Ухвала суду № 103584659, 02.03.2022, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 539/2146/21

1-кп/544/14/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2022 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Сайко О.О.,

за участю:

секретаря Костенко Т.В.,

прокурора Рожка І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Рябеки Р.М.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170570000205 від 05.04.2021, за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121 та ст. 128 КК України,

в с т а н о в и в:

04.06.2021 до Пирятинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021170570000205 від 05.04.2021, за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121 та ст. 128 КК України.

У судовому засіданні 02.03.2022 прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжногозаходуу видітриманняпідвартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 . Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121 та ст. 128 КК України. Ухвалою слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.04.2021 відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який ухвалою суду від 06.01.2022 продовжено до 06.03.2022.

Метоюпродовженняобвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою стороною обвинувачення наведено наявність ризиків передбаченихп. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК Україниі з метою запобігання спробам: переховуватися від суду,незаконно впливатина свідків та експерта у кримінальномупровадженні,а такожвчинити іншекримінальне правопорушення.

Прокурор зазначає, що обвинувачений, перебуваючи на волі без обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, може переховуватись від суду через усвідомлення втрати свободи на тривалий час. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовує тим, що обвинувачений не працює, не має постійного джерела доходу, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, один з яких є тяжким. Під час досудового розслідування встановлено факт нанесення ОСОБА_1 собі тілесних ушкоджень з метою самогубства. Останній, на думку прокурора, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе незаконно вплинути шляхом погроз або вмовлянь на свідків та експертів, що в подальшому може поставити під сумнів обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях. Наразі виникає необхідність у проведенні об`єктивного судового слідства по кримінальному провадженню, тому наявність вище перелічених ризиків обґрунтовано не дає підстав застосуванню до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав та просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строкдії запобіжногозаходу триманняпід вартою строком на 60 днів. Вважає, що більш м`який запобіжний захід відносно обвинуваченого у виді домашнього арешту не може бути також застосований, оскільки в умовах воєнного стану відсутні ефективні механізми контролю обвинуваченого.

Представник потерпілого-адвокат Ковжога О.І. в судове засідання не з`явився, 23.02.2022 надіслав на електронну адресу суду заяву про розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою без участі потерпілого ОСОБА_3 та його представника; клопотання підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_2 при розгляді клопотання прокурора про продовження строку дії обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою поклалася на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Його захисник Рябека Р.М. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Вважає недоцільним продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважав за доцільне обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки його перебування в умовах СІЗО наразі є небезпечним.

З`ясувавши думку учасників провадження щодо заявленого клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, вивчивши матеріали провадження у межах заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1-3ст.331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою суду від 06.01.2022 обвинуваченому продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 06.03.2022. Судове слідство у справі не закінчено, ухвалою суду від 25.01.2022 у справі призначено повторну судово-медичну експертизу, яка до цього часу не проведена.

З обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 та ст. 128 КК України.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177КПК України, слід уважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд дійшов висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій обвинуваченого.

Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) обвинуваченого (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування тощо).

Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Ризик переховуватися від суду обґрунтовано доведено прокурором при розгляді клопотання. Суд погоджується, що переховуватися від суду обвинуваченого може спонукати тяжкість можливого покарання.

У суду достатньо підстав вважати, що існують ризики того,що обвинувачений може незаконно впливати на експертів, оскільки з попереднім висновком експерта, що проводив судово-медичну експертизу потерпілого захист не погоджується та судом було призначено повторну судово-медичну експертизу. Наявність існування ризику незаконного впливу на свідків та вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення суд вважає недоведеним.

В силу п. 4 ч. 2статті 183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні з кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на вищезазначені обставини, зважаючи на те, що прокурором обґрунтовано доведено неможливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів з огляду на тяжкість вчиненого, відсутність звернень про взяття обвинуваченого на поруки, а також необхідності постійного візуального контролю в умовах воєнного стану, доведені ризики виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, їм не можливо запобігти більш м`якими запобіжними заходами, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Суд приходить до висновку, що тільки такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

При цьому доводи, на які посилається захисник обвинуваченого, не дають суду підстав для зміни раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на строк шістдесят днів, зважаючи на складність кримінального провадження з метою надання достатньо часу для судового розгляду відповідно до вимог ч. 2ст. 114 КПК Українита виконання вимог ч. 1ст. 197 КПК України, тобто до 30.04.2022 року включно.

Керуючисьст.331, 392 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краскіно Хасанського району Приморського краю Російська Федерація, громадянина України, освіта середня, неодруженого, утриманців немає, мешканця АДРЕСА_1 ,раніше не судимого, на 60 днів, який обчислюється з дня постановлення даної ухвали 02.03.2022, і діє до 30.04.2022 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити до Полтавської установи виконання покарань (23) після її проголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії даної ухвали.

Суддя О. О. Сайко