Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
08.07.2010Справа №2-18/3890-2009 За позовом – Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, м. Ялта (вул. Масандрівський парк, 40 а, м. Ялта, 98600)
До відповідача – Фізичної особи – підприємця Герасимової Ренати Валеріївни, м. Алупка (вул. П. Асаулюка, б. 18 А, м. Алупка, 98676)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим, м. Сімферополь (вул. Кечкеметська, 114, м. Сімферополь, 95038)
2) Державна служба заповідної справи, м. Київ (вул. Урицького, 35, м. Київ, 03035);
3) Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь (вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь, 95022);
4) Представництво державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в АР Крим, м. Сімферополь (вул. Київська, 81, оф. 103, м. Сімферополь, 95034);
5) Громадська організація “Рада підприємців торгівельних рядів “Секвойя”, м. Ялта (вул. Гірна, 1, кв. 8, г. Ялта, 98600).
6) Фізична особа – підприємець Квасова Тамара Дмитрівна, м. Ялта (98612, м. Ялта, вул. Весіння, 13, кв. 65);
7) Фізична особа – підприємець Кутищева Наталя Володимиріївна, м. Ялта (98600, м. Ялта, вул. Найдьонова, 31, кв. 75)
За участю прокуратури – Прокуратура Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, 95015)
Про усунення перешкод та знесення споруди.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Руденко В.П. – представник, довіреність від 26.12.2009 року.
Від відповідача – Саликіна Я.С. – представник, довіреність від 29.12.2009 року.
Від третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5, 7 - не з’явилися.
Від третьої особи 6 - Саликіна Я.С. – представник, довіреність від 08.09.2009 року.
З участю прокурора – Сокол О.В., посвідчення 0889
СУТЬ СПОРУ: Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, м. Ялта (далі - позивач) звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи – підприємця Герасимової Ренати Валеріївни, м. Алупка (далі - відповідач), в якій просить суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди у використанні позивачем територією Лівадійського парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва шляхом знесення торгівельного павільйону.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 116, 118, 152 Земельного кодексу України та мотивовані тим, що за результатами перевірки Держземінспекцією АР Крим 20.01.2009 року за фактом порушення вимог земельного законодавства складено адміністративний протокол №003420 відносно відповідача, за ознаками правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП, а саме: самовільного зайняття та використання земельної ділянки біля Лівадійського палацу, шляхом встановлення торгівельного павільйону, та видано припис від 20.01.2009 р. №000345 про усунення порушень ст.125 Земельного Кодексу України. За результатами повторної перевірки стану дотримання вимог земельного законодавства на території Лівадійського парку Держземінспекцією АР Крим 19.03.2009 р. відповідачу було видано черговий припис №004223 про усунення порушень та складено протокол про адміністративне правопорушення №003221 за не виконання припису №000345 від 20.01.2009 р.. Таким чином, на земельній ділянці природно-заповідного фонду в межах Лівадійського парка-пам'ятки відповідачем самочинно було здійснено захоплення території Лівадійського парку та самовільно здійснено будівництв на захопленій території торгівельного павільйону, що і стало підставою звернення позивача до суду.
14.09.2009р. від позивача надійшла заява про доповнення та уточнення позовних вимог, в якої позивач уточнив місце розташування та площу павільйону відповідача. Суд прийняв дану заяву до свого розгляду.
08.10.2009р. у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст.69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання учасників судового процесу та продовжив строк розгляду справи. Також, у судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
08.10.2009р. у судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання, в якому просить зупинити провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею іншої справи № 2-22/4934-2009. Суд відклав розгляд даного клопотання до наступних судових засідань.
16.11.2009р. у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про доповнення та уточнення позовних вимог, згідно з якою уточнив місце розтушування павільйону відповідача. Суд прийняв дану заяву до свого розгляду.
16.12.2009р. до суду надійшла заява від Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, в якої позивач просить прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК Украйни. Суд відклав розгляд заяви позивача про відмову від позову до наступних судових засідань.
25.01.2010р. до суду надійшло повідомлення Прокуратури АР Крим про вступ у справу прокурора для представництва інтересів держави, в порядку ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.
09.02.2010р. відповідач надав суду письмовий відзив на уточнену позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
19.04.2010р. ухвалою господарського суду, суд залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) Державну службу заповідної справи, м. Київ
2) Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь
3) Представництво державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в АР Крим, м. Сімферополь;
4) Громадську організацію “Рада підприємців торгівельних рядів “Секвойя”, м. Ялта
21.06.2010р. представник відповідача надав письмові пояснення, в яких обґрунтовує правомірність підстав, на яких ФОП Герасимова Р.В. займає спірну земельну ділянку. Суд залучив надані пояснення до матеріалів справи.
21.06.2010р. представники третіх осіб у судове засідання не з’явилися, про день та час слухання справи були сповіщені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.
Ухвалою від 21.06.2010 року суд залучив до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) Фізичну особу – підприємця Квасову Тамару Дмитрівну, м. Ялта;
2) Фізичну особу – підприємця Кутищеву Наталю Володимирівну, м. Ялта.
08.07.2010 року у судове засідання з’явилися прокурор, представники позивача, відповідача та фізичної особи – підприємця Квасової Тамари Дмитрівни.
Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 господарського процесуального кодексу України.
Строк розгляду справи продовжено за згодою сторін на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, думку прокурора, суд –
В С Т А Н О В И В :
Постановою Ради Міністрів УРСР від 29.01.1965р. №105 “Про затвердження переліку найбільш визначених парків-пам’яток садово-паркової архітектури УРСР” Лівадійський парк віднесено до категорії найбільш визначених парків-пам’яток садово-паркової архітектури УРСР і взято під охорону держави.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 22.07.1983р. №311 “Про класифікацію і мережу територій і об’єктів природно-заповідного фонду Української РСР” та постановою Держкомітету Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30.08.1990р. №18 “Про затвердження переліку парків-пам’яток садово-паркового мистецтва республіканського значення” Лівадійський парк площею 40,1га віднесено до парків-пам’яток республіканського значення.
Пунктом 3 постанови Верховної Ради України від 16.06.1992 року “Про введення в дію Закону України “Про природно-заповідний фонд України” раніше створені парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва республіканського значення визнано парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
З прийняттям Закону України “Про природно-заповідний фонд України” Лівадійський парк є парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення та відповідно до ст.11 цього Закону знаходиться в управлінні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України як центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.
У відповідності зі ст.12 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” для управління територією та об’єктами природно-заповідного фонду наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.01.1998р. №14 було створено Адміністрацію парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, “Масандрівський”, “Місхорський”. В подальшому наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.04.2004р. №195 адміністрацію парків було ліквідовано, а на її місці наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.04.2004р. №196 було створено Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
19.11.2004р. виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим зареєстровано Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, про що видано свідоцтво серії А01 №066501 про державну реєстрацію юридичної особи (далі –Держадміністрація парків).
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Положення про Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, Держадміністрація парків створена на виконання наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.05.2004р. №196 з метою вдосконалення управління територіями Лівадійського, Масандрівського і Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення і входить до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, (т.1, а.с.10-14).
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” території та об’єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися, зокрема у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих та інших рекреаційних цілях.
Встановлені частиною першою цієї статті Закону основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об’єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об’єктів.
На виконання Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 р. №459 та Інструкції про порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12.03.1993р. на замовлення Держадміністрації парків було розроблено Наукове обґрунтування лімітів на використання природних ресурсів на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, яке затверджене в.о. директора Держадміністрації парків 16.12.2005 р., та яке діє по цей час.
Наказом Мінприроди від 24.01.2008 р. № 27 було затверджено нову Інструкцію про застосування порядку та установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції ліміти на використання природних ресурсів встановлюються щороку.
Згідно до пункту 2.1 Інструкції заявниками на ліміти є особи, у віданні яких знаходяться природні ресурси у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
У відповідності до пункту 3.2. розділу III Інструкції ліміти в оздоровчих та інших рекреаційних цілях, а також в освітньо-виховних цілях встановлюються з визначенням меж, площ територій, кількості відвідувачів та умов відвідування з урахуванням ступеня рекреаційного та іншого навантаження на ці території.
На підставі Інструкції та у відповідності до Наукового обґрунтування лімітів на використання природних ресурсів на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський”, Держадміністрацією парків, у віданні якої знаходиться Лівадійський парк відповідно до Положення про Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, на 2009р. одержані ліміти на використання природних ресурсів за №224/24-6-2009, затверджені 07.05.2009р. Мінприроди, у тому числі у межах Лівадійського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (далі –ліміти, т.1, а.с.96-99).
Пунктом 4 лімітів на використання природних ресурсів на території Лівадійського парку передбачено використання території парку для торгівлі сувенірами, книгодрукарською продукцією, фотоматеріалами на збірних, легких металоконструкціях, розташованих на доріжці від північних воріт до палацу між куртин 33 та 39, 40 загальною площею 80 кв.м. загальною кількістю 20 об'єктів.
Вказані вимоги щодо використання території Лівадійського парку для торгівлі сувенірами, книгодрукарською продукцією, фотоматеріалами на збірних, легких металоконструкціях, розташованих на доріжці від північних воріт до палацу між куртин 33 та 39, 40 загальною кількістю 20 об'єктів і площею одного торгового місця 4 кв.м. передбачені у таблиці 2.2 Переліку тимчасових об'єктів обслуговування відвідувачів Лівадійського парку Наукового обґрунтування лімітів на використання природних ресурсів на території парку-пам'ятки “Лівадійський” від 16.12.2005 р. під номером 15-34 (т.1, а.с.136 зворотній бік аркуша).
При цьому в описовій частині Наукового обґрунтування лімітів на використання природних ресурсів на території Лівадійського парку вказано, що для комплексного розміщення тимчасових об'єктів рекреаційної інфраструктури (№15-34 мал. 2.15) виділена територія в кордонах куртин 33 і 39, 40 по дублюючій доріжці вздовж основного проходу до будівлі Лівадійського палацу з північної сторони (основного) в’їзду в парк.
Виділена ділянка доріжки довжиною 50 м передбачала розміщення тимчасових павільйонів (об'єктів) торгівлі із збірних металевих конструкцій розміром 2x2 кожний з санітарними и декоративними розривами, загальною кількістю 20 в один ряд. Зовнішній вид об'єктів визначено на мал. 2.5 (т.1, а.с.138 зворотній бік аркушу).
Передбачено також розширення доріжки до 4-х метрів для вільного переміщення відвідувачів за рахунок укладки тротуарної плитки, а по зовнішньому краю встановлення огорожі для попередження витоптування газону.
Об'єкти інфраструктури рекреаційного обслуговування є тимчасовими об'єктами, у випадку реконструкції парку, невиконання природоохоронних вимог легко демонтуються, переносяться в інше місце чи за межі парку.
Таким чином, відповідно до Наукового обґрунтування лімітів на використання природних ресурсів на території Лівадійського парку, та лімітів, виданих Держадміністрації парків на 2009 р., виділена територія для комплексного розміщення тимчасових об'єктів рекреаційної інфраструктури (№15-34 мал. 2.15) є територією між куртинами 33 і 39, 40 по дублюючій доріжці вздовж основного проходу до будівлі Лівадійського палацу з північної сторони (основного) в’їзду в парк довжиною 50 м. Передбачається встановлення 20 об’єктів з легких збірних металевих конструкцій розміром 2x2 кожний з санітарними и декоративними розривами та зовнішнім видом, який має відповідати зображенню на малюнку 2.5 Наукового обґрунтування лімітів.
При цьому, об'єкти повинні легко демонтуватися та переноситися в інше місце чи за межі парку.
Однак, передбачене Науковим обґрунтуванням лімітів на використання природних ресурсів на території Лівадійського парку розширення доріжки до 4-х метрів для вільного переміщення відвідувачів за рахунок укладки тротуарної плитки із встановленням огорожі по зовнішньому краю доріжки для попередження витоптування газону не було здійснено.
На виконання окремого доручення Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 04.02.2009 р. №34 робочою групою, створеною на виконання наказу Держекоінспекції від 07.02.2009 р. №16, за актом перевірки стану дотримання вимог природоохоронного законодавства на території “Лівадійського”, “Масандрівського”, “Місхорського” парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення встановлено самовільне зайняття та використання земельної ділянки на території Лівадійського парку природно-заповідного фонду України.
Зокрема, за результатами перевірки Держземінспекцією АР Крим 20.01.2009 р. за фактом порушення вимог земельного законодавства складено адміністративний протокол № 003420 відносно Герасимової Р.В., яка є суб’єктом підприємницької діяльності, за ознаками правопорушення передбаченого ст.53-1 КУпАП, а саме самовільного зайняття та використання земельної ділянки біля Лівадійського палацу, шляхом встановлення торговельного павільйону (ролета), та видано припис від 20.01.2009 р. № 000345 про усунення порушень ст.125 Земельного кодексу України.
За результатами повторної перевірки стану дотримання вимог земельного законодавства на території Лівадійського парку Держземінспекцією АР Крим 19.03.2009 р. Герасимовій Р.В. було видано черговий припис № 004223 про усунення порушень та складено протокол про адміністративне правопорушення № 003221 за невиконання припису № 000345 від 20.01.2009р.
Постановою Держземінспекції АР Крим від 19.03.2009 р. №003420 за фактом здійснення правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, щодо самочинного зайняття та використання земельної ділянки орієнтовною площею 0,0004 га за адресою: м. Ялта, Лівадійський парк біля палацу, Герасимову Р.В. було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 255,00 грн., а постановою Держземінспекції АР Крим від 20.03.2009 р. № 003220 за фактом здійснення правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП, щодо невиконання припису № 000345 від 20.01.2009 р. на неї було накладено штраф у розмірі 170 грн.
Доказів оскарження та скасування зазначених постанов відповідачем суду не надано. Отже, факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки особо цінних земель заповідного фонду, охорона яких покладена на позивача, підтверджено позивачем належними доказами і не спростовано відповідачем.
Згідно статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003 р. № 963-IV під самовільним зайняттям земельної ділянки мають вважатися будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до списку учасників Громадської організації “Секвойя” із зазначенням їх номерів торговельних павільйонів, наданого головою громадського об'єднання “Секвойя”(а.с.64, т.1), належний фізичній особі - підприємцю Герасимовій Р.В. торговельний павільйон (ролет) значиться під №8.
Як вбачається з представлених позивачем фотоматеріалів (а.с.63-64 т.1) спірний об'єкт - торговельний павільйон (ролет) відповідача значиться під №8, розміщений на куртинах 33, 40, а не між куртинами 33 і 39, 40 по дублюючій доріжці вздовж основного проходу до будівлі Лівадійського палацу з північної сторони (основного) в’їзду в парк довжиною 50 м., як це передбачено схемою дислокації об’єктів виносної торгівлі Наукового обґрунтування лімітів, не є збірним, з легкими металоконструкціями розміром 2х2м., як це передбачено лімітами, а збудований як стаціонарна металічна конструкція розміром 2,50х2,20м. на бетонній основі, влитим у єдиний масив металевих конструкцій павильйонів на куртині парку, що підтверджується актом контрольного обміру тимчасового використання території парку.
Земельна ділянка, яка самовільно зайнята господарською спорудою, встановленою фізичною-особою підприємцем Герасимовою Р.В.., є землею природно-заповідного фонду України відповідно до ст. 44 Земельного кодексу України, на яку розповсюджується особливий режим використання, що підтверджується Охоронним зобов’язанням №ППСПИ/з-4-1 від 26.05.2008 р. Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, виданого Держадміністрації парків.
Наведеним спростовуються твердження відповідача про відповідність встановленого ним в Лівадійському парку-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення торговельного павільйону затвердженим лімітам та їх Науковому обґрунтуванню.
Суд зазначає, що видача відповідних лімітів позивачу не дає підстави вважати, що розміщення торговельного павільйону, що використовується фізичною особою-підприємцем Герасимовою Р.В. у 2009 році на території Лівадійського парку, є правомірним, так як між сторонами не врегульовані питання щодо належного оформлення землекористування з метою здійснення підприємницької діяльності, тобто укладення відповідного договору на використання території об’єктів природно-заповідного фонду для розміщення тимчасової виносної торговельної точки.
Також судом приймається до уваги те, що Держадміністрація парків не надавала підприємцю Герасимовій Р.В. погодження на встановлення торговельного павільйону (ролєту) на бетонній основі на куртинах № 33, № 40 стаціонарного зразку, а також те, що відповідач не має з позивачем договірних відносин на використання природних ресурсів на території парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Лівадійський” у визначених лімітах на 2009 р., та не має дозволу на спеціальне використання природних ресурсів.
Крім того, відповідно до листа виконавчого комітету Лівадійської селищної ради за вих. №02/14-432 від 17.04.2009 р. (а.с. 37 т.1), на 2009 р. дозволи на торговельну діяльність на території Лівадійського парку Лівадійською селищною радою відповідачу не видавались.
Отже, зайнята фізичною особою-підприємцем Герасимовою Р.В. земельна ділянка на території Лівадійського парку у встановленому законом порядку не надавалась та у нього відсутні правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою в межах встановленого торговельного павільйону.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач без всякої правової підстави займає земельну ділянку площею 4кв.м. під розміщення об’єкту торгівлі, не маючи при цьому правовстановлюючого документу на користування земельною ділянкою, дозволу на розміщення об’єкту торгівлі, договору з позивачем на використання природних ресурсів на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва та відповідного дозволу на спеціальне використання природних ресурсів. У відповідача відсутні будь-які дозвільні документи на розміщення у 2009 році даного об’єкту на території Лівадійського парку.
Відтак, встановлення відповідачем торговельного павільйону (ролету) на куртині № 40 є самовільним.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню.
Оскільки, саме на Держадміністрацію парків покладено завдання забезпечення проведення державної політики у галузі збереження, охорони та використання парків, заявлений позов про усунення перешкод у використанні території Лівадійського парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва шляхом знесення самовільно встановленого на території Лівадійського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення торговельного павільйону підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
16.12.2009р. до суду надійшла заява від Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення від 09.12.2009 року вих. № 017, в якій позивач просить прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК Украйни (а.с. 3 т. 2). Така заява підписана директором Державної адміністрації парків - пам’яток В.М. Радіоновським, якого було призначено на посаду директора Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 749-0 від 23.11.2009 року (а.с. 2 т. 2).
Проте у наступних судових засіданнях суду було представлено Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 146-0 від 22.02.2010 року, яким поновлено Бондара В.В. на посаді директора Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення з 30.10.2009 року. Підстава: постанова окружного адміністративного суду м. Севастополя від 10.12.2009 року у справі № 2-а-2443/09/2770 (а.с. 44 т. 2).
Суд зауважує, що саме Бондар В.В. підписував позовну заяву, за якою було порушено провадження у дійсні справі.
У наступних судових засіданнях представники позивача підтримували свої позовні вимоги, викладені в заяві про доповнення та уточнення позовних вимог за вих. № 879 від 10.11.2009 року (а.с. 107-110 т. 1).
Приймаючи до уваги той факт, що звернення до господарського суду було ініційоване за позовною заявою Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, яка була підписана Бондар В.В., якого було у наступному поновлено на посаді Наказом від 22.02.2010 року з 30.10.2009 року та те, що заява про відмову позивача від позову була оформлена 09.12.2009 року і підписана Радіоновським В.М., то задоволення такої заяви суперечить законодавству і порушить законні права та охоронювані законом інтереси Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, представники якої у судових засіданням підтримували позовні вимоги, викладені в заяві про доповнення та уточнення позовних вимог, через що заява Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення про відмову від позову від 09.12.2009 року № 017, підписана директором Радіоновським В.М. задоволенню не підлягає.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи те, що позивач переплатив суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197,00 грн., то вказана сума підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.
08.07.2010 року у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.07.2010 року.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Відмовити у задоволенні заяви позивача про відмову від позовних вимог від 09.12.2009 року вих. № 017.
2. Позов задовольнити.
3. Зобов’язати фізичну особу – підприємця Герасимову Ренату Валеріївну, м. Алупка (вул. П. Асаулюка, б. 18 А, м. Алупка, 98676, ідентифікаційний номер 2830003925) усунути перешкоди у використанні Державною адміністрацією Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків пам’яток садово – паркового мистецтва загальнодержавного значення (вул. Масандрівський парк, 40 а, м. Ялта, 98600; код ЄДРПОУ 33223992) територією Лівадійського парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення шляхом знесення за власний рахунок фізичної особи – підприємця Герасимової Ренати Валеріївни, м. Алупка (вул. П. Асаулюка, б. 18 А, м. Алупка, 98676, ідентифікаційний номер 2830003925) торгівельного павільйону (ролета), який знаходиться зліва від доріжки від північних воріт Лівадійського парку до Лівадійського палацу-музею на куртині № 40 під порядковим №8.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з фізичної особи – підприємця Герасимової Ренати Валеріївни, м. Алупка (вул. П. Асаулюка, б. 18 А, м. Алупка, 98676, ідентифікаційний номер 2830003925) на користь Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово–паркового мистецтва загальнодержавного значення (98600, АР Крим, вул. Масандрівський парк, 40, ідентифікаційний код юридичної особи 33223992) 85,00 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Повернути Державній адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово–паркового мистецтва загальнодержавного значення (98600, АР Крим, вул. Масандрівський парк, 40, ідентифікаційний код юридичної особи 33223992) з державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь; р/р 31214264700002; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026; код платежу: 22050003) суму зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 197,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.
Судове рішення № 10357264, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 08.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3890-2009. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: