Рішення № 103584777, 08.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

08.12.2021 Справа № 754/17471/19

Провадження № 2/756/980/21

Справа № 754/17471/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарях Шершньові В.О., Самсон А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал банк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання поруки за договорами поруки припиненою,

в с т а н о в и в:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ПАТ «Універсал Банк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05.03.2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання поруки припиненою направлено за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

В обґрунтування позову зазначає, що 28.02.2008 року нею укладено з ВАТ «Універсал Банк», який в подальшому перейменовано в ПАТ «Універсал Банк», договір поруки № 003-2008-463-Р/1, № 003-2008-464-Р/1, за умовами яких вона поручилася за виконання ОСОБА_2 зобов`язань перед банком за кредитними договорами № 003-2008-463 та № 003-2008-464 від 28.02.2008 року.

Оскільки ПАТ «Універсал Банк» на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання за кредитними договорами щодо строку дії договорів, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, неустойки, а також звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами поза межами шестимісячного строку, ОСОБА_1 просить суд визнати поруку за договором № 003-2008-463-Р/1 від 28.02.2008 року, договором № 003-2008-464/Р/1 від 28.02.2008 року, укладені нею з ПАТ «Універсал Банк», припиненою з 11.04.2011 року.

У поданому відзиві на позовну заяву представник АТ «Універсал Банк» просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, позов просив задовольнити, посилаючись на викладені у позові обставини.

У судовому засіданні представник АТ «Універсал Банк» просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 82 ЦПК України).

Судом установлено, що 28.02.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір № 003-2008-463, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 59 857 доларів США 63 центів, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користуванням кредитом в розмірі 11,95 % річних, в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором; сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватись згідно умов цього договору; вказана сума кредиту дорівнює еквівалентну 302 281 грн. 03 коп. за курсом НБУ на день укладення цього договору, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому договорі лише в разі, якщо сума кредиту виражена у іноземній валюті (а.с. 9-14).

Додатком № 2 до вказаного договору встановлено графік платежів (а.с. 15-18).

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 003-2008-463 від 28.02.2008 року, 28.02.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 003-2008-463-Р/1, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 (боржник) усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 003-2008-463 від 28.02.2008 року (т. 1 а.с. 28-30).

Кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під «згодою» поручителя сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін (п. 2.1 договору поруки).

28.02.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір № 003-2008-464, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 50 000 доларів США 00 центів, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користуванням кредитом в розмірі 12,95 % річних, в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором; сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватись згідно умов цього договору; вказана сума кредиту дорівнює еквівалентну 252 500 грн. 00 коп. за курсом НБУ на день укладення цього договору, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому договорі лише в разі, якщо сума кредиту виражена у іноземній валюті (а.с. 19-24).

Додатком № 2 до вказаного договору встановлено графік платежів (а.с. 25-27).

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 003-2008-464 від 28.02.2008 року, 28.02.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 003-2008-464-Р/1, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_2 (боржник) усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 003-2008-464 від 28.02.2008 року (а.с. 31-33).

Кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під «згодою» поручителя сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін (п. 2.1 договору поруки).

ПАТ «Універсал Банк» листами від 15.11.2011 року направлялись на адресу ОСОБА_1 вимоги про сплату заборгованості за кредитними договорами № 003-2008-463, № 003-2008-464 від 28.02.2008 року, процентів, нарахованих за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за порушення виконання зобов`язань (а.с. 37, 37).

Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитними договорами, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 003-2008-463 становить 73 903 доларів США 73 центів, за кредитним договором № 003-2008-464 60 371 доларів США 83 центів (а.с. 39-40, 41-42).

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28.11.2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.09.2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання договорів поруки припиненим відмовлено (а.с. 163-166).

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 08.02.2021 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитними договорами № 003-2008-463 та № 003-2008-464 від 28.02.2008 року на загальну суму 145 406 доларів США 87 центів, що у гривневому еквівалентні по курсу НБУ становить 2 195 091 грн. 00 коп. (а.с. 155-162).

Цими судовими рішенням, встановлено та відповідно до положень ч. 2 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню факт чинності поруки ОСОБА_1 на час вирішення цієї справи та стягнення кредитної заборгованості за кредитними договорами № 003-2008-463 та № 003-2008-464 від 28.02.2008 року.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 559 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Аналіз указаних норм свідчить про те, що порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц.

Враховуючи, що під час розгляду справи установлено, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, стягнуто з позивачки, як з поручителя, солідарно з боржником за основним зобов`язанням заборгованість за кредитними договорами, обставин які-б перешкоджали покладенню на ОСОБА_3 обов`язку відповідати разом із ОСОБА_4 за зобов`язаннями перед банком, зокрема припинення поруки, не встановлено, указана обставина відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал банк», третя особа ОСОБА_2 , про визнання поруки за договорами поруки припиненою - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя