Ухвала суду № 103569598, 23.02.2022, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/249/22

Провадження № 1-кп/177/66/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2022

Криворізький районний суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.,

розглянувши увідкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041680000067 від 21.01.2022 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-3 КК України,

за участі:

секретаря судового засідання Ференц Я.З.,

прокурора Білого А.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого,

адвоката Гусєва І.І.,

В С Т А Н О В И В:

До Криворізького районного суду Дніпропетровської області 10.02.2022 від Дніпровської обласної прокуратури надійшов указаний обвинувальний акт, згідно з яким, ОСОБА_1 обвинувачується в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-3 КК України, за ознаками: звернення до особи, яка завідомо для винного може здійснювати злочинний вплив, з метою застосування нею такого впливу.

Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, укладеної 31.01.2022 між прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Білим Антоном Олеговичем та підозрюваним ОСОБА_1 , за участі захисника останнього, адвоката Гусєва І.І., на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно з даною угодою, прокурор Білий А.О. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, усіх істотних для кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій за ч. 1 ст. 255-3 КК України. Підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення; зобов`язується сприяти судовому розгляду кримінального провадження № 12021040000000123 та дати викривальні показання в якості свідка у судовому засіданні відносно обвинуваченого ОСОБА_2 щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 255-1 КК України та надавати відомості про відомих йому осіб, що причетні до вчинення вказаних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255-1 КК України, у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України. В угоді передбачено наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені підозрюваному ОСОБА_1 .

Присутні у підготовчому судовому засіданні сторони угоди, а саме, прокурор Білий А.О., обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Гусєв І.І., кожен окремо, просили затвердити угоду.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність, дійшов до наступного висновку.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів.

Згідно з ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозрудо виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Статтею 474 КПК України визначено, що після перевірки угоди на відповідність чинному законодавству, суд ухвалює рішення про її затвердження чи відмови у затвердженні угоди, у разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість, виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Як зазначено в формулюванні обвинувачення, викладеному в обвинувальному акті та яке в угоді про визнання винуватості визнається ОСОБА_1 у повному обсязі, ОСОБА_3 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_4 »), ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи про запровадження в Україні кримінальної відповідальності за вплив суб`єктів злочинної ієрархії на суспільні відносини, в тому числі криміногенні, набув статусу суб`єкта підвищеного злочинного впливу та у подальшому поширив вказаний злочинний вплив за наступних обставин.

Протягом 2020 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, протиставляючи себе нормам законності та бажаючи продовжувати свою діяльність в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, знаходячись у невстановленому в ході досудового розслідування місці при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, невстановлена в ході досудового слідства особа, яка у кримінальному світі є суб`єктом підвищеного злочинного впливу, надала ОСОБА_3 статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу на території Дніпропетровської області, а саме «смотрящий за м. Кривий Ріг та Криворізьким районом Дніпропетровської області».

Одночасно з цим, отримавши статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу, ОСОБА_3 зобов`язувався дотримуватися чітко визначених правил особистісної поведінки щодо взаємовідносин з іншими категоріями криміногенного світу та поширення свого злочинного впливу, серед яких:

-повне неприйняття зовнішніх загальноприйнятих норм і правил поведінки;

-підтримка в місцях позбавлення волі засуджених (арештованих) у вигляді «гріву», тобто забезпечення осіб які відбувають покарання пов`язане з позбавленням волі у відповідних виправних установах, певними матеріальними благами, а саме: продукти харчування, предмети побуту, грошові кошти, мобільні телефони, сім-картки, алкогольні напої та інше;

-контроль тарозподіл «Воровськимобщаком» тобто грошові кошти отримані злочинним шляхом, які зберігаються суб`єктом підвищеного злочинного впливу, з метою забезпечення, існування та функціонування усіх ланок криміногенного суспільства на території певних адміністративних територіальних одиниць;

-поширення злочинного впливу на території м. Кривого Рогу та Криворізького району Дніпропетровської області, шляхом надання особам статусу суб`єкта підвищеного злочинного впливу, так званих «смотрящих або старшого за районом», тобто надання особам повноваження вирішення за грошову винагороду спірних питань та конфліктних ситуацій які виникають між громадянами на підконтрольній даному суб`єкту злочинного впливу території (виступають в ролі третейського судді); підшукування підприємців (фермерів) та інших осіб, яких обкладають щомісячною даниною, яка в подальшому розподіляється на особисте збагачення, «воровський общак» та забезпечення «гріву» осіб, що перебувають в місцях позбавлення волі.

Так, ОСОБА_3 займаючи статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу «смотрящего за м. Кривий Ріг та Криворізьким районом», отримав змогу контролювати надходження, витрати та розподіл грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, призначених для забезпечення існування та функціонування усіх ланок криміногенного суспільства на території певних адміністративних територіальних одиниць, а саме: м. Кривого Рогу та Криворізького району Дніпропетровської області.

Поряд з цим, ОСОБА_3 , перебуваючи в статусі підвищеного злочинного впливу, користуючись авторитетом, яким автоматично наділявся носій вказаного статусу «смотрящий» тобто особа яка поширює злочинний вплив у статусі суб`єкта підвищеного впливу, взяв на себе наступні функції:

-встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу через довірених осіб в тому числі і в місцях позбавлення волі, так як враховуючи особистісні якості та можливості спонукає, сприяє та координує злочинну діяльність;

-контроль та розподіл матеріальних благ серед назначених ним «смотрящих районів»;

-відкриття банківських рахунків за допомогою яких надходили та розподілялись грошові кошти здобуті злочинним шляхом між співучасниками злочину;

-призначення на позиції в кримінальній ієрархії довірених та близьких до нього людей так званих «смотрящих» та «старших», які відповідали за дотримання представниками криміналітету загальноприйнятих правил поведінки (так званих «понять»), контроль за своєчасним надходженням коштів та матеріальних благ до «воровського общака», облік зазначених матеріальних благ та розподіл їх за вказівкою ОСОБА_3 ,;

-вирішення конфліктів та спірних ситуацій, за зверненням осіб до «смотрящих районів» або інших довірених осіб.

Реалізуючи свої злочині наміри, ОСОБА_3 з метою підготовки до вчинення злочинів та досягнення свого злочинного умислу розробив план злочинної діяльності, який передбачав наступне:

-пошук і схиляння до заняття спільною злочинною діяльністю постійних співучасників організованої групи;

-розподілення функцій між усіма учасниками організованої групи;

-консультування всіх учасників організованої групи з приводу їх дій під час вчинення злочину;

-використання для вчинення злочинної діяльності та координації своїх дій автотранспорт для їзди до місць скоєння злочинів, перевезення знарядь скоєння злочинів;

-користування мобільними телефонами для підтримання зв`язку між собою;

-розробка алгоритму злочинних дій, які полягали в наступному:

1)встановлення осіб з матеріальним достатком, для подальшого заволодіння їх грошовими коштами;

2)вирішення конфліктів та спірних ситуацій, за зверненням осіб до «смотрящих районів» або інших довірених осіб;

3)розподіл коштів між учасниками організованої групи в залежності від виконуваної ним ролі та функцій кожного;

4)підтримка в місцях позбавлення волі засуджених (арештованих) у вигляді «гріву»;

5)встановлення централізованого підпорядкування учасників злочину, єдиних для всіх правил поведінки, планування злочинної діяльності та чіткого розподілу ролей.

Таким чином, ОСОБА_3 перебуваючи у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, у жовтні 2020 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах та місці, з корисливих спонукань, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, вирішив створити злочинне угрупування з числа знайомих йому осіб, для спільного вчинення злочинів, які характеризувалась наявністю організатора, розробленого єдиного плану вчинення кожного злочину, відомого всім учасникам групи, стійкими зв`язками і розподілом функцій учасників групи, із залученням на епізодичні злочини інших осіб, спрямованих на досягнення цього плану та розподілом між учасниками групи грошових коштів здобутих злочинним шляхом.

ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на встановлення та поширення злочинного впливу, шляхом створення злочинного угрупування, перебуваючи у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, підібрав з числа йому довірених осіб, які протиставляючи себе нормам законності та бажаючи продовжувати свою діяльність в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, у період часу з жовтня 2020 року, більш точної дати в ході досудового слідства не встановлено, до моменту затримання працівниками поліції, при невстановлених в ході досудового слідства обставинах, залучив для поширення злочинного впливу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який здійснює поширення злочинного впливу, а саме: підшукує підприємців (фермерів), осіб з кримінального світу, яких можливо обкласти даниною, яка в подальшому розподіляються між співучасниками організованої групи, на «воровський общак», забезпечення «гріву»; контролювання вчасного надходження «гріву» особам,які перебувають в місцях позбавлення волі; виступав силовою підтримкою у вирішенні конфліктних ситуацій.

В ході досудового розслідування встановлено, що на початку 2021 року, більш точний час слідством не встановлено, у гр. ОСОБА_1 виник конфлікт майнового характеру із невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_5 , а саме щодо повернення останнім раніше взятих у борг грошових коштів на загальну суму 3500 доларів США.

Розуміючи, що самостійно вирішити вказаний конфлікт не має можливості, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на звернення до осіб, які завідомо для винного можуть здійснювати злочинний вплив, з метою застосування нею такого впливу.

У подальшому, у квітні 2021 року, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи на території с. Суворівка Криворізького району Дніпропетровської області, достовірно знаючи про запровадження в Україні кримінальної відповідальності за вплив суб`єктів злочинної ієрархії на суспільні відносини, в тому числі криміногенні, умисно, протиправно протиставляючи себе нормам законності в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 , має статус суб`єкта злочинного впливу, з метою вирішення за грошову винагороду конфліктної ситуацій яка виникла із невстановленою особою на ім`я ОСОБА_5 , а саме погашення боргу у сумі 3500 доларів США звернувся до останнього із необхідністю поширення останнім злочинного впливу.

В свою чергу, ОСОБА_2 , маючи статус суб`єкта злочинного впливу, діючи умисно, протиправно протиставляючи себе нормам законності в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, відповів згодою на звернення ОСОБА_1 на поширення ним злочинного впливу з метою вирішення за грошову винагороду конфліктної ситуацій яка виникла у ОСОБА_1 із невстановленою особою на ім`я ОСОБА_5 , а саме погашення боргу у сумі 3 500 доларів США.

У подальшому, ОСОБА_2 , маючи звернення ОСОБА_1 щодо допомоги у вирішенні конфліктної ситуації, достовірно знаючи про запровадження в Україні кримінальної відповідальності за вплив суб`єктів злочинної ієрархії на суспільні відносини, в тому числі криміногенні, умисно, протиправно протиставляючи себе нормам законності в противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, шляхом телефонних та особистих розмов із невстановленою особою на ім`я ОСОБА_5 , використовуючи свій «авторитет», у період квітня-серпня 2021 року, більш точний час слідством не встановлено, поширив злочинний вплив на останнього, повідомивши про необхідність повернення боргу у сумі 3500 доларів США на користь ОСОБА_1 за вирішення вказаного спірного питання для поповнення «общаку» та забезпечення «підігріву» осіб, що перебувають в місцях позбавлення волі.

Таким чином, прокурором у обвинуваченні, яке він вважає встановленим, викладаючи фактичні обставини, що в угоді про визнання винуватості визнаються ОСОБА_1 у повному обсязі, зазначено інших конкретних осіб, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які не є обвинуваченим у цьому провадженні, їх дії мають ознаки іншого кримінального правопорушення. Отже, обвинувачений, визнаючи ці фактичні обставини, підтверджує вчинення діянь указаними особами, які не є учасниками цього кримінального провадження, у розумінні ст. 3 КПК України, що має наслідком порушення презумпції невинуватості, визначеного ст. 62 Конституції України. Також, указані особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позбавлені права на особисту присутність при розгляді цього кримінального провадження, що свідчить про порушення права цих осіб на захист.

Неприпустимість зазначення в формулюванні обвинувачення осіб, яким не пред`явлено обвинувачення, узгоджується і практикою ЄСПЛ, у висновках якого закріплено принцип, що забороняє формування передчасної позиції суду, яка б відображала думку про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вина буде доведена відповідно до закону. Зокрема у справі «Хужін та інші проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що положення ч. 2 ст. 6 Конвенції (презумпція невинуватості) спрямоване на те, щоб убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий суд упередженими твердженнями, що тісно пов`язані з розглядом її справи в суді.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що умови даної угоди про визнання винуватості порушують права та інтереси інших осіб, які не є стороною кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє в її затвердженні.

Керуючись ст. ст. 314- 317 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У затвердженні угоди про визнання винуватості від 31.01.2022, укладеної між прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Білим Антоном Олеговичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участі його захисника, адвоката Гусєва Ігоря Ігоровича, відмовити.

Продовжити проведення підготовчого судового засідання в загальному порядку.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали, відповідно до ч. 2 ст. 376 КПК України складено та оголошено 25.02.2022 об 11 год. 00 хв.

Суддя: