Вирок № 103584787, 23.02.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/2948/22

пр. № 1-кп/759/768/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судд Гаврищука А.В.,

за участю секретаря Буяновської В.В.,

розглянувши в залі судового засідання в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2022 за № 12022105080000386, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Буча Київської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 06.02.2022, приблизно о 18 годині 10 хвилин, знаходячись в приміщенні ТЦ «Епіцентр», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька 6-В, намагався таємно викрасти чуже майно, яке належить TOB «Епіцентр К» на загальну суму 1031 грн. 67 коп. без (ПДВ), однак не довів кримінальний проступок до кінця, що не залежали від його волі.

Так, ОСОБА_1 , 06.02.2022, приблизно о 17 годині45 хвилин, прибув до ТЦ «Епіцентр», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька 6-В. Знаходячись в приміщенні торгівельного залу даного торговельного центру та маючи при собі достатньої суми грошових коштів, ОСОБА_1 , вирішив вчинити крадіжку чужого майна, яке належить TOB «Епіцентр-K», з метою обернення його на власну користь і особистого збагачення.

З метою виконання протиправного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , продовжуючи знаходитись в приміщенні торгівельного залу ТЦ «Епіцентр», розташованого за адресою: м.Київ, вул. Берковецька, 6-В, користуючись тим, що його дії не викликали підозру в оточуючих, взяв з торгової полиці чуже майно, яке належить ТОВ «Епіцентр-K», а саме:

-акумулятор електричний 1000 «Pawer Bank», арт. 31267416, вартістю 365 грн. 83 коп. (без ПДВ);

-тример-бритву «Philips», артикул 51313716, вартістю 665 грн. 83 коп. (без ПДВ);

а всього майна на загальну суму 1031 грн. 67 коп. без (ПДВ). Продовжуючи далі свої протиправні дії, ОСОБА_1 , слідуючи по торгівельному залу ТЦ «Епіцентр», розташованого по вул. Берковецькій, 6 в м.Києві, пересвідчившись, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, сховав вищевказане чуже майно до власного рюкзака та направився до кас.

Маючи намір таємно викрасти чуже майно, яке належить ТОВ «Епіцентр-K», та розпорядився ним на власний розсуд, ОСОБА_1 , підійшов до однієї з кас та, скориставшись тим, що касир здійснювала обслуговування іншого покупця, не розплатившись за сховані в рюкзаку товари, вийшов з торгівельного залу та прослідував до виходу з торгівельного центру, виконавши таким чином всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального проступку до кінця. Однак довести кримінальний проступок до кінця ОСОБА_1 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки приблизно о 18 годині 10 хвилин, 06.02.2022, був зупинений працівником охорони торгівельного центру «Епіцентр», з наявним при ньому чужим майном, яке належить TOB «Епіцентр-K», та яке він намагався таємно викрасти.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

У обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_1 , яка складена за участі захисника Остапенка С.В., у якій ОСОБА_1 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, він беззаперечно визнає; згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодний на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі, також висловився щодо призначення йому покарання у виді громадських робіт строком на 80 годин.

У вказаній заяві захисником Остапенком С.В. підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву представника потерпілого Шафрай Ю.І. у якій він зазначає, що, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України; обізнаний про те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_1 інтереси якого представляє захисник Остапенко С.В., обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, відтак, кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи особу обвинуваченого, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, з урахуванням вимог ст. 68 КК України, а саме у виді громадських робіт .

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_1 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України /а.с.40, 70-72/.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази:

- DVD-R диск, з відеозаписами з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні ТЦ «Епіцентр», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-В, які долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

-акумулятор електричний 1000 «Pawer Bank», арт. 31267416, тример-бритву «Philips», артикул 51313716, які визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні /а.с. 70/ та передано на відповідальне зберігання представникам ТЦ «Епіцентр» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити у власності ТЦ «Епіцентр».

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: А.В. Гаврищук