Рішення № 10360691, 21.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.10р.Справа № 8/92-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра" (с. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу № 71/10/09 від 01.10.09р. у розмірі 5 235,57 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Гончаров А.О. - представник (дов. № 20/10 від 20.10.09р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу № 71/10/09 від 01.10.09р. у розмірі 5 235,57 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 71/10/09 від 01.10.09р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар за накладною № 8547 від 07.10.2009р.

Від відповідача надійшли заяви, в яких він повідомляє суд про те, що товар, за поставку якого він не розрахувався з позивачем, викрадено і на теперішній час до РОВД Індустріального району м. Дніпропетровська ним подана відповідна заява.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4993320170293, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.

Вислухавши позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.10.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 71/10/09 (далі-договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити на умовах, передбачених даним договором, товар (партію товару) у кількості, асортименті та за цінами, зазначеними в накладних на відпуск товару (далі-товарна накладна), яка є невід'ємною частиною даного договору. Сторони визнали, що товарна накладна, підписана сторонами, є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації і є невід'ємним додатком до даного договору.

На виконання договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу, відповідно до накладної № 8547 від 07.10.2009р. на суму 18 849,62 грн.

Поставлений товар відповідач одержав та прийняв, що підтверджується вказаною вище накладною, підписаною відповідачем.

За період з 30.10.2009р. по 12.01.2010р. відповідач здійснив оплату на загальну суму 300,00 грн. та повернув товар на загальну суму 13 314,05 грн.

Таким чином, станом на 14.03.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 5 235,57 грн. (18 849,62 грн. - 300,00 грн. - 13 314, 05 грн. = 5 235,57 грн.).

Відповідно до п. 5.1. договору, відповідач оплачує поставлений товар по мірі його реалізації. Кожен понеділок відповідач здійснює оплату за товар, реалізований за попередній календарний тиждень.

Крім того, згідно п.п. 2.6.1., 2.6.3. договору, повернення нереалізованого товару може здійснюватись за вимогою позивача у випадку низького відповідно до стандартів позивача рівня реалізації товару відповідачем третім особам та/або низького за думкою позивача рівня оплат відповідачем товару. Позивач має право вимагати повернення відповідачем поставленого йому, але не оплаченого ним товару (як весь, так і його частину) шляхом направлення відповідачу відповідної вимоги (поштою, електронною поштою, факсом, телеграмою або нарочно) на реквізити відповідача, зазначені у договорі. У вимозі про повернення товару зазначається товар, який підлягає поверненню (весь товар або його окрема частина), а також інші дані, необхідні за думкою позивача. Весь товар, який був заявлений на повернення, вважається реалізованим відповідачем (незалежно від його фактичної реалізації) та підлягає оплаті на умовах, встановлених даним договором.

У зв'язку з тим, що за останні чотири місяці оплат за поставлений товар від відповідача не надходило, а відсоток оплаченого поставленого товару за весь період співробітництва між сторонами складав 1,6% від загальної вартості поставленого товару, позивач на підставі п. 2.6.1. договору, 26.02.2010р. направив відповідачу вимогу про повернення товару від 26.02.2010р. № 26-02/10, у зв'язку з низьким рівнем оплат за поставлений товар. У вимозі позивач зазначив про необхідність повернення товару в загальній сумі 5 235,57 грн. в строк до 3-х робочих днів з моменту отримання відповідачем вимоги, крім того, від відповідача вимагалося здійснення повідомлення про готовність товару до повернення в строк та порядку передбаченому п. 2.6.2. договору (не пізніше наступного дня).

З огляду на отримання доказу вручення 10.03.2010р. відповідачу вимоги про повернення товару, а також через відсутність станом на 14.04.2010р. дій відповідача, спрямованих на повернення товару в сумі боргу, позивач вважає такий товар реалізований на підставі положень п. 2.6.2. договору та таким, що підлягає оплаті в загальній сумі 2 535,57 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 2 535,57 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 2 535,57 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Посилання відповідача на те, що товар, за поставку якого він не розрахувався з позивачем, викрадено і на теперішній час до РОВД Індустріального району м. Дніпропетровська ним подана відповідна заява, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки дана обставина не може бути причиною порушення його зобов'язань перед позивачем в частині своєчасного та повного розрахунку за поставлений товар.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі, а саме: стосовно стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 2 535,57 грн.. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Терра" (юридична адреса: 51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Губиниха, вул. Леніна, 234; поштова адреса: 49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80; код ЄДРПОУ 36094659) - 2 535 грн. 57 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяІ.Ю. Дубінін