Рішення № 10359791, 17.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.10р.Справа № 4/1-10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення неустойки з орендаря за користування орендованим приміщенням

Суддя Парусніков Ю.Б.

Представники:

Від позивача: Іванченко І.С., довіреність №88 від 10.12.2009р.;

Від відповідача: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (надалі Позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі Відповідач), про стягнення з Відповідача на користь Державного бюджету України неустойки у розмірі 5670,05 грн. (пять тисяч шістсот сімдесят гривень 05 коп.).

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним поверненням Відповідачем орендованого нерухомого майна (торгівельний кіоск №23, площею 13 м2, що розташований у вестибулі станції метро «Вокзальна»у м. Дніпропетровську) після закінчення строку дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-2896-ОД від «01»липня 2007 року.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого позовні вимоги визнає частково в частині неустойки за червень 2009 року у сумі 1130 грн. 75 коп. (одна тисяча сто тридцять грн. 75 коп.) та за липень 2009 року у сумі 1143 грн. 18 коп. (одна тисяча сто сорок три грн. 18 коп.). В іншій частині стягнення неустойки Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що він регулярно сплачував орендну плату навіть після припинення дії договору оренди та здав Позивачу пакет документів для укладення нового договору оренди ще 09.06.2009 року.

У справі оголошувалась перерва з 10.06.10р. по 17.06.10р. згідно ст. 77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір від 01.07.2007р. №12/02-2896-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір), де обєктом оренди є: торгівельний кіоск № 23, площею 13 м2, у вестибулі станції метро «Вокзальна», розміщеного за адресою: станція метро «Вокзальна», що знаходиться на балансі державного підприємства «Дніпропетровський метрополітен».

Відповідно до пункту 10.1 Договору, його було укладено на строк з 01.07.2007 року по 01.06.2008 року. Оскільки після закінчення строку дії Договору жодна із сторін не звернулася до іншої сторони із заявою про його припинення, то відповідно до п.10.1 Договору та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін дії Договору був продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме до 01.05.2009 року.

Згідно приписів п.2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

На виконання статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 10.1 Договору, протягом місяця після закінчення строку дії Договору, Позивач направив Відповідачу заяву (лист від 20.05.09р. № 18-03-04103) про припинення Договору, оскільки він припинив свою дію з 01.05.2009 року. В цьому ж листі Позивач надав Відповідачеві один тиждень на повернення орендованого майна згідно акту приймання-передачі. Відповідач у відзиві підтвердив, що вищезазначений лист він отримав від Позивача нарочно 20.05.2009 року. Відповідач у тижневий строк після отримання від Позивача вищевказаного листа орендоване майно не повернув.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Враховуючи вищезазначені обставини, позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Позивач нарахував суму неустойки за користування річчю за час прострочення з 01.05.2009 року по 30.09.2009 року у сумі 5670,05 грн. (пять тисяч шістсот сімдесят грн. 05 коп.) яку й просить стягнути з Відповідача на користь Державного бюджету України. Відповідач не заперечує щодо розрахунку суми неустойки.

Відповідач частково визнав позовні вимоги в частині неустойки за червень 2009 року у сумі 1130 грн. 75 коп. (одна тисяча сто тридцять грн. 75 коп.) та липень 2009 року у сумі 1143 грн. 18 коп. (одна тисяча сто сорок три грн. 18 коп.). В іншій частині стягнення неустойки Відповідач не погоджується, посилаючись на те, що він регулярно сплачував орендну плату навіть після припинення дії договору оренди та здав Позивачу пакет документів для укладення нового договору оренди ще 09.06.2009 року. Позивач підтверджує факт сплати Відповідачем орендної плати після закінчення терміну дії Договору, зазначаючи це в Акті звірки від 09.06.2010 року.

Заперечення Відповідача щодо позову не можуть прийняті судом до уваги, оскільки вказані ним обставини не спростовують той факт, що Відповідач використовував нерухоме майно за відсутності договірних відносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що Відповідач належно сплачував плату за користування нерухомим майном навіть після закінчення Договору, внаслідок чого Позивач не поніс жодних збитків, суд вважає, що належна до сплати неустойка надмірно велика і на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, розмір належної до стягнення з Відповідача на користь Позивача неустойки необхідно зменшити до 50% від її розміру, тобто до суми 2852 грн. 30 коп. (дві тисячі вісімсот пятдесят дві грн. 30 коп.). В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) підлягають стягненню з Відповідача.

Відповідно до зазначеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, ч. 3 ст. 551, ст. 785 ЦК України, ч. 2 ст. 233 ГК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (стягувач регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, вул. Комсомольська, 58, м. Дніпропетровськ, 49000, ЗКПО 13467337) неустойку у розмірі 2852 грн. 30 коп. (дві тисячі вісімсот пятдесят дві грн. 30 коп.).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в ГУДКУ В Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31211259700005 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Б. Парусніков