Рішення № 10357431, 28.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.10 р.                     Справа № 7/72                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго” м. Горлівка особі структурної одиниці – „Старобешівської ТЕС” смт. Новий Світ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промексім” м. Донецьк

Предмет спору: стягнення боргу – 22 305, 01 грн., інфляційних нарахувань – 1 059, 49 грн., 3% річних – 420,38грн.

За участю представників:

від позивача: Ковальова Т. А. - довір.

від відповідача: не з"явився.

СУТЬ СПОРУ:                     

ВАТ „Донбасенерго” м. Горлівка особі структурної одиниці – „Старобешівської ТЕС” смт. Новий Світ звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ „Промексім” м.Донецьк про стягнення боргу – 22 305, 01 грн., інфляційні нарахування – 1059,49грн., 3% річних – 420, 38 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №224 від 24.02.2009р. з додатками; платіжні доручення №1475 від 12.05.2009р., №1406 від 30.04.2009р.; рахунок-фактуру №ЭК-0000726 від 15.04.2009р.; претензію №01-3975 від 25.06.2009р., опис вкладення у цінний лист від 02.07.2009р.; акт звірки розрахунків станом на 01.02.2010р.; листи №01-юр/682 від 05.02.2010р., №01-4006 від 30.06.2009р.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, вимоги ухвал суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав, причин такого не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ серії АД №№298669-298670 та довідки головного управління статистики в Донецькій області від 19.03.2010р. №14/4-20/1569, Товариство з обмеженою відповідальністю „Промексім” зареєстровано як юридична особа за адресою: 83101, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 31-Б.

У зв’язку з цим, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір постачання №224 від 24.02.2009р. (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.10 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2009р.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, відповідно до Договору на умовах ним визначених постачальник (відповідач) зобов’язується передати у власність замовника (позивача), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити періодичну арматуру (далі продукція) в асортименті, по кількості та цінам, якч передбачені специфікацією, яка є додатком та невід’ємною частиною договору.

Загальна вартість продукції, яка повинна бути поставлена за цим договором, складає 98280, 00 грн., у т.ч. ПДВ 20% (п.1.2 Договору).

Замовник оплачує продукцію шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: попередня оплата у розмірі 30% вартості узгодженої партії продукції протягом 10 днів після отримання рахунку постачальника; 70% вартості узгодженої партії продукції протягом 10 днів після підписання сторонами накладної на продукцію (п.2.1.1, п.2.1.2 Договору).

Згідно п.3.1 Договору, поставка продукції здійснюється попередньо узгодженими партіями, на умовах FCA місце поставки: „склад постачальника м.Донецьк” відповідно до Правил „Інконтермс”-2000, протягом 10 днів з моменту отримання постачальником платежу, передбаченого п.2.1.1 цього Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Специфікацією №1 сторони узгодили найменування, кількість, ціну та загальну вартість(98280, 00 грн., у т.ч. ПДВ 20%) продукції, яка повинна бути поставлена у відповідності до умов Договору.

На виконання умов Договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №ЭК-0000726 від 15.04.2009р. на суму 22305, 01 грн. для здійснення попередньої оплати продукції, яка повинна бути поставлена за Договором.

У виконання умов Договору, позивач оплатив виставлений йому рахунок (30% вартості узгодженої партії продукції, відповідно до умов Договору) у повному обсязі, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №1406 від 30.04.2009р. та №1475 від 12.05.2009р.

Пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв’язку з неотриманням продукції, яка повинна бути сплачена та за яку здійснено попередню оплату, позивач звернувся до відповідача з претензією №01-3975 від 25.06.2009р. про повернення сплачених грошових коштів. В підтвердження направлення претензії відповідачу в матеріалах справи наявний опис вкладення у замовний лист від 02.07.2009р.

Враховуючи вищенаведене, той факт, що до теперішнього часу відповідач не повернув позивачу попередню оплату продукції та не поставив саму продукцію, позивач звернувся до суду та просить стягнути 22305, 01 грн. в примусовому порядку.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Посилаючись на неповернення відповідачем суми попередньої оплати у загальному розмірі 22305, 01 грн., позивач також просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промексім” 3% річних у сумі 420, 38 грн. за період з 11.05.2009р. по 01.02.2010р. та інфляційні у сумі 1059, 49 грн. за період з 11.05.2009р. по 01.02.2010р.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Як зазначено вище та з’ясовано судом, строк поставки продукції за договором передбачений пунктом 3.1 Договору (10 днів з моменту отримання платежу).

Разом з цим, строк повернення грошових коштів (передплати за продукцію) у разі не поставлення продукції у визначений договором термін сторонами у Договорі не узгоджено.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач звернувся до відповідача в порядку ст. 530 ЦК України з претензією повернути попередню оплату 02.07.2009р., про що свідчить печатка відділення поштового зв’язку на описі вкладення у замовний лист.

Відповідно до п.4.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 р. N 1149, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 р. за N 1383/14650 (в редакції, що діяла у спірний період), при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 цих же нормативів передбачено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

На підставі наведеного вище, а також враховуючи термін поштового пробігу (02.07.2009р. – день подання претензії для пересилання + 4 дні без урахування вихідних днів: 1-ий день – 03.07.2009р., вихідні дні 04.07.2009р. та 05.07.2009р., 2-ий – 4-ий дні – 06.07.2009р. – 08.07.2009р.) семиденний строк для виконання претензії починає свій перебіг з 09.07.2009р. та закінчується 16.07.2009р.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що початком періоду для нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних є 17.07.2009р.

Таким чином, розрахунок інфляційних та 3% річних здійснено з урахуванням направлення відповідачу претензії про повернення попередньо сплачених коштів, у відповідності до приписів чинного законодавства, які відповідно складають:

3% річних – 364, 82 грн.

інфляційні – 1253, 30 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 1059, 49 грн., що не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 1059, 49 грн., 3% річних підлягають – частково у сумі 364, 82 грн.

Вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 530, 536, 549, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.67, 193 Господарського кодексу України, Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 р. N 1149, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго” м. Горлівка особі структурної одиниці – „Старобешівської ТЕС” смт. Новий Світ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промексім” м. Донецьк про стягнення боргу – 22 305, 01 грн., інфляційних нарахувань – 1 059, 49 грн., 3% річних – 420,38грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промексім” м.Донецьк (83101, м.Донецьк, вул.Куйбишева, 31-Б; п/р 26005001859000 в ЦО ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 30375820) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго” м. Горлівка особі структурної одиниці „Старобешівської ТЕС” смт. Новий Світ (87230, Донецька обл., смт. Новий Світ, вул.Станційна, 3, р/р 26000303845002 у Старобешевському відділені АК ПІБ, МФО 334765, ЄДРПОУ 00131083) – заборгованість у сумі 22305, 01 грн.; 3% річних у сумі 364, 82 грн., інфляційні у сумі 1059, 49 грн., державне мито у сумі 237, 29 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235, 45 грн.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття

Суддя