Рішення № 103606097, 24.02.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/6282/21

№ 2/183/1492/22

24 лютого 2022 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Гончарової С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новомосковської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування згідно заповіту,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Новомосковської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування згідно заповіту.

Згідно уточненої позовної заяви, яка надійшла 04 січня 2022 року від ОСОБА_1 (надалі позивач 1) та ОСОБА_2 (надалі позивач 2), позивачі просять визнати в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 за позивачем 1 право власності у розмірі 2/3 частки, за позивачем 2 право власності у розмірі 1/3 частки, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами і земельну ділянку при ньому, площею 0,0723 га, кадастровий номер 1211900000:03:002:0053, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що 26 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого житловий будинок із земельною ділянкою площею 0,0723 га, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , переходив у власність останньої із забороною подальшого відчуження. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2014 року розірвано договір довічного утримання і визнано за ОСОБА_4 право власності на спірний жилий будинок. 01 серпня 2014 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповідала ОСОБА_3 та позивачам зазначений житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами із земельною ділянкою площею 0,0723 га., однак, своє право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєструвала, у зв`язку з чим позивачі не можуть набути право власності на спадкове майно.

Ухвалою судді від 21 вересня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11 січня 2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивачі не з`явилися, через канцелярію суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 20 грудня 2021 року надав заяву про розгляд справи за відсутності представника. Просить врахувати, що Новомосковська міська рада ніяким чином права та обов`язки позивачів не порушувала, судові витрати на міську раду не покладати.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, 21 грудня 2021 року надала заяву про розгляд справи без її участі, з позовними вимогами згодна.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

26 вересня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_5 , належний їй підставі Свідоцтва про право власності на жилий будинок від 31 серпня 1977 року, житловий будинок з надвірними побудовами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці площею 0,0723 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку /а.с.3/.

Вказаний договір посвідчено державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори 26 вересня 2006 року, зареєстровано в реєстрі за № 185 із накладенням заборони відчуження зазначеного у договорі житлового будинку та земельної ділянки при ньому (а.с. 3).

Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26 вересня 2006 року, на земельну ділянку площею 0,0723 га, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 накладено обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно на підставі Договору довічного утримання (а.с.6).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2014 року, справа №183/9989/13-ц, розірвано договір довічного утримання від 26 вересня 2006 року укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і визнано за ОСОБА_4 право власності на спірний жилий будинок та земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ДП №078642. Рішення набрало законної сили 03 червня 2014 року (а.с.11-13)

01 серпня 2014 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповідала належний їй на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки при ньому ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках. Заповіт складено та посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Г.В., зареєстровано в реєстрі за № 1046 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.17).

Спадкоємцями після померлої ОСОБА_4 за заповітом є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_3 відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 (а.с.47).

Як вбачається з копії спадкової справи №24/2020 заведеної після померлої ОСОБА_4 позивачі своєчасно звернулися із заявами про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 (а.с.37.52).

Постановою приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко О.М. від 16 квітня 2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з тим, що право власності на спадкове майно зареєстровано не за спадкодавцем, а за ОСОБА_5 на підставі договору довічного утримання (а.с.18).

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Вирішуючи питання про те, чи входить до складу спадщини майно, виходить з наступного.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 травня 2014 року, справа №183/9989/13-ц, розірвано договір довічного утримання від 26 вересня 2006 року укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і визнано за ОСОБА_4 право власності на спірний жилий будинок та земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ДП №078642. Рішення набрало законної сили 03 червня 2014 року (а.с.11-13).

Згідно довідки КП «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації» ДОР» від 01 березня 2021 року вих.102/21 відповідно до інвентаризаційної справи станом на 29 грудня 2012 року власником будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 на підставі договору довічного утримання (а.с.53).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачі за допомогою належних та допустимих доказів довели той факт, що померлій ОСОБА_4 належав спірний житловий будинок з надвірними будівлями, спорудами та земельною ділянкою, право власності на який вона за життя не встигла зареєструвати.

Оскільки позивачі є спадкоємцями за заповітом, спадкодавцю належало спірне майно, позивачі своєчасно звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,174, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новомосковської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування згідно заповіту задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами і земельну ділянку площею 0,0723 га, кадастровий номер 1211900000:03:002:0053, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами і земельну ділянку площею 0,0723 га, кадастровий номер 1211900000:03:002:0053, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

позивач - ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Новомосковська міська рада, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м.Новомосковськ, вул.Гетьманська, буд.14;

третя особа - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено і підписано 24 лютого 2022 року .

Суддя Оладенко О.С.