Рішення № 10358925, 15.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.10р.Справа № 20/59-10

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ДЕНИС", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М"ясокомбінат Дніпровські ковбаси", м. Новомосковськ, Дніпропетровської області

про стягнення 25 418 грн. 32 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: Беззубкін С.М., довіреність №1 від 19.02.2010р.;

Від відповідача: Шажко І.В., довіреність №1/04 від 15.04.2010р.

Суть спору :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпровські ковбаси" суму основного боргу 18454,70 грн., 2293,26грн. пені, 863,02 грн. - 3% річних , 3807,32 грн. - інфляційних.

Відповідач надав відзив (вх. № 8057 від 13.05.2010р.), в якому з позовом не погоджується та просить припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за наступних підстав:

- вважають, що позивач звернувся з позовом безпідставно, оскільки в накладних відсутні посилання на договір поставки № 13/2007 від 11.12.2007р., тому предмет спору відсутній,

- щодо нарахування пені сплинув строк позовної давності.

02.06.2010р. представник відповідача надав клопотання (вх. № 9523), в якому просить розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області на шість місяців рівними частинами, оскільки підприємство не може в стислий термін погасити заборгованість, це призведе до арешту виконавчою службою його рахунків, як наслідок підприємство не зможе здійснювати свою діяльність, здійснювати необхідні платежі на користь контрагентів та працівників підприємства, що в свою чергу призведе до не врахованих втрат та накладання штрафних санкцій контролюючими органами.

Ухвалою від 13.05.2010р. строк вирішення спору було продовжено до 19.06.2010р., відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2007 року між позивачем Приватним підприємством „Виробничо-комерційна фірма „ДЕНИС” (продавець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Мясокомбінат Дніпровські ковбаси” (покупець) був укладений договір поставки №13/2007, відповідно п.1. якого позивач зобов`язався поставити, а відповідач прийняти і оплатити товар, в асортименті та за цінами, зазначених в накладних, що є невідємною частиною договору.

На виконання умов договору, за період з 26.05.08р. по 01.08.2008р. позивач поставив у власність відповідача товар на суму 18954,70 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару відповідачем (копії яких знаходиться в матеріалах справи).

Згідно п. 3.2. договору покупець проводить оплату за товар протягом 7 банківських днів з моменту його прийняття.

В порушення умов договору, відповідач розрахувався з позивачем частково у сумі 500,00 грн., у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 18454,70 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем від 03.09.2009р.

Відповідач доказів оплати боргу не надав, заперечення відповідача в тій частині що накладні не містять посилання на договір, тому поставка є без договірною , суд не приймає , оскільки строк дії договору поставки № 13/2007 від 11.12.2007року до 11.12.2008року (пункт 7.1) , таким чином поставка продукції була здійснена під час дії договору і у суду немає підстав вважати її такою що відбулась без договору.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають 3807,32 грн. з вересня 2008 по січень 2010р., 3% річних 863,02 грн. за період з 12.08.08р. по 22.02.2010р.

Відповідно до пункту 4.2. договору позивач нарахував відповідачу за порушення строків оплати за період з 12.08.2008року по 12.02.2009року у сумі 2293,26грн. Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, суд вважає, що дані вимоги задоволенню не підлягають, у звязку із спливом строку позовної давності, оскільки до позовних вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позивач пропустив строки позовної давності.

Згідно частини 3,4 статті 267 Цивільного Кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач надав заяву про застосування строків позовної давності, за викладених обставин суд вважає, що позов в частині стягнення пені задоволенню не підлягає за пропуском позивачем строків позовної давності.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 18454,70 грн. основного боргу, 3807,32 грн. інфляційних, 863,02 грн. - 3% річних.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови .

Згідно Розяснення ВАСУ від 12.09.96р. N 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін , враховуючи матеріальні інтереси сторін , їх фінансовий стан ,ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для надання розстрочки виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для розстрочки виконання рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мясокомбінат Дніпровські ковбаси” (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 154, код ЄДРПОУ 35419211, р/р 26006060147096 у КБ „Приватбанк”, МФО 305299) на користь Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „ДЕНИС” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Прохорова, б. 91, код ЄДРПОУ 34562949, р/р 26003050202900 в КБ „Приватбанк”, МФО 305299) 18454 (вісімнадцять тисяч чотириста пятдесят чотири) грн. 70 коп. основного боргу, 3807 (три тисячі вісімсот сім) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 863 (вісімсот шістдесят три) грн. 02 коп. - 3% річних, 231 (двісті тридцять одну) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 71 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення

08.06.2010р.