Ухвала суду № 103584681, 24.02.2022, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа № 557/264/22

У х в а л А

про залишення заяви без руху

"24" лютого 2022 р.

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Перевіривши вищезазначену позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя доходить висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI(з наступними змінами та доповненнями) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто 908 грн.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Так, позивачем ставиться вимоги, скасування права власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку, тобто дві самостійній вимоги немайнового характеру.

Зокрема, згідно з п. 13 Постанови Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Натомість, як вбачається з квитанції №49 поданої разом з позовною заявою, позивачем сплачено 992,40 грн, тобто за одну позовну вимогу.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Судовий збір має бути сплачений з дотриманням таких реквізитів: рахунок №

UA428999980313111206000017507,отримувач коштівУ ГУК у Рівн.обл/отг смт.Гоща/22030101, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодомкласифікації доходів бюджету-22030101.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (у справі «Kreuz v. Poland», №28249/95, п. 59, від 19 червня 2001 року). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (у справі Shishkov v. Russia», №26746/05, п. 111, від 20 лютого 2014 року).

Окрім того, суддею звертається увага, що Згідно з ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

При цьому, подані до заяви копії документів (письмових доказів) належним чином не засвідчені.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначеного недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3ст. 185 ЦПК Українипередбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на зазначене вище, а також зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, означені вище вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.136,185,260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяД.В. Пацко