Рішення № 10358383, 02.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.10р.Справа № 11/40-10 За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Нікополь, Дніпроперовска обл.

до Акціонерного банку "Експрес-Банк" в особі Дніпропетровської філії Акціонерного банку "Експрес-Банк" м. Дніпропетровск

про стягнення 80 813,44 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 підприємець, свідоцтво № НОМЕР_3, ОСОБА_2 довіреність від 19.01.10р.

Від відповідача: Галагур З.А. довіреність №юр-253 від 11.09.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 15 960 грн., що складають заборгованість за договором оренди № 01/03-07 від 07.03.07р., 369,75 грн. пені, 54.02 грн. річних.

11.05.10р. від позивача надійшла заява про доповнення позовних вимог, відповідно до якої останній збільшив суму основного боргу до 75 717,50 грн., пеню до 3848,41 грн, річні до 563,40 грн.

Крім того, позивач доповнює свої первісні вимоги та просить стягнути 5800 грн. витрат на послуги адвоката, 580,75 грн. витрат пов'язаних з поїздками, 352,88 витрати пов'язані з поштовим обігом, 319 грн. витрат пов'язаних з оплатою і підготовкою матеріалів до суду, 70,85 грн. витрат пов'язаних з оплатою ксерокопіювання.

17.05.10р. надійшла ще одна заява про доповнення позовних вимог, відповідно до якої останній збільшив суму пені до 4445,41 грн. річні до 650,53 грн., витрати на послуги адвоката до 6100 грн., витрат пов'язаних з поїздками до 683,75 грн., витрати пов'язані з поштовим обігом до 364,26 грн., витрати пов'язані з оплатою ксерокопіювання до 94,85 грн., вимоги щодо стягнення суми основного боргу та витрат пов'язаних з оплатою і підготовкою матеріалів до суду залишились незмінними.

Зазначена вище заява прийнята господарським судом до розгляду.

У відзиві, залученому до матеріалів справи 21.01.10р., відповідач не визнаючи позовні вимоги посилався на припинення дії договору, у зв'язку з його розірванням в односторонньому порядку як це передбачено в п.4.2.договору.

У додатковому відзиві на позов (від 07.05.10р), відповідач посилається на те, що підставою виникнення зобов'язання є, зокрема договір, який на думку останнього не є укладеним, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов в силу ст.638 ЦК України, а саме: порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна.

Крім того, відповідач зазначає, що доповнення до позовних вимог у вигляді витрат на послуги адвоката є безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів (угод про надання послуг, фінансових документів), які б підтверджували надання таких послуг, оскільки й сам адвокат участі в судових засіданнях не приймав.

Проти задоволення інших витрат також заперечує посилаючись на те, що вони не передбачені ст.44 ГПК України, крім того, в підтвердження цих витрат позивачем надано докази, які не стосуються розгляду даної справи.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу, яке задоволено господарським судом.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 25.05.10р до 31.05.10р. та з 31.05.10р. до 07.06.10р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.07р. сторони уклали договір оренди нежитлового приміщення № 01/03-07, згідно якого Орендодавець (позивач у даній справі) зобов'язується надати, а Орендар (відповідач) прийняти в оренду (користування) нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що належить Орендодавцю (позивачу) на праві власності (далі - Об'єкт оренди), та підтверджується Свідоцтвом на право власності ЯЯЯ № 553490, видане виконкомом Нікопольської міської ради 05.10.2006 року (п.1.1 договору).

За умовами договору, об'єкт оренди передається в оренду для розміщення Орендарем (відповідачем) відділення АБ "Експрес-Банк" з метою надання послуг населенню відповідно до діяльності Орендаря (відповідача), строком на пять років ( п.п. 1.2; 1.3).

На виконання умов вищевказаного договору, Орендодавець (Позивач) здав, а Орендар (Відповідач) прийняв вказані у п.1.1 договору приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 12.03.07р.

Відповідно до ч.1. ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У п.1.3 договору, сторонами встановлено, що об'єкт оренди передається в оренду Орендодавцем строком на п'ять років.

Відповідно до ч.1. ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В п.6.1 договору сторонами встановлено, що за користування Об'єктом оренди, Орендар сплачує Орендодавцеві або особі, що діє на підставі довіреності, виданої Орендодавцем, орендну плату в національній грошовій одиниці України, виходячи з орендної ставки, обумовленої сторонами в долорах США, встановленого національним банком України на день оплати, але не нижче курсу 5,05 грн за долар США.

Орендна ставка становить 1500 дол. США за один календарний місяць.

Сторонами укладались додаткові угоди до спірного договору (від 23.01.09 р. та від 06.07.09 р.), відповідно до яких, розмір орендної плати на певний період, змінювався, проте, період дії зазначений вище угод закінчився.

Доказів, які б свідчили про те, що сторонами укладались інші додаткові угоди, в яких би сторони змінювали розмір орендної плати за період, який розглядається судом ( листопад 2009 р по травень 2010 р. ) суду не надано.

Орендар щомісяця до 10-го числа поточного місяця сплачує Орендодавцеві суму орендної плати в наявній формі шляхом видачі коштів з каси Орендаря або шляхом їхнього перерахування на розрахунковий рахунок. зазначений Орендодавцем, або іншими способами не забороненими законодавством України ( п.6.3 договору).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобовязання по орендній платі виконував неналежним чином, здійснивши розрахунки по жовтень 2009 р., та частково за листопад 2009 р.

Доказів, які б свідчили про внесення орендної плати ( у повному обсязі) за період з листопада 2009 р. по травень 2010 р., відповідач не надав.

З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення орендної плати в сумі 75 717,50 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на припинення дії договору шляхом його дострокового розірвання та на неукладеність спірного договору не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовані в постанові апеляційного суду Дніпропетровської області від 30.03.10р при перегляді справи № 17/15-10, в якій брали участь ті самі сторони.

В той час, як відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За неналежне виконання зобовязань щодо здійснення орендної плати сторони в договорі передбачили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення ( п.8.1;8.2).

Розрахунок пені, що підлягає до стягнення позивачем завищено, оскільки його було здійснено без врахування положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Після здійсненого перерахунку до стягнення підлягає пеня в сумі 408,52 грн. за період з 02.11.09 р. по 02.05.10 р., що нарахована на заборгованість 3996,50 за листопад 2009 р.

Розрахунок пені в сумі 3987,51 грн., на заборгованість за період з грудня 2009 р по травень 2010 р. відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, не оспорюється відповідачем, та підлягає до примусового стягнення.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку сума річних за період прострочення з 02.11.09 по 25.05.10 р. складає 650,53 грн.

Зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.

Вимоги позивача щодо віднесення на відповідача витрат за адвокатські послуги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Згідно зі ст.44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат і згідно зі статтею 48 цього Кодексу вони визначаються у порядку , встановленому Законом України „Про адвокатуру”.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

Позивачем залучено до матеріалів справи угоди про надання правової допомоги, що укладені останнім з адвокатом ОСОБА_4

Крім того, до матеріалів справи залучені довідки від 07.05.10 р. та 13.05.10 р., підписані адвокатом, які містять відомості про вартість наданих послуг 5800 грн., та 6100 грн.

Проте доказів, які б свідчили, що адвокатом надавались послуги саме стосовно розгляду даної справи, позивач не надав. Крім того, слід зазначити про те, що жодного разу адвокат ОСОБА_4 не приймав участі в судових засіданнях, в той час як надані угоди містять обовязок Виконавця (адвоката), представляти інтереси в т.ч. в суді (п.п 2.1.1) зазначених вище угод.

До того ж, відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати, повязані з наданням послуг адвокатом підлягають покладенню на відповідача в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та сплата їх підтверджується відповідними фінансовими документами, до яких не відносяться довідки надані позивачем.

Не підлягають задоволенню і вимоги щодо покладення на відповідача витрат пов'язаних з поїздками на судові засідання відповідача та його представника, витрат повязаних з поштовим обігом та відправкою поштової кореспонденції, витрат повязаних з оплатою і підготовкою матеріалі та довідок у справі, витрат повязаних з оплатою послуг по підготовці копій документів та матеріалі до судового розгляду, оскільки відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат, відповідно до абз.другого 1 пункту розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, які викликані до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

Отже, у господарського суду немає передбачених законом підстав вважати відповідними витратами, витрати зазначені позивачем у заявах від 11.05 та 17.05.10 р., в звязку з чим відсутні підстави і для покладення таких витрат на відповідача.

Відповідачем 07.06.10 р. подана заява, в якій останній повідомляє про про зміну найменування його юридичної особи, в підтвердження чого останнім надано копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 376511, відповідно до якого з 01.06.10 р., останній має назву Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк", з якого і належать до стягнення визначені в рішенні суми.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (03049, м.Київ, пр.Повітрофлотський,25 в особі Дніпропетровської філії АБ "Експрес Банк", 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Плеханова,17, рах. 6499320001 в АБ "Експрес Банк", код ЗКПО 25724963, МФО 306964) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 75 717,50 грн (сімдесят п'ять тисяч сімсот сімнадцять гривень) 50 коп. основного боргу, 4396,03 грн. (чотири тисячі триста дев'яносто шість гривень) 03 коп. пені, 650,53 грн. (шістсот п'ятдесят гривень) 53 коп. річних, 807,64 грн. (вісімсот сім гривень) 64 коп. держмита, 235,86 грн. (двісті тридцять п'ять гривень) 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

СуддяІ.Ф. Мельниченко Згiдно з оригіналом Помічник судді М.О.Кутова