Рішення № 10360187, 18.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.05.10р.Справа № 17/38-10 За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 3 731 грн. 04 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Крисько Я.І., довір. № 20 від 01.01.10р.;

Руденко С.О., довір. 599 від 10.03.10р.;

від відповідача: Хазієва О.Р., довір. № 06/01 від 04.01.10р.

Суть спору:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі –відповідач) суму 3 731 грн. 04 коп. плати за користування вагонами згідно відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 № 10079335.

Вмотивовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором № ПР/ДН-2-06-1554/НЮп від 08.12.06р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та № ПР/МД-05/2/13-НЮ-3804дч від 29.09.05р. про експлуатацію залізничною під'їзної колії ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до ст. Грекувата.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на їх необґрунтованість, оскільки акти загальної форми ГУ-23 не відповідають вимогам, встановленим Правилами складання актів, то вони не є допустимими доказами факту затримки вагонів і не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності комбінату. Окрім того, докази, надані позивачем в обґрунтування нарахованої суми плати за користування вагонами, підтверджують, що плата за користування вагонами нарахована безпідставно, вина відповідача в затримці вагонів належними доказами не доведена.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 04.02.10р. по 11.03.10р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 11.03.10р. строк вирішення спору за спільним клопотанням сторін продовжено до 01.06.10р.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представників позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Між позивачем (залізниця) та відповідачем (вантажовласник) був укладений договір № ПР/ДН-2-06-1554/НЮп від 08.12.06р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, а також договір № ПР/МД-05/2/13-НЮ-3804дч від 29.09.05р. про експлуатацію залізничною під'їзної колії ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до ст. Грекувата, згідно умов яких позивач надає відповідачу послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.

В липні 2009 року на адресу відповідача надходили порожні власні вагони, які не забиралися одержувачем (відповідачем у справі) на свою під'їзну колію після одержання останнім повідомлення про готовність подання вагонів на під'їзну колію вантажоодержувача.

По факту затримки вагонів на коліях станції, на підставі п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, залізницею були складені акти загальної форми ГУ-23 № 1709 від 07.07.09р., № 1706 та № 1705 від 06.07.09р., які до того ж підписані працівниками комбінату без зауважень та знаходяться в матеріалах справи.

На підставі зазначених актів загальної форми ГУ-23 ст. Грекувата Придніпровської залізниці (позивачем у справі) нараховувалась плата за користування вагонами по відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 № 10079335 на загальну суму 3 731 грн. 04 коп., з урахуванням ПДВ, з яких: по акту № 1709 на суму 3 005 грн. 80 коп., № 1706 на суму 29 грн. 00 коп., № 1705 на суму 74 грн. 40 коп., розмір якої підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача.

Оскільки названа вище відомість плати за користування вагонами була підписана представником відповідача із зауваженнями щодо прибуття вагонів на адресу ВАТ "ЦГЗК" та пред’явленні в користування понад добову заявку, саме тому позивач вимагає стягнути з відповідача зазначену плату за користування вагонами у судовому порядку.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу). Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статут залізниць України визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі положень Статуту були затверджені Міністерством транспорту України Правила видачі вантажу, які є обов’язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Згідно ст.ст. 46-47 Статуту залізниць України та п. 33 Правил видачі вантажу, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу.

Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема: обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці, - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці у розмірі, встановленому Тарифним керівництвом № 1.

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. за № 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Як вбачається з наявних у справі актів загальної форми ГУ-23, складених позивачем за період з 06.07.09р. по 07.07.09р., вагони, що надійшли на адресу відповідача, простоювали на станції Грекувата Придніпровської залізниці з моменту готовності; затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта.

Як вказує відповідач, у наданих позивачем актах загальної форми маються розбіжності у номерах, що, на думку відповідача, унеможливлює ідентифікувати ці акти за номером; деякі акти підписані лише одною особою або не містять дати накладної тощо.

          Проте, ці розбіжності свідчать лише про технічні помилки у оформленні перевізних документів, тому не можуть вплинути на правову оцінку спірних правовідносин.

На підставі п.п. 4.1 Правил обслуговування під'їзних колій, подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу. За таких умов залізниця повідомляє вантажоодержувача тільки про прибуття вантажу, а про готовність до забирання вагонів на під'їзну колію, згідно п. 8 Договору, начальник зміни цеху зовнішнього транспорту ВАТ "Центральний ГЗК" повідомляє чергового по станції Грекувата не пізніше ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів із реєстрацією у Книзі повідомлень ф. ГУ-2. Крім того, відповідно до п. 4 Правил користування вагонами та контейнерами термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного в повідомленні. У разі подавання вагонів без повідомлення, початок часу користування ними обчислюється після закінчення передбачених правилами користування вагонами та контейнерами двох годин. У разі подавання вагонів із запізненням, після часу, зазначеного у повідомленні, час користування обчислюється з моменту фактичної подачі, якщо запізнення не перевищує двох годин.

Умовами п. 5 договору № ПР/МД-05/2/13-НЮ-3804дч від 29.09.05р. сторони передбачили обов’язок позивача інформувати відповідача про прибуття на його адресу власних/орендованих вагонів із обов’язковою реєстрацією такого повідомлення у Книзі повідомлень форми ГУ-2.

Як вбачається із витягу книги № 1 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ст. Грекувата Придніпровської залізниці, відповідач був своєчасно повідомлений позивачем про подачу вантажу, який прибув у липні 2009 року на його адресу, та у відповідача не було підстав, встановлених ч. 2 ст. 47 Статуту залізниць України, для відмови у прийнятті вантажу.

Пунктом 16 укладеного між сторонами договору № ПР/МД-05/2/13-НЮ-3804дч від 29.09.05р. передбачено, що власник колії сплачує залізниці, зокрема, плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України –ставками плати за користування вагонами залізниць.

Розрахунок суми плати за користування вагонами, що підлягає стягненню, проводився позивачем згідно ставок плати, встановлених Тарифним керівництвом № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.03.09р. № 317 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.09р. за № 340/16356.

Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідач доказів про добровільну оплату на користь позивача плати за користування вагонами на час розгляду справи суду не надав.

У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача плати за користування вагонами у сумі 3 731 грн. 04 коп. –є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 00190977) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108; ЄДРПОУ 01073828) суму 3 731 грн. 04 коп. (три тисячі сімсот тридцять одна грн. 04 коп.) плати за користування вагонами, 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на держмито, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –01.06.10р.