Рішення № 10357010, 18.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

18.05.2010Справа №2-24/782-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ОКПО 00131400, ідентифікаційний код 00131400)

в особі Структурного підрозділу Ялтинська міська електрична мережа Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16)

до відповідача - Фізичної особи-підприємця Клюкач Володимира Михайловича (98600, АР Крим, м. Ялта, смт. Массандра, вул. Стахановська, б. 32, кв. 23, ідентифікаційний номер 2474810377)

про стягнення 1 451,85 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Шевченко А.С. – представник, довіреність № 273-д від 15.04.2010р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" в особі Структурного підрозділу Ялтинська міська електрична мережа Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Клюкач Володимира Михайловича про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі Структурного підрозділу Ялтинська міська електрична мережа Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" суми заборгованості за електроенергію у розмірі 1164,32 грн., пені у розмірі 127,61 грн., трьох відсотків річних у розмірі 26,11 грн., індексу інфляції у розмірі 133,81 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" в особі Структурного підрозділу Ялтинська міська електрична мережа Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,0 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору про постачання електричної енергії № 1690 від 02 грудня 1998р., відповідачем порушені зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати поставленої Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" електроенергії.

Так, за ствердженням позивача, відповідач з жовтня 2008 року не представляв даних про спожиту електроенергію. На підставі порушення відповідачем договірних зобов’язань, станом на 24.10.2009р. у Фізичної особи-підприємця Клюкач Володимира Михайловича виникла кредиторська заборгованість у розмірі 1164,32 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим.

Крім того, позивач, посилаючись зокрема на неналежне виконання відповідачем умов договору № 1690 від 02 грудня 1998р. та норми чинного законодавства, просить стягнути з відповідача по справі у примусовому порядку пеню, три відсотки річних, інфляційні нарахування.

В судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду справи, яке судом розглянуто.

Вказане клопотанням судом було задоволено та ухвалою 06.04.2010 р. строк розгляду справи було продовжено.

Позивач клопотанням від 22.04.2010 р., в порядку ст. 22 ГПК України, уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за електроенергію у розмірі 1164,32 грн. пеню у розмірі 127,61 грн., 3% річних у розмірі 29,09 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 133,81 грн. Збільшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних обґрунтовує припущеною помилкою.

Суд прийняв уточнення позивача.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляд справи сповіщався належним чином.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

02.12.1998 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» ( Енергопостачальна організація ) та фізичною особою - підприємцем Клюкач Володимиром Михайловичем ( Абонент ) був укладений договір № 1690.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору позивач зобов’язався відпускати електроенергію відповідачу після сплати спожитої електроенергії і передплати, у відповідності до встановлених даним договором умов і величин споживання відповідно до Додатку №1.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору відповідач має право використовувати електроенергію для електротермічних технологічних потреб і для цілей опалення і горячого водопостачання

Відповідно до п. 3.2 вказаного договору відповідач зобов’язався проводити оплату за спожиту електричну енергію і потужність, вказану в Додатку №1, відповідно до чинних тарифів.

Відповідно до п. 3.2.2. вказаного договору відповідач по справі, як Абонент, зобов’язався знімати показання розрахункових приладів обліку на розрахунковий день місяця і надавати звіт про витрачання електроенергії по встановленій формі енергопостачальної організації з вказанням розрахункових електролічильників і електролічильників субабонентів в наступні строки:

-          зняття показників щомісячно 10 числа;

-          надання звіту до 11 – ого числа того ж місяця.

В звітах повинно бути вказано номери електролічильників активної і реактивної енергії, місця їх встановлення, розрахунковий коефіцієнт, останні і передостанні показники на розрахункове число.

Відповідно до п. 3.2.3 вказаного договору у разі ненадання звіту про витрачання електроенергії на розрахункову дату, нарахування проводиться виходячи з встановленої потужності і кількості подачі електроенергії, без наступного перерозрахунку.

08.02.2000 р. між сторонами за договором було укладено додаткову угоду до вказаного договору №1690, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п. 3.2.2 договору №1690 в наступній редакції:

«п. 3.2.2 Абонент зобов’язався знімати показання розрахункових приладів обліку на розрахунковий день місяця і надавати звіт про витрачання електроенергії по встановленій формі в енергопостачальну оргванизацію з вказанням розрахункових електролічильників і електролічильників субабонентів в наступні строки:

-          зняття показників щомісячно 24 - ого числа;

-          надання звіту до 25 – ого числа того ж місяця.

В звітах повинно бути вказано номери електролічильників активної і реактивної енергії, місця їх встановлення, розрахунковий коефіцієнт, останні і передостанні показники на розрахункове число».

Також сторони за договором дійшли згоди викласти п. 3.2.3 договору №1690 в наступній редакції:

«у разі не надання звіту про спожиту електроенергію у вказаний строк визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється по середньодобовим обсягам споживання за попередній період. Період розрахунку по середньодобовим обсягам споживання електроенергії не повинен перевищувати одного місяця, після чого розрахунок спожитої електроенергії здійснюється енергопостачальною організацією по встановленій потужності струмоприймачів і кількості часів їх використання до передачі показників розрахункових приладів обліку без подальшого перерозрахунку».

Вказана додаткова угода була підписана представниками обох сторін, з поміткою відповідача по справі: «дійсно без печатки».

Суду не представлено доказів того, що вказаний пункт угоди був в подальшому змінений або скасований за згодою сторін договору, оспорювався чи був визнаний недійсним у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що з жовтня 2008 р. відповідач по справі, як Абонент, не надавав енергопостачальній організації звіт про витрачену електроенергію, в зв’язку з чим у виконання вищевказаної норми договору, розрахунок за листопад 2008 р. був проведений енергопостачальною організацією за величиною договірної потужності струмоприймачів і кількості часів їх використання без подальшого перерозрахунку.

Факт ненадання звітів про витрачену електроенергію підтверджується також листом відповідача від 30.12.2008 р. ( а. с. 84 ).

Відповідно до п. 6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 зі змінами та доповненнями (далі –ПКЕЕ) у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показників розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються показники розрахункових засобів обліку електричної енергії.

При таких обставинах, за листопад 2008 р. витрачання електроенергії склало 1488 кВтч ( 4 кВтч ( дозволена потужність ) х 12 годин ( часи роботи ) х 31 день ( кількість днів за розрахунковий період ) ).

1488 кВтч х 0,70152 грн. ( тариф ) = 1043,86 грн.

З урахуванням наявності кредитового залишку у розмірі 216,27 грн., борг відповідача за вказаний період складає 827,59 грн.

За грудень 2008 р. споживання склало 480 кВтч ( 4 кВтч ( дозволена потужність ) х 12 годин ( часи роботи ) х 10 днів ( кількість днів за розрахунковий період ) ).

При таких обставинах, заборгованість за вказаний період склала 336,73 грн. ( 480 кВтч х 0,70152 грн. ( тариф ) ).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних та індекс інфляції.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок позивача, суд погодився, що розмір 3% річних за період з 25.12.2008 р. по 25.10.2009 р. складає 29,09 грн.

Розмір інфляційних втрат за період з січня 2009 р. по жовтень 2009 р. складає 133,81 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 127,61 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 3.2.1 договору №1690 при несвоєчасному внесенні платежів за кожен день прострочення оплати після розрахункового дня за споживану електроенергію сплачувати пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, інакше відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових забовязань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому відповідно до ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з квітня 2009 р. по жовтень 2009 р. включно.

Однак відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням вказаного, нарахування пені розпочинається з 25.12.2008 р. та закінчується 25.06.2009 р.

Таким чином, суд не може прийняти розрахунок пені, запропонований позивачем, за період липень – жовтень 2009 р., оскільки він виходить за межі встановлено Законом шестимісячного строку.

При таких обставинах, розмір пені за період квітень – червень 2009 р. складає 60,02 грн.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 67,59 грн. відмовити.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 21.05.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Клюкач Володимира Михайловича, 98600, АР Крим, м. Ялта, смт. Массандра, вул. Стахановська, б. 32, кв. 23, ( ідентифікаційний номер 2474810377, банківські реквізити не відомі ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ОКПО 00131400, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Ялтинська міська електрична мережа Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16, ( р/р 260313511142 в Кримському республіканському управлінні ВАТ «Ощадбанк», м. Сімферополь, МФО 324805 ) заборгованість за електроенергію у розмірі 1164,32 грн.

3.          Стягнути з фізичної особи - підприємця Клюкач Володимира Михайловича, 98600, АР Крим, м. Ялта, смт. Массандра, вул. Стахановська, б. 32, кв. 23, ( ідентифікаційний номер 2474810377, банківські реквізити не відомі ) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ОКПО 00131400, ідентифікаційний код 00131400) в особі структурного підрозділу Ялтинська міська електрична мережа Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Бірюкова, 16, ( р/р 260053023577 в Ялтинському відділенні №4549 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 384038, ЗКПО 00131400 ) пеню у розмірі 60,02 грн., 3% річних у розмірі 29,09 грн., інфляційні нарахування у розмірі 133,81 грн., державне мито у розмірі 97,27 грн. та 225,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 67,59 грн. у задоволенні позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.