Рішення № 10360694, 21.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.10р.Справа № 21/67-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Барс" відділення міжнародної асоціації ветеранів підрозділу антитерору "Альфа", с. Волоське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Синельникове, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Синельникове, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Синельникове, Дніпропетровська область

про стягнення 71 696,99 грн. за договором надання послуг

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача - Овсяникова Є.Д. дов. б/н від 19.02.10р.;

від відповідача - ОСОБА_5, дов. 01/10 від 01.04.2010р.;

від третьої особи-1 - ОСОБА_5, дов. б/н б/д;

від третьої особи-2 - ОСОБА_5, дов. б/н б/д.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ „Альфа-Барс” (позивач за первісним позовом) звернувся з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач за первісним позовом) та просить стягнути з останнього заборгованість 71696 грн. 99 коп. згідно договору № АБ-5/09 від 01.04.2009р. посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасного і повного здійснення оплати за надані послуги охорони в порушення умов договору та норм ст.ст. 526, 530, 536, 610, 611, 625 ЦК України.

Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проти первісного позову заперечує, у судовому засіданні та у відзиві на позов просить відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що ОСОБА_1 не укладав вищезгаданого договору, акти приймання-передачі робіт не підписував, позивачем роботи по охороні обєкту не надавались, відповідач не є ні власником, ні орендарем приміщення, яке є предметом спірного договору, а тому не мав права укладати договір на охорону, працював у магазині майстром з ремонту мобільних телефонів та аксесуарів, має свою печатку фізичної особи-підприємця, яка знаходилася в ящику стола. При цьому, також зазначив, що за цією адресою знаходяться інші орендарі, а саме: функціонує кафе „Діоніс”, яке займає частину приміщення торговельного комплексу „Пелікан”, та яким укладено договір на охорону з ТОВ „Альянс-Гарант”.

17.05.10р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до ТОВ „Альфа-Барс” з зустрічною позовною заявою в якій просить визнати недійсним договір № АБ-05/09 посилаючись на те, що оспорюваний договір суперечить ст. 203 ЦК України, а саме: п.4.5.2 Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України № 505 від 01.12.2009р. „Про затвердження Ліцензійний умов провадження господарської діяльності з надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян” за яким забороняється здійснювати за цивільно-правовими договорами заходи охорони майна без наявності відповідних документів, які підтверджують повноваження замовника охоронних послуг щодо володіння, користування або розпорядження цим майном.

Право власності на нерухоме майно замовника охоронних послуг підтверджується правовстановлюючим документом і витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

ОСОБА_1 вказує на те, що не являється власником майна, а працює в магазині, надаючи послуги з ремонту мобільних телефонів, тобто укладати договір не мав права.

Власником нерухомого майна, що розташоване у АДРЕСА_2 є ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 24.03.2006р., що підтверджується довідкою Синельниківського МБТІ від 24.03.10р.

27.02.2009р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, який є братом ОСОБА_1 (відповідача за первісним позовом) було укладено договір оренди частини приміщення площею 11 кв.м. за вказаною вище адресою строком на десять місяців. ОСОБА_6, як власник приміщення та ОСОБА_2, як орендар приміщення магазину не надавали згоди на укладення оспорюваного договору, що є порушенням п.2.2.1 вищезазначеного Наказу МВС України № 505 від 01.12.2009р.

Крім того, обєкт охорони в договорі не зазначений, виходячи з того, що за адресою: АДРЕСА_2 розташований торговельний комплекс „Пелікан”, що складається з магазину, кафе та магазину „Мобілочка” площею 11 кв.м. і всі ці частини цілісного торговельного комплексу належать і орендуються різними приватними підприємцями.

Також представник ОСОБА_1 вказав на те, що останній працював в магазині, який орендував його брат ОСОБА_2, жодного разу охоронців не бачив, оскільки послуги з охорони магазину позивачем не надавались.

В усних поясненнях у ході судового розгляду справи фізична особа-підприємець ОСОБА_1 пояснив, що на вимогу директора ТОВ „Альфа-Барс” підписав чисті аркуші паперу.

Представники третіх осіб-1, 2 в судове засідання не зявилися, однак на вимогу суду в попередньому судовому засіданні надали письмові пояснення по суті позову в яких пояснили, що ніяких договорів з позивачем ТОВ „Альфа-Барс” не підписували, охорона нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_2 позивачем не здійснювалась.

Представник третьої особи-2 - ОСОБА_3 пояснила, що договір охорони був укладений орендарем кафе „Діоніс”, яке також орендує частину торгівельного комплексу „Пелікан”, але не з позивачем, а з фірмою „Альянс-Гарант”.

У судовому засіданні представник ТОВ „Альфа-Барс” заявив клопотання про проведення почеркознавчої експертизи для встановлення достовірності підпису Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на спірному договорі та актах здачі-приймання виконаних робіт.

Представник відповідача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував, оскільки пояснив, що ОСОБА_1 підписи поставив, але на чисті аркушу паперу.

Враховуючи наведене, суд не находить підстав для задоволення клопотання ТОВ „Альфа-Барс” щодо проведення почеркознавчої експертизи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ :

01 квітня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Альфа-Барс” відділення міжнародної асоціації ветеранів підрозділу антитерору „Альфа” та Приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № АБ-5/09 (а.с. 13-14, том 1).

Згідно п.1.1 цього договору, предметом договору є надання позивачем послуг охорони відповідачеві приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Вид охорони приватна. Час охорони з 8-00 - до 8-00, одним охоронцем.

Вартість послуг по охороні магазину складає фіксованих 7000 грн. щомісячно. Оплата послуг позивача повинна здійснюватися відповідачем на підставі акту виконаних робіт на протязі пяти банківських днів після його підписання на поточний рахунок позивача.

Строк дії договору встановлений до 31.03.2010р.(п.4.1, п.4.2, п. 6.1 договору).

На підтвердження виконання умов договору ТОВ „Альфа-Барс” надані акти здачі-приймання робіт по договору № АБ-5/09 від 01.04.2009р. від 30.04.2009р., від 31.05.2009р., від 30.06.2009р., від 31.07.2009р., від 31.08.2009р., від 30.09.2009р., від 31.10.2009р., від 30.11.2009р., від 31.12.2009р., які підписані як позивачем, так і відповідачем - ОСОБА_1 (а.с.15-23, том 1).

Вивчивши наявні в матеріалах справи документи та аналізуючи їх з поясненнями представників сторін в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню, а позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним договору підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 978 ЦК України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Ця стаття включена до параграфу „Спеціальні види зберігання” ЦК України.

Положення параграфу 1 глави 66 ЦК України „Зберігання” застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом (с. 955 ЦК України).

Тобто, до відносин щодо охорони майна (об'єктів) застосовуються загальні правила про зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 937 ЦК України, Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У ході судового розгляду справи позивач ТОВ „Альфа-Барс” не довів факту приймання-передачі нерухомого майна для здійснення охорони згідно до умов оспорюваного договору у відповідності до вимог ст.ст. 937, 978 ЦК України.

Крім того, як вбачається зі змісту оспорюваного договору, предметом його є охорона магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2,.

Однак цей договір не містить ні назви, ні загальної площі охоронюваного приміщення магазину, виходячи з того, що в даному торгівельному комплексі „Пелікан” здійснювали свою підприємницьку діяльність і інші субєкти підприємницької діяльності, що підтверджується поясненнями третіх осіб та наявними в матеріалах справи фотознімками (а.с.62,63, том 1).

Зазначене не спростовано позивачем ТОВ”Альфа-Барс” у ході судового розгляду справи.

Також не можуть служити належними доказами виконання робіт акти здачі-приймання робіт, складені позивачем та відповідачем, оскільки їх зміст не містить посилання на приймання виконаних робіт відповідачем, а зазначено про те, що складені ці акти „втому, що надані Виконавцем послуги задовольняють умовам договору” (а.с.15-23, том 1).

Графіки несення служби також не містять загальну площу охороняємого обєкту, найменування замовника, договору на підставі якого здійснювалась така охорона та складалися відповідні графіки (а.с.76-84, том.1).

Відсутні і журнали здачі змін охоронцями, а письмові пояснення самих охоронців, надані суду не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки зазначені особи перебувають в трудових відносинах з позивачем ТОВ „Альфа-Барс”. Крім того, в судове засідання охоронці не з'явились, належних довіреностей на представництво їх в суді не направили, у звязку з чим у суду не має можливості встановити належність підписів на поясненнях особам, які викликались до суду (а.с. 7, 8, том 2).

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, при визначенні питання недійсності правочину має застосовуватися законодавство, яке діяло на момент його укладання.

Відповідно до наказу Міністерства Внутрішніх справ України від 14.12.2004р. № 145/1501 зареєстрованого в Мінюсті України 31.12.2004р. за № 1678/10277 „Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян”, в редакції 2008р, що діяли на момент укладення спірного Договору (далі Ліцензійні Умови), охорона майна - діяльність суб'єктів охоронної діяльності з організації та практичного здійснення на підставі цивільно-правових договорів заходів, спрямованих на забезпечення схоронності, цілісності визначених володільцем майна належних йому будівель, споруд, іншого рухомого та нерухомого майна (далі - майно) з метою відвернення та/або недопущення безпосередніх посягань на майно, припинення не санкціонованого володільцем доступу до нього для збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення володільцем цього майна всіх належних йому повноважень щодо нього (п. 1.3.1. Ліцензійних Умов).

Пунктом 4.5. Ліцензійних Умов з метою організації та під час здійснення охоронної діяльності забороняється:

- здійснювати за цивільно - правовими договорами заходи охорони майна без наявності відповідних документів, які підтверджують повноваження замовника охоронних послуг щодо володіння, користування або розпорядження цим майном, законність перевезення належного йому вантажу тощо, та охорони громадян без підтвердження повноважень замовника представляти законні інтереси фізичної особи, на користь якої запропоновано укласти угоду. Право власності на нерухоме майно замовника охоронних послуг підтверджується правовстановлювальним документом і витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (п. п. 4.5.2 Ліцензійних Умов ).

У ході судового розгляду справи встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є власником майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, а тому не мав на момент вчинення правочину (01.04.2009р.) цивільної дієздатності на підписання оспорюваного договору. Власником вказаного нерухомого майна є ОСОБА_6, що підтверджується довідкою Синельниківського БТІ від 24.03.2010р. про те, що саме ОСОБА_6 є власником вищевказаного нерухомого майна на підставі свідоцтва про право власності від 24.03.2006р. ( а.с. 53, том 1).

Вказане свідчить про недотримання сторонами вимог чинного законодавства при укладенні спірного Договору.

Згідно із ст.ст. 4, 10, 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі п.3, ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203цього Кодексу.

Посилання ТОВ „Альфа-Барс” на те, що зазначені Ліцензійні умови набрали чинності лише 11.01.2010р. не приймаються судом до уваги, оскільки зазначені в п.4.5.2. Ліцензійні умови діяли і на момент укладення договору - тобто станом на 01.04.2009р. згідно з наведеним вище Наказом МВС України від 14.12.2004р. № 145/1501.

Судові витрати слід покласти на відповідача за зустрічним позовом ТОВ „Альфа-Барс”.

Керуючись ст.ст. 203, 215 Цивільним кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір від 01.04.2009р. № АБ-05/09.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Барс” відділення міжнародної асоціації ветеранів підрозділу анти терору „Альфа” (52043, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Волоське, вул. Центральна, буд.. 14, код ЄДРПОУ 31682414, р/р 26002985570100 ДВ Райффазен Банк Аваль, МФО 305653) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (52500, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ІНН НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн., про що видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяН.Г. Назаренко Рішення підписано - 21.06.2010р.

відповідно до ст.ст. 84, 85 ГПК України.