Рішення № 10356904, 13.05.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

13.05.2010Справа №2-9/443.1-2010 За позовом Комунального підприємства “Гарант”, м.Євпаторія АР Крим

До відповідача Громадської організації “Спілка творчих інвалідів та підприємств”, м.Євпаторія АР Крим

Про розірвання договору, звільнення приміщення та стягнення 3819,78 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Конгер О.С., ю/к., дов. пост. № 184 від 22.02.2008року.

Від відповідачів – Ярмол С.К., пред-к., дов. пост. від 10.04.2010 року.

Суть спору: Позивач –Комунальне підприємство “Гарант” звернулося із позовом до господарського суду АР Крим до відповідача та просить розірвати договір оренди нежитлового підвального приміщення в будинку № 7 по вул. Лінейна в м.Євпаторія № 11-1 від 15 травня 2003 р., який укладений між КП “Гарант”і громадською організацією “Спілка творчих інвалідів та підприємств”. Також позивач просить зобов’язати відповідача звільнити орендоване приміщення в будинку №7 по вул.Лінейна в м.Євпаторії та стягнути з відповідача 3819,78 грн. заборгованості з орендної плати та держмито у розмірі 187,00 грн. та 118,00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Позивач заявою уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 4698,49 грн. та відмовився від позову в частині розірвання договору оренди. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість за договором оренди від № 11-1 від 15.05.2003 р., орендоване майно не використовує більше 3 років, порушує правила протипожежної безпеки.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2009 р. по справі № 2-19/542-2009 (суддя Мокрушин В.І.) позов був задоволений та було стягнене з Громадської організації “Спілка творчих інвалідів та підприємств”(97408, АР Крим, м.Євпаторія, вул.Л.Українки, 17А, ЄДРПОУ 35948629, відомостей про р/р не має) на користь Комунального підприємства “Гарант”(97416, АР Крим, м.Євпаторія, вул.Л.Толстого, 75, р/р 26000307220011 в КРУ Приватбанку, МФО 384436, ЄДРПОУ 31001885) 4698,49 грн. заборгованості з орендної плати; 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач не погодившись з вищевказаним рішенням Господарського суду АРК подав Апеляційну скаргу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 р. по справі № 2-19/542-2009 апеляційна скарга відповідача була залишена задоволена часткове.

Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 р. по справі № 2-19/542-2009 позивач подав касаційну скаргу до Вищого Господарського суду України.

Постановою Вищого Господарського суду України від 11.11.2009 р. по справі № 2-19/542-2009 касаційна скарга позивача була задоволене частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2009 року та рішення Господарського суду АРК від 14.05.2009 р. по справі № 2-19/542-2009 було скасоване повністю і справа була передана на новий розгляд до Господарського суду АРК.

Позивач у судовому засіданні підтримав позивні вимоги, викладені у заяві від 07.05.09р.(а.с.71 т.1)

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов від 13.05.2010р., у частості посилається на те, що позивач при розрахунку боргу допустив математичні помилки та невірно застосував норми діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В с т а н о в и в:

15.05.2003 р. між Комунальним підприємством “Гарант”та Підприємством “Маруна”Кримського республіканського об’єднання інвалідних організації Спілки організацій інвалідів України був укладений договір оренди № 11-1 нежитлового підвального приміщення площею 576,0 мІ, яке розташовано у м.Євпаторія вул.Лінейна, 7 (а.с.21-25).

Відповідно до п.3.1 вказаного договору розмір орендної плати встановлюється на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Євпаторійською міською радою і відображається в розрахункової відомості орендної плати, яка додається до договору.

Відповідно до п.п.3.3, 3.4 вказаного договору орендна плата перераховується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Розмір орендної плати переглядається за вимогою однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів і інших випадках, передбачених діючим законодавством, про що за 15 днів письмово орендодавець попереджає орендаря.

Строк дії договору сторонами встановлений з 15.05.2003 р. по 15.05.2013 включно.

До договору здійснений розрахунок орендної плати, який підписаний обома сторонами (а.с.20).

У зв’язку з реорганізацією ВКП “Маруна”Кримського республіканського об’єднання інвалідних організацій інвалідів України шляхом злиття з Громадською організацією “Спілка творчих інвалідів та підприємств”, яка являється правонаступником ВКП “Маруна”було укладено додаткову угоду від 01.09.2008 р. до договору оренди від 15.05.2003 р., відповідно до якої сторони визначилися щодо орендаря приміщення (а.с.15-16).

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 року № 435 із змінами та доповненнями) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст.1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”(від 10.04.1992 року № 2269-XII із змінами та доповненнями) цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст.19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”(від 10.04.1992 року № 2269-XII із змінами та доповненнями) орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Позивач просить стягнути заборгованість по орендної платі у сумі 4698,49грн., яка утворилась станом на 01.05.09р.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають по наступним підставам.

Розглянув матеріали справи, суд встановив, що позивачем при розрахунку розміру орендної плати невірно враховувалася площа займаного відповідачем приміщення.

Позивач же в своїх розрахунках вказує за вартість орендованих приміщень 147936 грн., тобто, вартість всього підвалу площею 667,1м.кв. приймає як вартість 576м.кв. и приймає за розрахункову вартість 1 кв. м. 256,83 грн. замість 221,76грн.

Ця помилка, враховуючи площу орендованих приміщень, потягнула за собою значні зайві нарахування орендної плати.

Додатковою угодою від 01.07.2008 року сторони даного спору визнали, що в подальшому орендатором приміщень по вул. Лінійній,7 м. Євпаторія є ГО «СТІП».

За своїм статутом та довідкою податкового органу ГО «СТІП» є неприбутковою громадською організацією інвалідів, будь якої виробничої або ж іншої комерційної діяльності не вела і не веде.

З огляду на вимоги ЗУ «Про соціальну захищеність інвалідів в Україні», інші норми діючого законодавства, відповідач мав право на пільгову оплату оренди, але за ініціативи позивача ці пільги відповідачу не надавались.

Так, з матеріалів справи витікає, що депутатська комісія міської ради неодноразово приймала рішення, зобов'язувала позивача надати міській раді документи для затвердження пільги, але ці документи були позивачем надані лише 29.05.2009 року.

За твердженням позивача, при розрахунках суми орендної плати він керувався «Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженою Постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 року (зі змінами та доповненнями) (надалі за текстом - Методика).

Розглядаючи порядок нарахування орендної плати в нашому випадку, слід звернути увагу на незаконні дії позивача, а саме:

Пунктом 28 Додатку 2 до Методики в редакції, яка діяла до 10 вересня 2008 року, передбачалось що орендна плата для громадських інвалідних організацій за площі, що не використовуються для провадження підприємницької діяльності, встановлена за площу 50 м.кв. - 1 відсоток від їх оціночної вартості, за площу зверх 50 м.кв. -10 відсотків від оціночної вартості в рік. Постановою КМУ № 802 від 10.09.2008р в Методику було внесено зміни, які передбачають річну орендну плату у вигляді 1% та 7% відповідно. Позивач же розрахував відповідачу орендну плату як комерційному прибутковому підприємству, що потягнуло за собою завищені вимоги про сплату за оренду. При вказаних обставинах, у позові треба відмовити, оскільки позивач не доказав наявність у відповідача боргу по орендної платі за станом на 01.05.09р.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи позивача, що були викладені у позивної заяві, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.05.2010р. зі згодою сторін були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано 14.05.2010 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.