Рішення № 103572098, 28.02.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2022 р. справа № 300/6305/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі відповідач) області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Основний розмір пенсії при її призначенні складав 90% грошового забезпечення. ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 року у справі № 300/2749/21 здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 16.04.2021 року №22/6-1549 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 року. Однак, при виконанні вказаного судового рішення, відповідач зменшив позивачу основний розмір грошового забезпечення з 90% до 70%. В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, в якцій просив провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років та її виплати, відповідно до статті 63 ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення. Проте, відповідачем було відмовлено в такому перерахунку пенсії. З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 90%до 70% та зобов`язати відповідача здійснити з 01.12.2019 року перрахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років в розмірі 90% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії, передбаченого статтею 43 ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.26-27).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.11.2021 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що на вимоги позивача в частині здійснення з 01.12.2019 року перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням грошового забезпечення в розмірі 90%, які діяли на час призначення позивачу пенсії, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Стосовно зобов`язання здійснити виплату пенсії без обмежень максимальним розміром, вказала, що відповідач керувався положеннями Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VІ, яким визначено, що пенсія, в тому числі колишніх військовослужбовців, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Норма закону про обмеження максимального розміру пенсії, а саме стаття 43 не визнавалася неконституційною. Окрім того, вказано, що позивачем, всупереч статті 122 КАС України, пропущено шестимісячний строк звернення до суду (а.с.33-40).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року у справі №0940/1283/18, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90% суми грошового забезпечення та виплатити недотриману різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.01.2016 (а.с.8-9).

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 року у справі №0940/1283/18 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило позивачу перерахунок пенсії у розмірі 90% суми грошового забезпечення, внаслідок якого розмір пенсійної виплати становить 9638,09 грн. (а.с.17).

В подальшому, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 у справі №300/2749/21, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ України від 16.04.2021 №22/6-1549 про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою, яку позивач обіймав на день звільнення зі служби та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.10-12).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 у справі №300/2749/21, з 01.09.2021 року здійснило позивачу перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 70% суми грошового забезпечення з обмеженням максимального розміру пенсії, внаслідок чого, розмір пенсійної виплати становить 17495,78 грн. (а.с.18).

Позивач 14.09.2021 року звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії, без обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років та її виплати, відповідно до статті 63 ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум без обмежень (а.с.13).

За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач, згідно листа за № 8184-7550/П-02/8-0900/21 від 07.10.2021 року, повідомив ОСОБА_1 , що у Головного управління відсутні підстави для проведення перерахунку та виплати пенсії без застосування обмеження її граничного розміру виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення (а.с.15-16).

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку 90% суми грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи подані докази, суд керується Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, враховує приписи законів, а також підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (надалі, також - Закон №2262-XII); Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (надалі, також - Закон №3668-VI); Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" 27.03.2014 №1166-VII (надалі, також - №1166-VII); Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (надалі, також - Постанова №103); Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 (надалі, також - Порядок №45).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

За приписами частини 4 статті 63 Закону №2262-XII (в редакції чинній на момент перерахунку пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", згідно з пунктом 1 якої передбачено перерахувати пенсії, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за №393", яка набрала чинності 20.02.2008.

Пунктами 1, 2 та 3 Порядку №45 (в редакції, чинній на час перерахунку) визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (надалі по тексту також головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (надалі по тексту також списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (надалі по тексту також державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (надалі по тексту також уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (надалі по тексту також довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Отже, відповідно до даних норм, підставою для перерахунку раніше призначених пенсій за правилами коментованого Закону в першу чергу є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення відповідно до пункту 1 Порядку №45 та подання органами, передбаченими цим Порядком, відповідних повідомлень до територіальних органів Пенсійного фонду України.

Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі по тексту також Постанова №988), постанова набрала чинності 02.12.2015. Згідно з пунктом першим цієї постанови Кабінет Міністрів України установив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Правовою дією пункту 3 Постанови №988 Кабінет Міністрів України затвердив: схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.

Окрім цього, на виконання вимог статті 94 Закону №580-VII та Постанови №988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ №260, яким затвердило "Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" (надалі по тексту також - Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським, Порядок №260, Наказ №260).

За приписами пункту 2 Порядку №260, наказ яким затверджений цей Порядок, набирає чинності з дня його офіційного опублікування (27.05.2016) та застосовується з дня набрання чинності Закону №580-VII, тобто з 07.11.2015.

Як уже зазначалось вище судом, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України на реалізацію частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ прийняв постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за №103.

Відповідно до правого регулювання абзацу першого пункту третього цієї Постанови №103 постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., №96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Пунктом 5 Постанови №103 визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 (Офіційний вісник України, 2008 р., №12, ст. 301).

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.

Відповідно до вимог пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 2 вказаної статті Закону №2262-ХІІ (в редакції на час призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими цифри "90" замінено цифрами "80" (максимальний розмір пенсії).

У подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 за №1166-VII, який набрав чинності 19.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).

Таким чином, з 19.04.2014 положення частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.

Однак Верховний Суд при розгляді зразкової справи №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18) у постанові від 16.10.2019 вказав, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесення зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Як зазначалось судом, у результаті судового оскарження позивачем дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відсоткового зменшення розміру його пенсії Івано-Франківським окружним адміністративним судом 26.10.2018 прийнято рішення у справі №0940/1283/18, яким, серед іншого, зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум.

На підставі зазначеного рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2019 з урахуванням грошового забезпечення в загальному розмірі 8924,16 грн., яке включало посадовий оклад, оклад за військовим звання, процентну надбавку за вислугу років 50%. При визначенні розміру пенсії застосовано 90% розміру грошового забезпечення (а.с. 17).

Надалі спірні правовідносини додатково врегульовані правовими висновками, сформованими Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19).

У вказаній зразковій справі суд з 05.03.2019 відновив право колишніх військовослужбовця на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премії.

В той же час, іншим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12704/18 від 14.05.2019 (часткове рішення), залишеним постановою від 19.11.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом (http://reestr.court.gov.ua/Review/82368814; http://reestr.court.gov.ua/Review/85866053), визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

Отже, пункт 3 Постанови №103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), втратив чинність з 19.11.2019.

Надалі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду №826/6453/18 від 29.01.2020 (http://reestr.court.gov.ua/Review/87361222) визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким вносилися зміни у Порядок № 45 (зокрема, у пункти 1, 2, 3, 5 та додаток 2, а також доповнено цей Порядок додатком 3).

Поряд з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №640/6077/19 (http://reestr.court.gov.ua/Review/94263854) визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у частині пункту 5, яким визначалося, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку №45.

З наведеного слідує, що з 19.11.2019, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18, пункт 3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.

Як зазначалось судом, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснило позивачу з 01.09.2021 перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 16.04.2021 №22/6-1549, із сум грошового забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад -3100,00 грн., оклад за військове звання - 2400,00 грн., надбавка за вислугу років 50% - 2750,00 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 12578,31 грн. (а.с. 18).

При цьому, відповідачем здійснено перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 70% суми грошового забезпечення, внаслідок чого загальний розмір нарахованої пенсії (з надбавками) склав 20828,31 грн., а у зв`язку із дією Закону №3668-VІ виплата пенсії здійснюється в розмірі 17495,78 гривень.

Оцінюючи доводи позивача стосовно протиправності дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку 70% грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, Верховний Суд при розгляді зразкової справи №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18) у постанові від 16.10.2019 встановив протиправність дій пенсійного органу щодо зменшення відсоткового розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення.

Однак суд звертає увагу на те, що вказаний вище сформований висновок стосується саме забезпечення, яке визначено у відповідності до положень Постанови №103 і Порядку №45, які були чинними в період з 01.01.2018 по 19.11.2019, до складу яких не було включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія.

Надалі Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19) відновлено право колишніх військовослужбовців на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії.

Втім, потрібно зважати на те, що військовослужбовці, яким призначається пенсія з 01.03.2018 мають право на розрахунок її розміру, виходячи із 70% грошового забезпечення із врахуванням основних і додаткових її видів/складових, так як Уряд України значно підвищив тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення (їх відсоткове значення) військовослужбовців.

Разом з тим, в окремих випадках виникають обставини, за яких колишні працівники/співробітники органів внутрішніх справ (МВС), які, покликаючись на висновки, сформовані Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19) та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12704/18 від 14.05.2019, бажають отримати від уповноважених органів з 19.11.2019 нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із включенням до неї додаткових щомісячних її видів і премії (за показниками, які вже виплачувалися в Порядку №260), а також розраховують на обчислення пенсії із урахуванням такої довідки в значенні, більшого ніж 70% сум грошового забезпечення.

Відтак, може скластися ситуація (а у досліджуваному випадку вже склалася), за якої колишні співробітники органів внутрішніх справ (МВС), які до звільнення в порівнянні із співробітниками Національної поліції України займали одну і ту ж посаду (рівнозначні посади), мають одне і те ж звання, одну і ту ж вислугу років, одинакові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати) та премію, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті, які вийшли на пенсію до 01.01.2016 претендують і вимагають в судовому порядку відсоткове значення більше ніж 70% (до 90%), яке у спірному випадку становить 90% (хоча їх грошове забезпечення не обчислювалося за правилами Порядку №206 у відповідності до Постанови №988), а ті, що отримали право на пенсію після 01.01.2016 не більше 70%.

Суд переконаний, що таке правове регулювання спірних відносин не є співмірним по відношенню до військовослужбовців, що отримують право на пенсію після 01.01.2016, та створює дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян.

Визначення різних підходів до порядку обчислення розміру пенсійного забезпечення однієї категорії громадян порушує такий основоположний принцип судочинства як рівність усіх громадян у своїх правах перед законом, в тому числі у праві на справедливе встановлення пенсії, що закріплено в статтях 21, 24 Конституції України.

Таким чином, у колишнього співробітника органів внутрішніх справ (МВС України), який отримає нову довідку про склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 19.11.2019 на підставі і Постанови №988, відбудуться фактичні зміни у його пенсійній справі і відповідно в правовому регулюванні даних відносин, які визначають порядок перерахунку його пенсії.

З урахуванням вказаного відпадуть процесуальні підстави керуватися і застосовувати правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019, ухваленої у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18), так як зміняться фактичні обставини правового регулювання спірних правовідносин на підставі іншої постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19).

З огляду на таке слід керуватися рішенням від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отож, у випадку перерахунку призначеної пенсії колишніх співробітників органів внутрішніх справ (МВС) на підставі оновленої довідки, виданої станом на 19.11.2019 за правилами Постанови №988 (із включенням додаткових щомісячних видів грошового забезпечення і премії, нарахованих/визначених за правилами Порядку №260), таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.

У подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 по справі №640/1744/20 зазначив, що право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб`єкта владних повноважень).

Такий підхід для врегулювання спірних правовідносин у цій справі, на переконання суду, є достатньо справедливим.

Крім цього, суд звертає увагу, що розмір обрахунку при нарахуванні (не виплаті) пенсії із застосуванням 70% грошового забезпечення станом на листопад 2019 за даними довідки №22/6-1549 є більш ніж в два рази більшим (20828,31 грн.) (а.с. 18) від розміру пенсії, обчисленого в значенні 90%, виходячи із відомостей попередньої довідки за показниками станом на січень 2016 року (9638,09 грн.) (а.с.17).

Виходячи із вказаного, суд вважає, що при застосуванні різних відсотків (90% і 70%) із врахуванням відомостей довідок уповноваженого органу про розмір грошового забепечення станом на станом на листопад 2019 року) і станом на січень 2016 року, відсутнє зменшення нарахування (не виплати) розміру пенсії, а відповідно і звуження права позивача на гарантоване законом справедливе пенсійне забезпечення.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 90% суми грошового забезпечення.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони суперечать одна одній.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 та постанові від 27.01.2022 року у справі №240/7087/20.

З огляду на встановлені обставини та з метою належного способу відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.09.2021 року та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо посилань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у відзиві на пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом суд зазначає наступне.

Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таке твердження випливає з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України №2235-III "Про громадянство України" заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.

В частині другій статті 2 Закону України №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.

Відповідно до ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", частини другої ст.233 Кодексу законів про працю України можна дійти висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Крім цього, згідно з частиною 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно правової позиції Верховного Суду (постанова від 05.04.2019 по справі №809/248/18) системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року за № 3477-IV, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення вперше було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у рішенні від 16.12.1974 року у справі "Міллер проти Австрії" (заява № 5849/72), де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" (заява № 17371/90) від 16.09.1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" (заява № 43331/12) від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", заява № 33202/96, "Онер`їлдіз проти Туреччини", заява № 48939/99, "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05).

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" (заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу захисту порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необхідність часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач, згідно із квитанцією № 45546 від 15.10.2021 року підтвердив сплату судового збору на суму 908 гривень за подання даного адміністративного позову, внаслідок чого, враховуючи висновки суду щодо часткового задоволення позовних вимог, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 454 гривні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій задоволити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 01.09.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до задоволених вимог стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений ним судовий збір в розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.