Рішення № 103593741, 02.03.2022, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/1190/21

Провадження № 2/282/6/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2022 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Носач В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Поварчук Н.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення пеніза несвоєчаснусплату аліментівна утриманнядитини,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі по тексту - відповідач) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог вказує, що відповідач повинен був сплачувати щомісячно аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.

В порушення вимог статті 196 СК України, відповідач вчасно аліменти не сплачував, допустив заборгованість по сплаті аліментів, а тому просить стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 43353 грн.

Позивач у судове засідання не з`явилася, але подала до суду заяву, в якій просить проводити судове засідання без її участі, позов просила задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання на розгляд справи не з`явився та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Саме тому суд дійшов висновку, що справу слід розглядати у порядку заочного провадження у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2013 року ОСОБА_4 , зобов`язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення донькою ОСОБА_6 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 слідує, що 14 лютого 2017 року Любарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , внаслідок чого остання отримала прізвище ОСОБА_8 .

Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про зміну імені №00027881023 від 22.09.2020 вказує на те, що 14.03.2019 зареєстровано зміну прізвища фізичної особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого останній отримав прізвище " ОСОБА_9 ", про що зроблено актовий запис за №00139354315.

Відповідно до довідки №1338 від 21.09.2021, виданої Стрижівським старостинським округом, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , та до складу її сім`ї входить донька - ОСОБА_3 , 2006 року народження, та донька ОСОБА_10 , 2016 року народження.

Згідно довідки-розрахунку від 15.09.2021 №19.8-23/2021/10381, виданої Любарським відділом державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області ЦЗМУ МЮ (м.Хмельницький), станом на 01.09.2021 за ОСОБА_2 рахується заборгованість по аліментам, яка становить 43353,00 грн.

Як випливає з розрахунку заборгованості по аліментам, відповідач свої аліментні зобов`язання належним чином не виконував, аліменти на користь позивача виплачував частково з простроченням платежів.

Дані розрахунки складено державним виконавцем у відповідності до вимог статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" і сторонами не оспорюються. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 196 Сімейного кодексу України (далі - СК України) у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема: у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Аналіз зазначеної правової норми свідчить, що у даному випадку слід виходити з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, а тому саме на неї покладено тягар доказування протилежного. Відповідно, суд повинен встановити факт заборгованості по аліментам й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки (пені).

Перерахування грошових коштів на утримання доньки ОСОБА_3 відповідачем не здійснювалось, що стверджується поданим суду розрахунком державного виконавця та, станом на 01.09.2021, за відповідачем рахується борг зі сплати аліментів в розмірі 43353,00 гривень.

Доказів відсутності вини відповідача у несплаті аліментів останній суду не подав і судом їх не здобуто.

Оскільки факт наявності заборгованості зі сплати аліментів був наявним та підтверджується належними доказами - розрахунком заборгованості, і відповідачем не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів позивачу у вказаний період, суд дійшов висновку, що заборгованість виникла з вини відповідача і вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.

Згідно з розрахунком пені, складеного позивачем, пеня порахована за кожний місяць з урахування суми боргу та кількості днів прострочки. Кількість днів прострочки порахована до дати фактичного перерахування відповідачем грошових коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Застосовуючи дану норму закону, суд, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує судову практику, викладену в постановах Верховного суду. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №572/1762/15-ц, провадження № 14-37цс18, згідно якої вказано, що суд дійшов правильного висновку про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, як зазначає Велика Палата Верховного Суду, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+ … (An*1%*Qn),

де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто, неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Доданий позивачем до позову розрахунок пені вимогам закону відповідає, тому суд визнає його, як належний доказ по справі, та покладає його в основу судового рішення, оскільки він не викликає сумніву у суду та не спростований відповідачем по справі, а тому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, шляхом стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 43353,00 гривень.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі пп. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету.

Керуючись ст.76-80,89,141,211,247,263-265,273,280-283,354,355ЦПК України,ст.ст.180,194,196СК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 43353 (сорок три тисячі триста п`ятдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , понесені нею судові витрати в сумі 600 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 в дохід Держави 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте Любарським районним судом, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанції занаслідками апеляційногоперегляду.

Головуючий суддя В.М. Носач