Рішення № 10357771, 08.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

08.07.2010Справа №2-33/2362-2010 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне підприємство «Фоліо Плюс» (61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8)

до відповідача сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим» (98433, Бахчисарайський район, с. Вилино, вул. Леніна, 128)

про стягнення 43233.97 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Позивача: не з’явився.

Відповідача: не з’явився.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне підприємство «Фоліо Плюс» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим», та просить стягнути 43233.97 грн., у тому числі 40659.52 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 2039.83 грн. пені, 534.62 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов договору поставки від 18 серпня 2009 року № 193 в частині повної та своєчасної сплати поставленої позивачем продукції та обґрунтовані посиланнями на статті 258 ,526, 625 Цивільного кодексу України.

Позивач в судове засідання не з'явився, 06 липня 2010 року до суду надійшла заява, в якій позивач просив розгляд справи здійснювати за наявними у справі матеріалами без участі його представника. При цьому, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с. 96).

Відповідач у судове засідання не з’явився, явку уповноважених представників не забезпечив, витребувані судом документи не представив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином рекомендованою поштою (а.с.40), про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, сторони не скористалися своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відклався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою голови господарського суду АР Крим від 23 червня 2010 року строк розгляду справи, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, був продовжений (а.с.94).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01 червня 2010 року представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані ними протягом розгляду справи, суд –

           встановив:

16 серпня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне підприємство «Фоліо Плюс» (замовник) та сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Агрофірма «Крим» (виконавець) укладений договір № 193 (а.с. 8-10).

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець взяв на себе зобов’язання виготовити та передати у власність замовника, а замовник прийняти та оплатити поліграфічну продукцію в строки, у кількості та порядку, передбаченому цим договором.

Найменування, загальна кількість та вартість (номенклатура), якісні характеристики яких вказуються в додатках або протоколах узгодження ціни, є невід’ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони домовилися до початку робіт за цим договором проводити узгодження оригінал-макетів продукції, що виготовляється. Виготовлення виконавцем продукції та її поставка замовнику означає, що сторонами проведено належним чином узгодження оригінал-макетів.

Строк виготовлення продукції виконавцем – 14 днів з моменту затвердження оригінал-макетів продукції, якщо інше не встановлено додатком або протоколом узгодження ціни. Строк виготовлення вважається дотриманим у відповідності з пунктами 2.1, 3.2 договору (пункт 2.2).

Кількість продукції, що передається виконавцем у власність замовника, повинна відповідати якості, вказаній в додатках або протоколах погодження ціни. Кількість продукції, що поставляється з причин технологічного характеру, може відрізнятися від кількості вказаній в додатках або протоколах узгодження ціни, в такому разі погодженою вважається кількість, вказана в витратній накладній (пункт 2.3 договору).

Продукція поставляється на базисних умовах поставки СРТ у відповідності з Інтеркомс 2000, якщо інше не встановлено додатком до даного договору. Правила Інтеркомс 2000 застосовуються до договору в урахуванням специфіки правовідносин, що виникли на його (договорі) підставі (пункт 2.4 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору прийом продукції замовником здійснюється в місці, зазначеному замовником у товаросупровідних документах (витратні накладні).

Замовник зобов’язується прийняти продукцію негайно по її прибутті до пункту призначення. У будь-якому разі, прийом продукції повинен бути здійснений не пізніше 24 годин з моменту отримання продукції замовником. Продукція вважається прийнятою, а виготовлення та поставка продукції виконаною в повному обсязі, своєчасно та належним чином, з моменту отримання продукції замовником та у разі ненаправлення замовником протягом 10 днів мотивованої відмови від прийому продукції (пункт 3.2 договору).

Пунктом 2.5 договору замовник зобов’язався оплатити отриману продукцію на умовах, вказаних у розділі 4 договору.

Так, пунктом 4.1 договору сторони домовилися, що оплата продукції замовником здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця в наступному порядку:

-          50% від суми, передбаченій додатком або протоколом узгодження ціни в якості передоплати протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного додатку або протоколу узгодження, якщо інше не передбачено самим додатком або протоколом узгодження ціни;

-          50% від суми, передбаченій додатком або протоколом узгодження ціни протягом 14 банківських з моменту відвантаження продукції замовнику, якщо інше не передбачено в самому додатку або протоколі узгодження цін. Моментом відвантаження є дата, передбачена в витратній накладній.

Виконавець вправі, не дожидаючись надходження сум передплати, поставити продукцію замовнику. У цьому разі виконавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання належним чином, а поставлена продукція підлягає оплаті на умовах, вказаних в другому підпункті пункту 4.1 договору. На поставлену таким чином продукцію розповсюджується положення частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України (пункт 4.2 договору).

На виконання умов цього договору, за додатками до нього (специфікаціями) від 18 серпня 2009 року № 1 на суму 8280.00 (а.с. 12); від 09 листопада 2009 року № 2 на суму 3944.40 грн. (а.с. 13); від 11 грудня 2009 року на суму 34199.94 грн. (а.с. 14); від 27 січня 2010 року № 4 на суму 11399.98 грн. (а.с. 15) позивачем здійснена поставка поліграфічної продукції, на загальну суму 58403.92 грн.

Поставка поліграфічної продукції та її прийняття відповідачем також підтверджується актом прийому-передачі від 27 серпня 2009 року на суму 8859.60 грн. (а.с.18), накладною від 04 грудня 2009 року № 1551/1 на суму 3944.40 грн. ( а.с.19); актом прийому-передачі від 04 грудня 2009 року на суму 3944.40 грн. (а.с.20); накладною від 14 грудня 2009 року № 1594 на суму 34199.94 грн. (а.с.22), актом прийому-передачі від 14 грудня 2009 року на суму 34199.94 грн. (а.с.23); накладною від 27 січня 2010 року № 74 на суму 11399.98 грн. (а.с.74), актом прийому передачі від 27 січня 2010 року на суму 11399.98 грн. (а.с. 26).

Однак, у порушення умов спірного договору, оплата поставленої позивачем продукції відповідачем проведена частково, а саме - в розмірі 17744.40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18 серпня 2009 року № 176 на суму 5000.00 грн. (а.с. 28); від 03 вересня 2009 року № 299 на суму 500.00 грн. (а.с. 29); від 21 вересня 2009 року № 667 на суму 3300.00 грн. (а.с.30); від 10 грудня 2009 року № 91 на суму 3944.00 грн. (а.с.31); 13 січня 2010 року № 144 на суму 5000.00 грн. (а.с. 32).

03 лютого 2010 року сторонами підписаний акт звірення взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 31 січня 2010 року склала 40659.52 грн. (а.с.33).

При цьому, сума заборгованості, з якою відповідач погодився, погашена ним не була, що і з’явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне підприємство «Фоліо Плюс» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у зв’язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, та не заперечувалося сторонами у справі, що на підставі витратних накладних позивачем поставлено, а відповідачем отримано продукцію на загальну суму 58403.92 грн.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття продукції підтверджується підписами представника відповідача на накладних та актах прийому-передачі (а.с. 16-27).

Матеріалами справи таж підтверджується, що відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару в сумі 17744.40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, строк оплати визначений пунктом 4.1 договору від 18 серпня 2009 року № 193.

Отже, відповідач продукцію прийняв, претензії щодо якості та кількості продукції не заявив та відповідно до пункту 4.1 договору зобов’язався оплатити 50% від суми, передбаченій додатком або протоколом узгодження ціни в якості передоплати протягом 7 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного додатку або протоколу узгодження, якщо інше не передбачено самим додатком або протоколом узгодження ціни та 50% від суми, передбаченій додатком або протоколом узгодження ціни протягом 14 банківських з моменту відвантаження продукції замовнику, якщо інше не передбачено в самому додатку або протоколі узгодження цін.

Так, відповідач, прийнявши від позивача товар, прийняв на себе зобов’язання щодо здійснення оплати його вартості, однак дані зобов’язання відповідачем належним чином виконані не були.

Враховуючи положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 33715.83 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, сума заборгованості в розмірі 40659.52 грн. відповідачем визнана, про що свідчить його особистий підпис на акті звірення взаєморозрахунків (а.с. 33).

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не представлено.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим» заборгованості в сумі 40659,52 грн.

Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 2039.83 грн. пені.

Суд вважає, що такі вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до розрахунку, наданому позивачем, сума пені складає 2039.83 грн. (а.с.35)

Розрахунок проведений позивачем вірно, у зв’язку з чим вимоги позивача в цієї частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 534.62 грн. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем (а.с. 36) розмір 3% річних за період з 18 серпня 2009 року по 13 січня 2010 року складає 534.62 грн.. Розрахунок проведений позивачем вірно, у зв’язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у зв’язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Агрофірма «Крим» (98433, Бахчисарайський район, с. Вилино, вул. Леніна, 128 , п\р 26008148 в КРД АППБ «Аваль», МФО 384470, ЗКПО 03759754) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфічне підприємство «Фоліо Плюс» (61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, п\р 26002026814065 в ХФ «Укрексімбанк» м. Харків, МФО 351618, ЗКПО 30510263, ІПН 305102620383) 40659.52 грн. заборгованості, 2039.83 грн. пені, 534.62 грн. – 3% річних, 432.33 грн. – державного мита, 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.