Рішення № 10357095, 11.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

11.05.2010Справа №2-14/1520-2010

За позовом – Фірма «ТЕС» (95011, АРК, м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 5, кв.11)

до відповідача – Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Крим-Аромат» (АРК, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 32)

про стягнення 19905,10 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача – Савченко В.А., представник, довіреність від 12.01.2010 р.; Бабенко Н.Ю., представник, довіреність від 12.04.2010 р.

від відповідача – не з’явився

Обставини справи: Фірма «ТЕС» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Крим-Аромат» про стягнення вартості відвантаженого та не оплаченого палива у розмірі 15081,25 грн., пені у розмірі 1309,05 грн., індексу інфляції у розмірі 720,99 грн., 20% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1285,68 грн., штрафу – 10% від суми порушених зобов’язань у розмірі 1508,13 грн., а також витрат по сплаті державного мита в сумі 199,05 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки нафтопродуктів № 450/09 від 17.09.2009 р., щодо оплати у повному обсязі за отримане паливо, у зв’язку з чим у відповідача станом на день розгляду справи виникла заборгованість у загальному розмірі 19905,10 грн.

Відповідача надав суду відзив на позов, згідно якого Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Крим-Аромат» просить відмовити позивачу в частині вимог про стягнення пені у розмірі 1309,05 грн., індексу інфляції у розмірі 720,99 грн., 20% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1285,68 грн., штрафу – 10% від суми порушених зобов’язань у розмірі 1508,13 грн. та судових витрат, а також пояснює, що відповідачем станом на 11.04.2010р. сума заборгованості у розмірі 15081,25 грн. за відвантажене паливо повністю погашена, що підтверджує платіжними дорученнями. Свої заперечення відповідач мотивує наявністю форс-мажорних обставин – заморозками у квітні 2009р., що призвели до загибелі суцвіть яблуні, та посилається на висновок Торгово-промислової палати України №2302/05-4 від 25.06.2009р.

Позивач, користуючись своїм правом наданим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідною заявою ( вх. № 6279 від 28.04.2010 р.) зменшив суму позовних вимог, у зв’язку з погашенням СЗАТ «Крим-Аромат» суми основного боргу, та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1309,05 грн., індекс інфляції у розмірі 720,99 грн., 20% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1285,68 грн., штраф – 10% від суми порушених зобов’язань у розмірі 1508,13 грн., а також судові витрати.

Також позивач надав суду письмові пояснення по справі з урахуванням відзиву відповідача (вих. № 141/10 від 26.04.2010р.), згідно яких зазначає, що посилання відповідача на форс – мажорні обставини, які мали місце у квітні 2009, виникли майже за півроку до укладення договору №450/09 від 17.09.2009р. і тому не могли вплинути на виконання зобов’язань відповідачем за вказаним договором. Позивач також вказує на те, що відповідачем не було повідомлено йому про наявність таких обставин ані при укладенні договору, ані після отримання відповідачем вимог за вих. №37/10 від 05.02.2010р.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд –

В С Т А Н О В И В :

17 вересня 2009 р. між Фірмой «ТЕС» (Постачальник) та Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Крим-Аромат» (Покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів №450/09, відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити світлі нафтопродукти, а Покупець зобов'язався прийняти ПММ і своєчасно сплатити у відповідності з умовами договору.

Предметом поставки по даному договору є ПММ: бензин марки А-80, А-92, А-92, А-98, дизельне паливо.

Відповідно до п. 3.1. умова поставки – відстрочка платежу за поставлений товар. Покупець зобов’язується оплатити відвантажений на його адресу ПММ упродовж 14-ти календарних днів з моменту виписки Постачальником видаткової накладної на товар.

Товар поставляється Покупцю на умовах EXW (склад Постачальника) у відповідності з вимогами Міжнародних правил відносно тлумачення термінів «Інкотермс» (п.3.5. договору).

Ціна поставленого ПММ визначається у виставленому Постачальником рахунку-фактурі. (п.4.1. договору).

Матеріалами справи, а саме – видатковою накладною № РН-0003722 від 17.09.2009р., податковою накладною №805 від 17.08.2008р., рахунком-фактурою № СФ-0003376 від 17.09.2009р., довіреністю № 171 від 17.09.2009 р. підтверджується факт поставки дизпалива відповідачу на загальну суму 15081,25 грн.(а.с. 28-31).

В ході судового розгляду справи відповідач свої зобов'язання по сплаті за отримане від позивача дизпаливо по вказаним накладним виконав, сплативши позивачу суму основного боргу у розмірі 15081,25 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме: платіжні доручення № 13 від 16.03.2010 р. на суму 5000,00 грн., № 17 від 24.03.2010 р. на суму 5081,25 грн., № 16 від 22.03.2010 р. на суму 5000,00 грн. (а.с. 49-50).

У зв’язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу, позивач, користуючись своїм правом наданим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідною заявою, яка прийнята судом до розгляду, зменшив суму позовних вимог, та у зв’язку з тим, що відповідачем прострочено виконання зобов’язань за договором № 450/09 від 17.09.2009 р. просить суд стягнути пеню у розмірі 1309,05 грн., індекс інфляції у розмірі 720,99 грн., 20% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1285,68 грн., штраф – 10% від суми порушених зобов’язань у розмірі 1508,13 грн., а також судові витрати.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 193 Господарського Кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

          Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

          Відповідно до частини 1 статті 231 цього Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п. 5.3. договору № 450/09 від 17.09.2009 р., укладеному між сторонами по справі, у разі невиконання або неналежного виконання прийнятих на себе зобов’язань винна сторона сплачує інший стороні штраф у розмірі 10% від суми порушених зобов’язань.

У разі несвоєчасної оплати покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожний день прострочки оплати ( п. 5.4. договору).

Згідно п.5.6. вказаного договору, у відповідності із ст. 625 Господарського процесуального кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань Покупець сплачує Постачальнику 20% річних від суми боргу за весь час прострочки.

Розрахунок суми штрафу, відповідно до п. 5.3. договору, складає: 10% від суми прострочених зобов’язань у розмірі 15081,25 грн. – 1508,13 грн.

Розрахунок суми пені за період прострочки відповідачем зобов’язань по сплаті товару з 01.10.2009 р. по 04.03.2010 р. складає: 15081,25 грн. х 0,056%(10,25% х 2/365) х 155 днів прострочки= 1309,05 грн.

Розрахунок суми 20% річних нарахований за період прострочки відповідачем виконання своїх зобов’язань по сплаті товару з 01.12.2009 р. по 04.03.2010 р. складає: 15081,25 грн. х 0,055% (20% : 365) х 155 днів прострочки = 1285,68 грн.

Розрахунок суми інфляційних витрат нарахований за період прострочки відповідачем зобов’язань по сплаті товару з 01.10.2009 р. по 04.03.2010 р. складає: 15081,25 грн. х 104,78% (100,9%х101,1%х100,9%х101,8%) – 15081,25 грн. = 720,99 грн.

Як підтверджують матеріали справи, СЗАТ «Крим-Аромат» свої зобов’язання за договором № 450/09 виконало несвоєчасно і цим порушило умови вказаного договору, а відтак повинно сплатити позивачу індекс інфляції у розмірі 720,99 грн., 20% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1285,68 грн., штрафу – 10% від суми порушених зобов’язань у розмірі 1508,13 грн., а також 1309,05 грн. пені.

Заперечення відповідача щодо стягнення з нього індексу інфляції у розмірі 720,99 грн., 20% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1285,68 грн., штрафу – 10% від суми порушених зобов’язань у розмірі 1508,13 грн. а також 1309,05 грн. пені, у зв’язку з наявністю форс-мажорних обставин суд відхиляє на підставі наступного.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на висновок Торгово-промислової палати України за № 2302/05-4 від 25.06.2009 р. з якого вбачається, що в результаті заморозків у квітні 2009 року на площах СЗАТ «Крим-Аромат» загинули суцвіття яблуні на площі 5 га на 85%, що підтверджується актом від 27.04.2009 р., затвердженим управлінням агропромислового розвитку Бахчисарайського району АР Крим.

Проаналізувавши визначення форс-мажорних обставин, наведених в нормативних актах, суд дійшов висновку, що до форс-мажорних обставин слід відносити: надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лохом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

При цьому днем виникнення форс-мажорних обставин є конкретна дата, яка підтверджує виникнення стихійного лиха, а не будь які інші події, що пов’язані з обставинами непереборної сили.

Як вбачається з висновку Торгово-промислової палати України № 2302/05-4 від 25.06.2009 р., період дії форс мажорних обставин складає до 27.04.2009 р.

Отже форс-мажорні обставини, на які посилається відповідач, виникли майже за півроку до укладення договірних відносин між сторонами по справі.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо сповіщення СЗАТ «Крим-Аромат» при укладенні договору № 450/09 свого Постачальника – Фірму «ТЕС» про вказані форс-мажорні обставини та їх можливі наслідки.

Умови укладеного договору № 450/09 від 17.09.2009 р. також не містять будь-яких посилань стосовно звільнення від відповідальності СЗАТ «Крим-Аромат» у разі несвоєчасного виконання ним своїх зобов’язань за вказаним договором у випадку виникнення форс-мажорних обставин.

Отже посилання відповідача на форс-мажорні обставини у даному випадку є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошена у судовому засіданні 11.05.2010 р. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України рішення оформлено та підписано 17.05.2010 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33, 43, 49, п. 1-1 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Крим-Аромат» (АРК, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 32, р/р 2600911815 в КРД ВАТ «Райффайзенбанк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 00388062) на користь Фірми «ТЕС» (95011, АРК, м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 5, кв.11, р/р 26004440265030 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, р/р 2600800014943 в філії ВАТ «Укрексимбанк» м. Армянськ, МФО 384878, ЄДРПОУ 16512506) 1309,05 грн. пені, 720,99 грн. індексу інфляції, 20% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1285,68 грн., штраф – 10% від суми порушених зобов’язань у розмірі 1508,13 грн.; 199,05 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя господарського суду АРК Лагутіна Н.М.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лагутіна Н.М.