Рішення № 10359598, 16.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.10р.Справа № 30/127-10 За позовом: підприємства Дніпропетровської облспоживспілки "Ремонтно-монтажний комбінат", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 45 886 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Шаповал М.Г., довіреність №38 від 06.04.2010 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Підприємство Дніпропетровської облспоживспілки "Ремонтно-монтажний комбінат" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вартість не виконаних робіт за умовами договору підряду в розмірі 41 642 грн., пеню за неналежне виконання зобов'язань в розмірі 4 244грн.; накласти арешт на майно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, як запобіжний захід забезпечення позову; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №1 від 15.09.2007 року в частині своєчасного виконання підрядних робіт.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

14.06.2010 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням у відрядженні в період з 15.06.2010 року по 18.06.2010 року.

Розгляд справи був відкладений з 20.05.2010 року на 16.06.2010 року.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) при розгляді справи представником позивача не заявлялось.

За погодженням представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

15.09.2007 року між Дніпропетровською облспоживспілкою "Ремонтно-монтажний комбінат" (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) укладено договір підряду №1, згідно якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобовязання з виконання монтажних робіт з влаштування підвідного газопроводу по вул. Повітряній,3-А на суму 100 500,00грн.

Договір вступає в силу з дати надходження авансу у відповідності до п.3.1 і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань. Строк виконання робіт 100 календарних днів (п.2.1.Договору).

За умовами п.3.1 договору замовник до початку виконання робіт перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс в розмірі 100% в сумі 100 500,00грн. При не оплаті авансу підрядник робіт не виконує (п.3.1.Договору).

У вересні-листопаді 2007 року позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 103 300грн.: згідно платіжного доручення №218 від 14.09.2007 року - 100 500,00грн. за монтажні роботи, платіжного доручення №217 від 04.09.2007 року - 1 300,00грн. за отримання технічних умов, згідно платіжного доручення №277 від 26.11.2007 року 1 500грн. за проведення експертизи проекту згідно рахунку, виставленого відповідачем.

Порядок прийняття виконаних робіт та їх оплати врегульовано п.3.2 договору. Відповідно до цього пункту замовник зобовязується прийняти і оплатити роботи, вказані в акті приймання-передачі виконаних робіт (по формі КБ-2В), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує підрядник і передає на розгляд замовнику. Останній протягом трьох днів з дати отримання зобовязаний розглянути акт і підписати його або надати мотивовану відповідь. У випадку не підписання акта (форми КБ-2В) замовник направляє підряднику мотивовану відмову.

Сторонами затверджено кошторис на виконання робіт до укладеного договору на суму 100 500,00грн.

Згідно Акту виконаних робіт без номера та дати його складання відповідач виконав замовлені за договором роботи частково на суму 60 358грн.

Листом від 21.05.2010 року за вих. №05/64 позивач відмовився від договору підряду від 15.09.2007 року №1 та просив відшкодувати збитки, завдані невиконанням робіт у строки, встановлені договором. Лист-відмова від договору отримано відповідачем 07.06.2010 року.

У звязку з невиконанням відповідачем робіт у строки, встановлені договором, відмовою позивача від договору, позивач просить стягнути вартість невиконаних робіт за умовами договору підряду в сумі 41 642,00грн. та пеню за неналежне виконання зобовязань в розмірі 4 244,00грн., що і є причиною спору.

Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобовязується на свій страх і ризик виконати роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 статті 527 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), ст.530 Цивільного кодексу України.

Договором встановлені строки виконання робіт: протягом 100 календарних днів після отримання передоплати (п.3.1, п.3.2 договору).

В зазначені строки роботи обумовлені договором №1 від 15.09.2007 року відповідачем не виконані, протилежне не доведено відповідачем.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України.

Невиконання зобовязання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобовязання або не утримуються від певних дій, хоча за змістом зобовязання повинні були утримуватись від вчинення цих дій.

Правові наслідки порушення зобовязання передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Листом від 21.05.2010 року за вих. №05/64 позивач відмовився від договору підряду від 15.09.2007 року №1 та просив відшкодувати збитки, завдані невиконанням робіт у строки, встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права та законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміють майнову шкоду у грошовому виразі, зокрема, збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого права (реальні збитки).

При цьому згідно з ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, в тому числі неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною.

З огляду на те, що позивачем доведено розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, не виконання відповідачем монтажних робіт з влаштування підвідного газопроводу по вул. Повітряній,3-А у повному обсягу та строки, встановлені договором, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення суми 41 642,00грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основногозобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенеюєнеустойка,що обчислюється у відсотках від суми не своєчасновиконаногогрошовогозобов'язаннязакожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.5.3 договору за невиконання будівельно-монтажних робіт в строки, передбачені договором, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 1% від суми невиконаних робіт за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних робіт.

За несвоєчасне виконання робіт за договором позивач нарахував пеню в сумі 4 244,00грн. за станом на 01.04.2010 року.

Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення пені встановлено скорочену позовну давність - один рік.

Стаття 260 ЦК України передбачає, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на приписи ч.6 ст. 232, ст.233 ГК України, ст.258 ЦК України вимога позивача про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Суд відхиляє клопотання позивача про накладення арешту на майно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, як необґрунтоване та не підтверджене відповідними доказами.

З огляду на те, що про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, не підлягає задоволенню клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (49600 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь підприємства Дніпропетровської облспоживспілки "Ремонтно-монтажний комбінат" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Повітряна,2, код ЄДРПОУ 20246619) вартість невиконаних робіт за договором підряду в розмірі 41642,00грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 416,42грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 214,17, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 21.06.2010 року)