Рішення № 103590283, 18.02.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 504/3589/20

Провадження № 2-др/202/11/22

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 лютого 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Голобородько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , третя особа: акціонерне товариство «Акцент-банк» про визнання договору недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , третя особа: акціонерне товариство «Акцент-банк» про визнання договору недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.01.2022 року позов ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , третя особа: акціонерне товариство «Акцент-банк» про визнання договору недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 29 355 (двадцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно з вимогамист. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Судом по справі не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат понесених ОСОБА_1 на сплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, судовий сбір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у сумі 359, 18 грн. (42, 72 %).

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

З приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що позивачем ОСОБА_1 з метою документального підтвердження фактично понесених витрат на правову допомогу надано угоду про надання правової допомоги від 03.12.2018 року, укладеної між ОСОБА_1 та адвокатом Гаврилюком Ю.І., додаток до договору від 09.09.2018 року, квитанція від 07.06.2021 року, звіт про надання послуг за угодою від 07.06.2021 року, акт приймання передачі послуг від 07.06.2021 року, додаткову угоду № 1 від 10.08.2020 року, за яким вартість виконаних робіт адвокатом склала 15 000 грн., які підлягають стягненню з відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що немайнову вимогу не задоволено в повному обсязі, а вимогу щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково (42, 72 %) з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3204 грн.

Керуючись ст. 141 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 204 (три тисячі двісті чотири) грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Г.В. Бєсєда