Постанова № 103599922, 02.03.2022, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/763/22

Провадження № 1-кп/309/44/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2022 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря Григорика Ю.І.,

прокурора Рака В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Сідун О.С.,

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071050000007 від 05.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022071050000007 від 05.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

Під час судового розгляду прокурор Рак В.С. подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою вмотивовано тим, що в період 3 01 по 02 години 05 січня 2022 року, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , перебуваючи в АДРЕСА_1 , з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинені двері, проник до коридору підвальних приміщень двоповерхового будинку АДРЕСА_2 , розташованого на першому поверсі, звідки, шляхом злому навісного замка на вхідних дверях, проник до підвального приміщення, яке належить громадянину ОСОБА_4 та яке останній використовував як сховище, звідки викрав бувші у використанні електроінструменти, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 30 960 грн.

В подальшому, у період з 02 по 08 годин 05 січня 2022 року, громадянин ОСОБА_1 , за попередньою змовою та у групі з ОСОБА_2 , перебуваючи в АДРЕСА_3 , перелізши через паркан проник на територію станції технічного обслуговування, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , власником якої являється ОСОБА_5 та яку фактично використовує ОСОБА_3 для зберігання речей. Після чого ОСОБА_2 шляхом відважування воріт з тильного боку, проник до зазначеної будівлі станції технічного обслуговування, звідки повторно викрали автомобільні колеса та ремонтні автомобільні інструменти, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 44 362 гривні.

05.01.2022 р. ОСОБА_1 був затриманий, а 06.01.2022 йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики підтверджуються тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , відсутністю міцних соціальних зв`язків. Таким чином застосування більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам зазначеним у ст. 177 КПК України.

У свою чергу захисником Сідун О.С. подано клопотання про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу на домашній арешт. Клопотання вмотивоване тим, що ризики передбачені ст. 177 КПК України є недоведеними. Також прокурор не довів, що жоден інший більш м`який запобіжний захід не може запобігти таким ризикам. Вважає, що є достатні підстави для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу . Вказує, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, злочин учинив вперше, є пом`якшуючі обставини, а його поведінка в період досудового розслідування не викликає сумніву у виконанні ним своїх процесуальних обов`язків. Також просить врахувати, що в державі введено воєнний стан та існує необхідність ОСОБА_1 щодо догляду за своєю мамою, яка потребує опіки.

У судовому засіданні прокурор Рак В.С. підтримав подане ним клопотання та заперечив проти задоволення клопотання захисника Сідун О.С. При цьому, просив суд також врахувати кримінальне минуле ОСОБА_1 .

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою та заперечив проти задоволення клопотання захисника Сідун О.С. про зміну запобіжного заходу.

В судовому засіданні захисник Сідун О.С. заперечила проти задоволення клопотання прокурора та підтримала своє клопотання і просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Посилається на те, що клопотання прокурора є необґрунтованим. Не доведено існування конкретних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також суд повинен врахувати можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу. Просить врахувати позитивну характеристику ОСОБА_1 та те, що у нього є мати яка потребує стороннього догляду за станом здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали свого захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд констатує наступне.

Як вбачається ухвалою суду від 06.01.2022 обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 06.03.2022 року.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно дост. 29 Конституції Україникожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 було висунуто обвинувачення за ч.3 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження.

В ході обговорення питання доцільності обрання запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_4 , громадянин України, українець, раніше не судимий, не одружений, не працюючий. Обвинувачений, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку.На цей час, потерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років,докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані п.п.1, 3 та 5 ч.1 ст. 177, п. п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними. А посилання сторони захисту на недоведеність існування таких ризиків є недоречним.

При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що об`єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Також, в судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ухвалою слідчого судді Хустського районного суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком дії, який, у цей період, закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об`єктивних передумов.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 315 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Твердження сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують. Посилання сторони захисту на те, що у обвинуваченого ОСОБА_1 є матір, яка потребує стороннього догляду через стан здоров`я є недоведеним. Зокрема надані стороною захисту медичні документи лише підтверджують проходження лікування ОСОБА_6 у травматологічному відділенні КНП «ЦМКЛ» Ужгородської міської ради, суд не може взяти до уваги поскільки не доведено, що ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_1 , та окрім того таке лікування проходилося ще у вересні-жовтні 2021 року, і з того часу пройшов значний час. Позитивна ж характеристика ОСОБА_1 не є достатньою для застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу. Натомість суд враховує відсутність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_1 , а також те, що обвинувачений ОСОБА_1 є мешканцем іншого району, а тому на думку суду більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Відтак у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного захисту слід відмовити.

Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sinequanon) належності її продовжуваного тримання під вартою рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.

Так, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку утримання під вартою відповідає критерію розумності.

З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 315 КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах строків визначених КПК України.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підсудним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави.

Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.

Суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 вказаного Кодексу, а саме 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124050 гривень та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 201, 202, 205, 331, 369 КПК України суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника Сідун О.С. про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити .

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_4 ,строком на 60 діб - з 06 березня 2022 року по 04 травня 2022 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 124050 грн. (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят гривень) грн., що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої станом на 01 січня поточного року 2481 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок :

Отримувач коштів - ТУ ДСА України в Закарпатській області;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408;

Банк отримувача ДКСУ м. Київ ;

Код банку отримувача (МФО) 820172;

Рахунок отримувача UA 198201720355209001000018501

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора та суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про своє місце проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Хустської окружної прокуратури Рак В.С.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Повний текст ухвали проголошено 03 березня 2022 р. о 08 год. 10 хв.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.