актами засад і норм, які визначають процесуальне становище, повноваження (права та обов`язки) слідчого судді.

До повноважень слідчого судді у відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частиною 2 ст. 307 КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 07 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Оцінка слідчого судді і висновки.

Зі змісту ухвали слідчого судді від 03.08.2021 року у справі № 201/7566/21, на яку посилається скаржник, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 42018041160000161 від 08.08.2018 року за ч. 1 ст. 190 КК України.

20.03.2020 року прокурором Крамаренком С.П. винесена постанова про зміну територіальної підслідності кримінального провадження на СВ Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лесних Р.Д., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Дзюбой В.В. про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018041160000161 від 08.08.2018 року.

Відповідно до листа заступника керівника Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра від 09.07.2021 року, 09.10.2020 року слідчим Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування по кримінальному провадженню розпочате 08.08.2018 року і закрито 09.10.2020 року.

Як вказує скаржник, копію постанови про закриття кримінального провадження він не отримав.

При цьому слідчий суддя звертає увагу не те, що майже півтори роки після закриття кримінального провадження, скаржник (потерпілий) не цікавився ані вказаним досудовим розслідуванням, ані проведенням слідчих дій в його рамках чи результатом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Так, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утриматися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Слідчий суддя констатує, що скаржником (потерпілим) не доведено, що взагалі з 08.08.2018 року по теперішній час він цікавився ходом розслідування кримінального провадження. Доказів на підтвердження листування чи іншої зацікавленості скаржником кримінальним провадженням слідчому судді не надано.

На думку слідчого судді, скаржник недобросовісно користується належними йому процесуальними правами та з 08.08.2018 року не цікавився кримінальним провадженням.

В свою чергу, слідчий суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі, й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Також слідчий суддя звертає увагу на те, що скаржник в своїй скарзі не вказує, які саме слідчі дії не були виконані під час досудового розслідування, яких свідків чи очевидців допитано не було, а тому його доводи щодо неповноти досудового розслідування та порушень вимог КПК під час розслідування кримінального провадження свого підтвердження не знайшли, тому виходячи з вище наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що вимоги скарги не ґрунтуються на вимогах чинного кримінального процесуального законодавства.

Крім того, слідчий суддя враховує ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Лесних Р.Д., погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області Дзюбой В.В. про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018041160000161 від 08.08.2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 КПК України, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Слідчий суддя наголошує, що проведення будь-яких слідчих дій поза межами строку досудового розслідування не допускається, в свою чергу, закінчення строку досудового розслідування є безумовною підставою для закриття провадження.

Отже, підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження не встановлено.

Частиною 2 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи ті обставини, що в даний час в даному кримінальному провадженні всі можливі та необхідні слідчі дії виконані, виконувати будь-які інші слідчі дії не є доцільним, а також здобути нові будь-які докази в даному кримінальному провадженні не є можливим та можливість їх здобуття вичерпано, а також враховуючи те, що скаржник (потерпілий) не цікавився ходом досудового розслідування, а також через те, що ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні, що, у свою чергу, унеможливлює поновлення строку досудовогорозслідування,який закінчився, за таких обставин приходжу до висновку, що в задоволенні даної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 376, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги адвоката Прядко Олександра Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.10.2020 року про закриття кримінального провадження № 42018041160000161, внесеного до ЄРДР 08.08.2018 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особами, що були відсутні при її проголошенні, в той же строк з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя О.В.Батуєв