Рішення № 103581190, 01.03.2022, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/8920/21

н/п 2/336/1343/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2022 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді БоєваЄ.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», треті особі: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», треті особі: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавць виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивувала тим, що 09.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., вчинено виконавчий напис № 8749 щодо стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Укркредит Капітал» заборгованості у розмірі 18350 гривень.

Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим Кирилом Костянтиновичем було відкрито виконавче провадження, про що свідчить постанови ВП № 67047871 від 07.10.2021 року. Постановою приватного виконавця ВП № 67047871 від 07.10.2021 року про звернення стягнення на грошові кошти (доходи) Позивача. Постановою від 07.10.2021 року ВП № 67047871 про стягнення з боржника основної винагороди визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04.08.2020 року ВП 62714028 у розмірі 1726,77 гривень.

Згідно з вищезазначеною постановою стягнуто з Боржника 20384, 00 гривень у розмірі 20% до виплат загальної суми боргу. Таким, чином сума боргу за виконавчими документами складає 20384 гривень.

Позивач вважає, що виконавчий напис № 8749 від 09.06.2021 року вчинено з груби порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису зі стягнення заборгованості з Позивача стаття 50 ЗУ «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів, якої стосуються такі дії чи акти.

На підставі вищенаведеного, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8749 від 07.10.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., щодо стягнення з Позивача заборгованості в розмірі 18350 грн., а також просить стягнути судові витрати за подання позову, та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою від 04.11.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам надано строк для надання відзиву та заперечення на відзив.

Ухвалою суду від 04.11.2021 частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову, та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 09.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 18350, 00 гривень.

Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовною заяви з додатками, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки.

Третім особам копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовних заяв з додатками направлялися поштою, та були їм вручені, про що свідчать зворотні повідомлення, наявні в матеріалах справи.

Визначений частиною третьоюстатті 279 ЦПК Українистрок для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Відповідач та треті особи у наданий судом строк та станом на момент розгляду справи своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористались, відзив на позов не подали, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному порядку також подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило, відтак відповідно до ч. 8 ст.178та ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так судом з`ясовано, що відповідач звернувся до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. із заявою про вчинення нотаріального напису.

07.10.2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., вчинено виконавчий напис за №8749 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Укр кредит Фінанс» заборгованості у розмірі 18350,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К. від 06.10.2021 року відкрито виконавче провадження № 67047871 з виконання виконавчого напису № 8749 виданого 09.06.2021. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К. від 07.10.2021 року за ВП 67047871 звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію інші доходи боржника з ОСОБА_1 , у сумі 18350 грн.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.88Закону України«Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст.89Закону України«Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, а Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд вказаної ухвали ВАСУ, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині доповнення Переліку такими положеннями: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду відповідно до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 07.10.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, неможливість вчинення виконавчого напису у цій справі була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Проте доказів належного та завчасного повідомлення боржника про порушення кредитних зобов`язань відповідач не надав.

Отже, на думку суду, у даному випадку, відповідачем не доведено, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав суду: угоду про надання правової допомоги від 20.10.2021 року, який укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Левицькою Ю.В.; акт прийму передачі виконаних робіт наданих послуг за договором про надання юридичних послуг на загальну суму 4000 грн.

Наданими доказами підтверджений обсяг наданих адвокатом послуг, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, є співмірними із складністю справи, а тому вказані витрати підлягають стягненню в повному обсязі із відповідача.

Отже, за правилами ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, які пов`язані із сплатою судового збору (908 грн. за подання позову та 454 за заяву про забезпечення позову) на суму 1362 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 4000 грн.

Керуючись ст.76,81,258,273,279, 352 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», треті особі: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 07.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, щодо стягнення з позивача заборгованості в розмірі 18350 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, офіс 407; ЄДРПОУ 38548598.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Петра Григоренка, 15.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Запорізькій області Хохлов Кирило Костянтинович, знаходиться за адресою : м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд.40, офіс 101.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

01.03.22