Ухвала суду № 103581794, 23.02.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/903/22

пр № 2-з/464/40/22

У Х В А Л А

23 лютого 2022 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/903/22

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «ПроКредит Банк»

відповідач ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2

вимоги: забезпечення позову

Обставини справи

Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором про надання траншу № 104.43527/FM104.676 від 07 червня 2013 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ «ПроКредит Банк» в загальному розмірі 177988,02 грн звернути стягнення на предмет застави транспортний засіб марки «NISSAN» модель «JUKE» 2013 року випуску білого кольору номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 , шляхом продажу транспортного засобу з торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Одночасно позивачем (заявником) подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб, який зареєстрований за відповідачем. Покликається, що незабезпечення позову у такий спосіб матиме наслідком подальшого переоформлення (продажу) зазначеного рухомого майна третій особі, що у свою чергу, унеможливить виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет застави.

Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи у відповідності до ч.1ст.153 ЦПК України, в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Мотиви та висновки суду

Згідно із ч.ч.1, 2ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, , а також з інших підстав, визначених законом.

У п.1 ч.1, ч.3ст.150 ЦПК Українивизначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

07 червня 2013 року між позивачем (заставодержателем) та третьою особою (заставодавцем) укладено нотаріально посвідчений договір застави рухомого майна № FIL.124660-ДЗ1, предметом якого виступає транспортний засіб марки «NISSAN» модель «JUKE» 2013 року випуску білого кольору номер шасі (кузова рами) НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 . За відсутності доказів протилежного суд приймає презумпцію правомірності правочину, визначену ст.204 ЦК України.

Як покликається позивач, рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 12 вересня 2019 року у справі № 760/13137/17 з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 на користь АТ «ПроКредит Банк» стягнуто 177988,02 грн заборгованості.

За результатами пошуку виконавчих проваджень а автоматизованій системі виконавчого провадження наявна інформація щодо відкриття Солом`янським ВДВС у місті Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м.Київ) 07 квітня 2021 року виконавчого провадження ВП № 65048999, де боржником виступає ОСОБА_2 , а стягувачем - АТ "ПроКредит Банк".

Як свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 40901964 від 07 червня 2013 року, внесено 07 червня 2013 року запис про приватне обтяження, підстава - договір застави рухомого майна № FIL.124660-ДЗ1, терміном дії 07 червня 2018 року, боржник ОСОБА_2 , боржник ПАТ «ПроКредит Банк», реєстраційний номер 13731450.

11 жовтня 2017 року до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено зміни: термін дії обтяження до 11 жовтня 2022 року.

Відомості про припинення обтяження відсутні.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з 30 липня 2014 року власником згаданого автомобіля є відповідач ОСОБА_1 .

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 03 листопада 2021 року у справі № 759/15009/20, яке набрало законної сили, відмовлено у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «ПроКредит Банк» про визнання права власності та підтверджено наведені обставини.

За ч.2 ст.586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається із ст.ст.9, 42, 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», до Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими та загальнодоступними для всіх юридичних та фізичних осіб. Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача. Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

З урахуванням, що застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави, доводи позивача про подальше переоформлення (продажу) транспортного засобу відповідачем не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є голослівним припущенням.

Покликаючись на ризик відчуження майна, позивачем, хоча це є його процесуальним обов`язком, не наведено жодного обґрунтування наявності правових підстав з відповідними доказами такого твердження та необхідності заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту щодо майна.

Позивач у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, посилається на реальність загрози відчуження майна, проте не навів жодного обґрунтування наявності правових підстав (з посиланням на відповідні докази) для такого твердження та необхідності застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту щодо майна.

Наявність самого по собі позову про звернення стягнення на предмет застави не є підставою для арешту майна.

Суд акцентує увагу, що за узгодженими та обумовленими на власний розсуд умовами договору застави рухомого майна, при порушенні зобов`язань п.п.4.1.1, 6.2, 6.3.1, 6.3.2 договору, недостовірності наданої заставодержателю інформації, а також у випадку неможливості звернення стягнення на предмет застави з вини заставодавця, заставодавець сплачує штраф у розмірі 50 % від загальної заставної вартості предмета застави.

Підсумовуючи викладене, матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість неможливість виконання рішення суду, без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження не є достатньою підставою для накладення арешту на майно.

З урахуваннямнаведеного,встановивши правовідносини,що виниклиміж сторонами,здійснивши оцінкуобґрунтованості доводівпозивача,суд дійшовпереконання провідсутність підставдля забезпеченняпозову увищевказанийспосіб уданій справі,що,в своючергу,тягне засобою відмовуу забезпеченніпозову. Відомості, які в спростували даний висновок суду, відсутні.

Керуючись ст.ст.149-153, 157, 258-260, 261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення..

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскільки розгляд справи здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Повне судове рішення складено та підписано 23 лютого 2022 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Олена ТІМЧЕНКО