Рішення № 103569296, 21.02.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6584/21

Провадження № 2/210/485/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 лютого 2022 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Сільченко В. Є.,

секретаря судового засідання Яблочної А.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 1757,50 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 310,80 грн., суму 3% річних в розмірі 177,34 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.01.2015 року ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» розпочало виконання функцій управителя багатоквартирними будинками по Металургійному району в м. Кривому Розі на підставі Договору з Управлінням багато устрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської рада. У період з 01.11.2018 року по 01.12.2020 року позивач надавав відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є саме відповідач, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом, оскільки відповідач не здійснює плату за надані послуги

Представник позивача 22.12.2021 року надав до суду заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач всудове засіданняне з`явилася,про дату,час тамісце розглядусправи повідомляласяналежним чином,що підтверджуєтьсяматеріалами справи,заяв провідкладення розглядусправи ненадавала.У зв`язкуз чим,суд вважаєза необхіднеу відповідностідо вимогст.280-281ЦПК України,вирішити справув заочномупорядку,з оглядуна те,що відповідачповідомлявся продату,час тамісце розглядусправи, однак в судові засідання не з`явився, у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, матеріалами цивільної справи встановлено, що з 01.01.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» (далі - позивач) розпочало виконання функцій управителя багатоквартирними будинкам Металургійного району в м. Кривому Розі

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

У період з 01.11.2018 року по 01.12.2020 рік позивач надав відповідачу послуги за вказаною адресою на суму 1757,50 грн. (а.с. 5).

Відповідачем не надано до суду доказів того, що послуги йому надані не були, сума заборгованості не спростована.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. Крім того, ч.1 ст. 18 зазначеного Закону передбачено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Відповідно до ч.6 ст.27 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», в якій зазначено, що акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необгрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що факт надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території доведений належними та допустимими доказами, а отже, пояснення відповідача спростовані матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 526 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно п.п. 3 п. 2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Отже, у спорі, пов`язаному із стягнення заборгованості по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги підлягають встановленню обставини щодо підстав, кількості, якості надання комунальних послуг, а також щодо розміру фактичної заборгованості споживача.

Правильність нарахування суми боргу підтверджується наданим розрахунком по квартирі та відомостями по видам послуг. Дані відомості містять інформацію про місяць в якому виконувалася робота, перелік виконаних робіт та вартість за кожну роботу окремо.

За таких обставин, суд вважає підтвердженим розмір боргу та факт не внесення за вказаний період оплати за комунальні послуги. Тому, суд доходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за основною сумою боргу є доведеними.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склались між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Тому на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи наведене вище та ту обставину, що відповідач у встановлені законом строки не вносив плату за отримані житлово-комунальні послуги, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» щодо стягненняінфляційних втратта трьох відсотків річнихза період прострочки виконання зобов`язань.

При визначенні розміру інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п. 2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затверджені наказом Державного комітету статистики Українивід 14 листопада 2006 року № 519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді у порівнянні з базовим.

Підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр».

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

За вказаних обставин, дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2270 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 67, 68, 162 ЖК України, ст.ст. 11, 15, 16, 257, 264, 268, 319, 322, 509, 525, 526, 527, 610, 614 ЦК України, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 258-259, 263,265, 268, 274, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» (50074, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Бизова,5, ЄДРПОУ 38788964) заборгованість за житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території) в розмірі 1757,50 грн. (одна тисяча сімсот п`ятдесят сім гривень 20 коп.) за період з 01.11.2018 року по 01.12.2020 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» (50074, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Бизова,5, ЄДРПОУ 38788964) суму інфляційних збитків в розмірі 310,80 грн. (триста десять гривень 80 коп.), суму 3% річних в розмірі 177,34 грн. (сто сімдесят сім гривень 34 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» (50074, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Бизова,5, ЄДРПОУ 38788964) судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченомустаттею 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В. Є. Сільченко