Рішення № 10360360, 19.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.10р.Справа № 7/65-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний завод гідравлічних машин", м. Бердянськ Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 11967,81 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник за довіреністю №1/10 від 23.01.2010р. –Ігнатов З.М.;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний завод гідравлічних машин" (м. Бердянськ Запорізької області) звернулося з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (м. Нікополь Дніпропетровської області)на свою користь 3% річних за період прострочення оплати основного боргу з 09.09.2009р. по 21.01.2010р. у розмірі 925,15 грн., суми від інфляції, розрахованої з застосуванням індексів інфляції за вересень 2009 року –січень 2010 року, у розмірі 4 720,80 грн., пені за неналежне виконання зобов’язань з оплати основного боргу за період прострочення з 09.09.2009р. по 21.01.2010р. у сумі 6321,86 грн., а всього: 11967,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем зобов’язань за договором –ТФ № 593 поставки товару від 06.07.2009р. щодо оплати в повному обсязі вартості поставленого товару за видатковою накладною №ЮГМ00469 від 22.07.2009р. у встановлений договором строк. Відповідальність за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені передбачена умовами договору. 3% річних та сума від інфляції заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив. Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив про відсутність його вини у порушенні зобов’язання. На думку відповідача, він не міг виконати зобов’язання за договором поставки по оплаті поставленого товару, оскільки мало місце прострочення позивача - порушення позивачем взятих на себе зобов’язань щодо заповнення платіжних документів у порядку, передбаченому договором, а також несвоєчасне повідомлення позивачем відповідача про зміну платіжних реквізитів. Відповідач вважає, що у несвоєчасному виконанні ним зобов’язань є вина позивача і в силу того, що за умовами договору строк оплати товару є в залежності від надання позивачем відповідачу рахунку на оплату. Позивач, визначивши кінцевою датою оплати товару 09.09.2009р., не підтвердив жодним документом, що відповідач отримав рахунок на оплату № 258 від 22.07.2009р. саме 22.07.2009р. Відповідач вважає кінцевою датою оплати товару 22.10.2009р., оскільки рахунок на оплату та нові банківські реквізити позивача він отримав 04.09.2009р., а період прострочення становить з 23.10.2009р. по 21.01.2010р. За розрахунком відповідача пеня за 91 день прострочення становить 4 293, 20 грн., інфляція, розрахована з застосуванням індексів інфляції за листопад 2009 року –січень 2010 року, - 3 230, 70 грн., 3% річних за 91 день прострочення –628, 27 грн. Відповідач просить прийняти до уваги його розрахунок штрафних санкцій, а також зменшити розмір неустойки (штрафу, пені).

Розгляд справи відкладався з 25.05.2010р. на 10.06.2010р.

В судовому засіданні 10.06.2010р. за погодженням представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний завод гідравлічних машин" (м. Бердянськ Запорізької області), як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (м. Нікополь Дніпропетровської області), як покупцем, укладений договір –ТФ № 593 поставки товару (далі –Договір), відповідно до п. 1.1. якого на умовах, зазначених в Договорі, постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально–технічного призначення (далі –товар). Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору, які є його невід’ємними частинами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2009р., а в частині невиконаних зобов’язань по Договору –до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань (п. 10.1. Договору).

Сума Договору складає 84000,00 грн. з урахуванням ПДВ (п. 2.4 Договору).

Додатком № 1 до Договору є специфікація № 1, якою обумовлена поставка насосного агрегату ПЭ40-250 з електродвигуном 55кВт, вартістю з урахуванням ПДВ 84000,00 грн.

За видатковою накладною № ЮГМ00469 від 22.07.2009р. позивач поставив відповідачу обумовлений Договором товар.

Відповідно до п. 3.3. Договору разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи:

-          рахунок –фактуру;

-          товарну накладну;

-          товарно–транспортну накладну (якщо товар поставляється залізничним або автомобільним транспортом);

-          податкову накладну;

-          сертифікат якості виробника;

-          інші документи.

Згідно п.4.1. Договору покупець здійснює розрахунок за Договором в сумі 84000,00 грн. з ПДВ шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 35 банківських днів з моменту поставки товару та надання постачальником рахунку.

На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунок № 258 від 22.07.2009р. на суму 84 000, 00 грн.

Відповідач оплатив поставлений товар 22.01.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 536 від 22.01.2010р., тобто з порушенням строку оплати, встановленого Договором, В призначенні платежу йде посилання на Договір та рахунок № 258 від 22.07.2009р.

Несвоєчасна оплата відповідачем поставленого товару і є причиною спору.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати поставленого товару, виставлений позивачем відповідачу 22.07.2009р. рахунок на оплату поставленого товару, строк оплати товару - 10.09.2009р., прострочення має місце з 11.09.2009р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

П.7.5. Договору передбачає, що у разі несвоєчасного проведення розрахунків за Договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі не більшому, ніж подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Оскільки прострочення оплати поставленого товару має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати з 11.09.2009р. по 21.01.2010р. (133 дні) у розмірі 6 274, 68 грн. (10,25:365:100х2х133х84000 = 6 274, 68 грн.)

В решті вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає, оскільки позивач невірно визначив період прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми від інфляції, розрахованої із застосуванням індексів інфляції за вересень 2009 року –січень 2010 року, у розмірі 4719, 91 грн., 3% річних за період прострочення з 11.09.2009р. по 21.01.2010р. у розмірі 918, 25 грн. (3:365:100х133х84000 = 918, 25 грн.).

В решті вимог щодо стягнення суми від інфляції та 3% річних позов задоволенню не підлягає, оскільки при розрахунку 3% позивач невірно визначив період прострочення, помилка в розрахунку суми від інфляції допущена за рахунок округлення індексу інфляції (індекс інфляції за вересень 2009 року –січень 2010 року становить 105,61893845, а не 105, 62, який застосував позивач).

Розрахунки здійснені за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що він не міг виконати зобов’язання за договором поставки по оплаті поставленого товару, оскільки мало місце прострочення позивача - порушення позивачем взятих на себе зобов’язань щодо заповнення платіжних документів у порядку, передбаченому договором, а також несвоєчасне повідомлення позивачем відповідача про зміну платіжних реквізитів. Відповідно до п. 4.2. Договору при проведенні розрахунків по Договору сторони зобов’язуються при заповненні платіжних документів вказувати номер і дату Договору, номер додатку, по якому здійснюється платіж. Рахунок на оплату від 22.07.2009р. № 258 не містить даних, які передбачає п. 4.2. Договору. Між тим, відсутність цих даних не заважала відповідачу розрахуватися за отриманий товар. Відповідач не довів, що між ним та позивачем існували інші договірні відносини чи інші поставки за Договором, ніж за видатковою накладною № ЮГМ00469 від 22.07.2009р., а відтак, рахунок на оплату виписаний саме щодо спірного Договору та щодо спірної поставки. Також, як встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2010р. у справі № 27/314-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний завод гідравлічних машин" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" про стягнення заборгованості у розмірі 84 000, 00 грн. (основний борг за поставлений товар за Договором), тобто рішенням, яким вирішено спір між тими ж сторонами, що ґрунтується на тому ж Договорі, яке набрало законної сили, додатковою угодою № 1 від 03.09.2009р. внесено зміни до Договору в частині банківських реквізитів постачальника, позивачем направлено новий рахунок на оплату поставленого товару від 03.09.2009р. № 328. Дані факти в силу ст. 35 ГПК України є преюдиціальними фактами при вирішенні даного спору. Однак ці обставини не перешкоджали відповідачу до укладення додаткової угоди розрахуватися з позивачем за поставлений товар за раніше визначеними Договором реквізитами, а після укладення додаткової угоди, але в строк, встановлений Договором, за новими реквізитами, чого відповідач не зробив. Зміна банківських реквізитів відповідача, з огляду на умови Договору, не змінює встановлений Договором строк оплати товару.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач не підтвердив отримання відповідачем рахунку № 258 від 22.07.2009р. саме 22.07.2009р. Відповідач не заперечує обставини отримання від позивача цього рахунку (при оплаті суми основного боргу відповідач послався саме на цей рахунок), але заперечує дату його отримання, зазначає, що рахунок ним отриманий 04.09.2009р. разом з листом від № 1381-541 від 03.09.2009р., яким повідомлено відповідача про зміну банківських реквізитів. Між тим, як встановлено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. у справі № 27/314-09, листом від 03.09.2009р. за вих. № 1381-541 позивач повідомив відповідача про зміну банківських реквізитів та надіслав рахунок на оплату від 03.09.2009р. № 328 з вимогою сплатити вартість товару. Встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2010р. у справі № 27/314-09 обставини спростовують доводи відповідача, що рахунок № 258 від 22.07.2009р. він отримав 04.09.2009р. Окрім того, за умовами п.3.3 Договору разом з товаром постачальник передає покупцю рахунок–фактуру на товар, товарну накладну, інші документи. Товар, поставлений за видатковою накладною № ЮГМ00469 від 22.07.2009р., відповідач прийняв без жодних зауважень, в тому числі зауважень з приводу того, що накладна отримана ним окремо від інших документів, передбачених п.3.3 Договору. Відповідачем не надано доказів як невиконання продавцем обов’язку щодо передачі разом з товаром товаросупровідних документів, так і доказів витребування вказаних документів в порядку ст. 666 ЦК України.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України. Розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, - 6 274, 68 грн. є цілком співмірним з вартістю поставленого товару, щодо оплати якого відповідач допустив прострочення. Сама лише обставина оплати відповідачем суми основного боргу не може бути підставою для зменшення розміру пені. Суд також не вбачає винятковості випадку для застосування п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні підприємницької діяльності. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Передбачивши Договором певні зобов’язання, строк їх виконання, відповідальність за прострочення виконання, сторони зобов’язані дотримуватися умов Договору. Задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки призведе до надання переваг відповідачу в порівнянні з позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, ідентифікаційний код 35537363, рахунок № 2600630358201 в банку "Кредит - Дніпро", МФО 305749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний завод гідравлічних машин" (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 77, ідентифікаційний код 32440612, рахунок № 26009301571622 в ЗФ ВАТ "ВТБ Банк" БО, МФО 313742) 3 % річних у сумі 918 (дев’ятсот вісімнадцять) грн. 25 коп., суму від інфляції у розмірі 4719 (чотири тисячі сімсот дев’ятнадцять) грн. 91 коп., пеню у сумі 6274 (шість тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 68 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 119 (сто дев’ятнадцять) грн. 13 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 91 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог –відмовити.

Суддя Л.А. Коваль