Рішення № 10359817, 17.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.10р.Справа № 4/2-10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Дніпропетровська обл., м. Нікополь

про стягнення неустойки з орендаря за користування орендованим приміщенням

Суддя Парусніков Ю.Б.

Представники:

Від позивача: Іванченко І.С., довіреність №88 від 10.12.2009р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (надалі Позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі Відповідач), про стягнення з Відповідача на користь Державного бюджету України неустойки у розмірі 1719,42 грн. (одну тисячу сімсот девятнадцять грн. 42 коп.).

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним поверненням Відповідачем орендованого нерухомого майна (частина вестибуля вокзалу ст. Нікополь, площею 4 м2, у м. Нікополь Дніпропетровської області, що знаходиться на балансі державного підприємства «Придніпровська залізниця») після закінчення строку дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-2895-ОД від «01»липня 2007 року.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого позовні вимоги не визнає. Свою незгоду Відповідач пояснює тим, що акт приймання-передачі ним було складено вчасно, але балансоутримувач не забезпечив явку свого представника для його підписання і що він був вимушений утримувати орендоване майно та вносити кошти за його утримання проти власного бажання, до часу підписання акту приймання-передачі.

У справі оголошувалась перерва з 10.06.10р. по 17.06.10р. згідно ст. 77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір від 01.07.2007р. №12/02-2895-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір), де обєктом оренди є: частина вестибуля вокзалу ст. Нікополь, площею 4 м2, у м. Нікополь Дніпропетровської області, що знаходиться на балансі державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Відповідно до пункту 10.1 Договору, його було укладено на строк з 01.07.2007 року по 01.06.2008 року. Оскільки після закінчення строку дії Договору жодна із сторін не звернулася до іншої сторони із заявою про його припинення, то відповідно до п.10.1 Договору та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін дії Договору був продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме до 01.05.2009 року.

Згідно приписів п.2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

На виконання статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 10.1 Договору, протягом місяця після закінчення строку дії Договору, Позивач направив Відповідачу заяву (лист від 20.05.09р. № 18-03-04103) про припинення Договору, оскільки він припинив свою дію з 01.05.2009 року. В цьому ж листі Позивач надав Відповідачеві один тиждень на повернення орендованого майна згідно акту приймання-передачі. Направлення вищезазначеного листа Відповідачеві підтверджується матеріалами справи, а саме фіскальним чеком №8823 від 25.05.2009 року та реєстру від 20.05.2009 року з печаткою поштового відділення від 25.05.2009 року. Відповідач у наданий йому строк орендоване майно не повернув. Згідно Акту приймання-передачі орендоване майно повернуто Відповідачем балансоутримувачу 12.11.2009 року.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Враховуючи вищезазначені обставини, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Позивач нарахував суму неустойки за користування річчю за час прострочення з 01.05.2009 року по 30.09.2009 року у сумі 1719 грн. 42 коп. (одна тисяча сімсот девятнадцять грн. 42 коп.) яку й просить стягнути з Відповідача на користь Державного бюджету України. Відповідач не заперечує щодо розрахунку суми неустойки, з актом звірки від 09.06.2010 року не згоден.

З позовними вимогами Відповідач не погоджується, посилаючись на те, що акт приймання-передачі ним було складено вчасно, але балансоутримувач не забезпечив явку свого представника для його підписання і що він був вимушений утримувати орендоване майно та вносити кошти за його утримання проти власного бажання, до часу підписання акту приймання-передачі. Позивач підтверджує факт сплати Відповідачем коштів за користування нерухомим майном після закінчення терміну дії Договору, зазначаючи це в Акті звірки від 09.06.2010 року. Посилання Відповідача на вищевказані обставини суд не може прийняти до уваги, оскільки згідно пункту 5.6 Договору обовязок повернення орендованого майна покладено саме на Відповідача. Відповідачем не надано доказів того, що ним було вжито заходи щодо повернення орендованого майна після припинення Договору.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що Відповідач належно сплачував плату за користування нерухомим майном навіть після закінчення Договору внаслідок чого Позивач не поніс жодних збитків, суд вважає, що належна до сплати неустойка надмірно велика і на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, розмір належної до стягнення з Відповідача на користь Позивача неустойки необхідно зменшити до 50% від її розміру, тобто до суми 859 грн. 71 коп. (вісімсот пятдесят девять грн. 71 коп.). В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) підлягають стягненню з Відповідача.

Відповідно до зазначеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, ч. 3 ст. 551, ст. 785 ЦК України, ч. 2 ст. 233, ст. 193 ГК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 53221, ідент. код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (стягувач регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, вул. Комсомольська, 58, м. Дніпропетровськ, 49000, ЗКПО 13467337) неустойку у розмірі 859 грн. 71 коп. (вісімсот пятдесят девять грн. 71 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 53221, ідент. код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в ГУДКУ В Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) - державного мита.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 53221, ідент. код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31211259700005 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Б. Парусніков